04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"06" квітня 2015 р. Справа№ 910/24770/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Рябухи В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача:не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015
у справі № 910/24770/14 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 837,79 грн.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/24770/14 відкладено на 06.04.2015.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у справі № 910/24770/14 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 147,80 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827,00 грн. судового збору.
Рішення мотивоване тим, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Skoda", державний номер АМ3145ВН, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування № 06/0662866/0605/14 від 23.01.2014 перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки; з матеріалів справи вбачається та підтверджується представниками сторін, що відповідач 20.11.2014 частково сплатив страхове відшкодування в розмірі 5 689,99 грн.; таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем за вирахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем (6 837,79 грн. - 5 689,99 грн. = 1 147,80 грн.), що відповідає розміру заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог; враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у справі № 910/24770/14 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 147,80 грн. в порядку регресу.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з позовною заявою, не дочекавшись спливу строку, визначеного пунктом 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Скаржник вказує на те, що позивач не повідомив відповідача про настання дорожньо-транспортної пригоди, що унеможливило огляд пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи для визначення розміру збитків; задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із ремонтної калькуляції та рахунку ТОВ "Автоцентр Прага авто на Кільцевій" № САСТ-346686 від 19.03.2014 (6 837,79 грн.); однак, з таким висновком не можна погодитись, оскільки належним доказом розміру відновлювального ремонту може бути висновок особи, яка згідно із чинним законодавством України має право на проведення експертної оцінки (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).
На думку скаржника, спори, що виникають зі страхування не віднесені Законом до тих, що звільнені від досудового врегулювання; у даній справі відсутній предмет спору, оскільки строк для прийняття рішення згідно із заявою про відшкодування шкоди від 19.06.2014 спливає 11.12.2014, а позовна заява підписана 05.11.2014.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, вказує на те, що системне тлумачення норм чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту; при визначенні розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику, позивач не керувався нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" з огляду на наявність укладеного між позивачем та Сінгур М.В. договору, відповідно до умов якого позивачем і було здійснено визначення розміру збитку застрахованого автомобіля та страхового відшкодування; Господарським судом міста Києва обґрунтовано не прийнято до уваги ремонтну калькуляцію, складену з використанням програмного комплексу (комп'ютерної програми) "Audatex" аварійним комісаром Панасюком І.С., яку надав відповідач; згідно із положеннями п. 5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування, проте, аварійний комісар Панасюк І.С. характер та обсяг пошкоджень транспортного засобу в результаті ДТП, яка мала місце 17.03.2014, не встановив, пошкодженого транспортного засобу не бачив.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача на відшкодування шкоди 6 837,79 грн.; судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.01.2014 між позивачем та Сінгуром М.В. укладено договір № 06/0662866/0605/14 добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів, об'єктом страхування якого є транспортний засіб марки "Skoda", реєстраційний № АМ3145ВН, № кузова TMBLB25L7CB700404.
Пунктом 20 договору № 06/0662866/0605/14 погоджено строк дії договору: з 24.01.2014 по 23.01.2015.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996, № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Така ж норма закріплена і в ч. 1 ст. 979 ЦК України.
Згідно із ст. 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У довідці ВДАІ Коростенського РВВС № 9362637 про дорожньо-транспортну пригоду вказано, що сталась дорожньо-транспортна пригода (вид ДТП): зіткнення; місце скоєння ДТП: м. Коростень, Житомирська обл., вул. Грушевського, 40; дата та час скоєння: 17.03.2014 о 20 год. 0 хв.; учасники дорожньо-транспортної пригоди: 1. Тип, марка транспортного засобу: Легковий, ВАЗ 21150, номерний знак АМ2742ВМ № кузова 039776, що належить Москалик; наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або страховий сертифікат "Зелена картка": АСІ723919 терміном дії до 05.04.2014, виданий ПрАТ "УПСК"; зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль отримав такі механічні пошкодження: задня права частина; водій: Москалик М.І.; 2. Тип, марка транспортного засобу: Легковий "Skoda Yeti", номерний знак АМ3145ВН, № кузова 700404, що належить Сінгур; наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або страховий сертифікат "Зелена картка": АС4803941 терміном дії до 23.01.2015, виданий ПрАТ "СК "Провідна"; зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль отримав такі механічні пошкодження: передня права частина; водій: Сінгур М.В.; дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення: Москалик М.І. - порушення правил маневрування.
Згідно із довідкою ВДАІ Коростенського міського відділу Внутрішніх справ Житомирської області від 20.03.2014 № 4227, виданою Сінгур М.В., 17.03.2014 о 20 год. 00 хв. у м. Коростень, вул. Грушевського, 40, Житомирська область, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб "Skoda Yeti", номерний знак АМ3145ВН, кузов 700404, отримав механічні пошкодження: розбито кріплення передньої правої блокфари, пошкоджено лакофарбове покриття переднього бамперу з правого боку.
Пунктом 11.2 договору № 06/0662866/0605/14 сторони погодили, що вартість відновлювального ремонту розраховується згідно з рахунками СТО за вибором страхувальника/Сінгур М.В.
Відповідно до рахунку № САСТ-346686 від 19.03.2014 ТОВ "Автоцентр Прага Авто на Кільцевій" та ремонтної калькуляції № 639 від 19.03.2014, складеної на основі комп'ютерної програми Audatex, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Skoda Yeti д.н. АМ3145ВН становить 6 837,79 грн.
Згідно із складеним позивачем страховим актом № 2300042628 від 30.04.2014, з урахуванням розрахунку суми матеріального збитку по справі № 2300042628 (а.с. 26), до виплати в якості страхового відшкодування визначено 6 837,79 грн.
Сінгур М.В. звернувся до позивача із заявою від 19.03.2014 № 2300042628 про виплату страхового відшкодування, у якій просив виплатити страхове відшкодування, у зв'язку з подією, яка має ознаки страхової, внаслідок чого було пошкоджено: Skoda Yeti, реєстраційний номер ТЗ - АМ3145ВН.
Позивачем перераховано ТОВ "Автоцентр Прага Авто на Кільцевій" грошові кошти у розмірі 6 837,79 грн. згідно із платіжним дорученням № 0018327 від 05.05.2014, у графі: "Призначення платежу" якого зазначено: "Опл. страх. відш. зг. дог. № 06/0662866/0605/14, зг. акт № 2300042628, для Сінгур Михайло Володимирович, ІН № 2488806810, зг. рах. № САСТ-346686 від 19.03.14 Без ПДВ".
Статтею 27 Закону № 85/96-ВР встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Така ж норма закріплена і у ст. 993 ЦК України.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.04.2014 у справі № 279/2001/14-п встановлено, що Москалик М.І. 17.03.2014 о 20 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ д.н.з. АМ2742ВМ, здійснюючи рух заднім ходом, не впевнилась в безпеці своїх дій та здійснила зіткнення з автомобілем марки Шкода д.н.з. АМ3145ВН, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила пункт 10.9 Правил дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП; Москалик М.І. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді 340,00 грн. штрафу.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та Москалик Ю.П., як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс АС1723919, відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ 21150", державний номер АМ2742ВМ, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 0,00 грн.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV із змінами та доповненнями (далі Закон № 1961).
Згідно із ст. 22 Закону № 1961 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1961 у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України; якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності Москалик Ю.П., є особою, зобов'язаною відшкодувати завдані спірною ДТП збитки відповідно до положень Закону № 1961, встановлених полісом № АС1723919.
З метою отримання від відповідача спірного страхового відшкодування, позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.06.2014 за № 03-17/6593 про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації, в якій просив здійснити відшкодування шкоди (в порядку регресу/суброгації) в розмірі 6 837,79 грн.
Відповідач у відповіді № 3334/18 від 29.08.2014 на претензію про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу зазначив, що для належного розгляду претензійної вимоги необхідно надати належним чином оформлені документи, а саме: копію постанови суду, згідно з якою притягнутий до адміністративної відповідальності винуватець ДТП - Москалик М.І.
Позивач, згідно із листом № 03-17/13125 від 09.09.2014, надіслав відповідачу копію постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області та просив задовольнити претензійні вимоги в розмірі 6 837,79 грн.
Відповідач на вказаний лист не відповів, спірне страхове відшкодування не перерахував.
Як вбачається із штампу Господарського суду міста Києва, позивачем пред'явлено позов - 10.11.2014.
20.11.2014 відповідач, в рахунок виплати страхового відшкодування, перерахував позивачу 5 689,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 516 від 20.11.2014.
У зв'язку із здійсненням відповідачем часткового відшкодування шкоди в розмірі 5 689,99 грн., 23.12.2014 позивачем до суду першої інстанції подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача на відшкодування шкоди в порядку регресу 1 147,80 грн. та судові витрати.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 1 147,80 грн.
Зазначена правова позиція відповідає судовій практиці, про що свідчать, зокрема, постанови Вищого господарського суду України від 23.08.2011 у справі № 42/92, від 13.05.2013 у справі № 5011-50/17051-2012, від 14.05.2013 у справі № 5011-50/17049-2012, від 15.05.2013 у справі № 5011-50/17047-2012.
Доводи відповідача про те, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із ремонтної калькуляції та рахунку ТОВ "Автоцентр Прага авто на Кільцевій" № САСТ-346686 від 19.03.2014, (6 837,79 грн.), що не є належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає безпідставними та необгрунтованими, оскільки, проведення оцінки майна по визначенню збитків або розміру відшкодування на підставі, зокрема, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ, є обов'язковим у встановлених законом випадках, натомість імперативної норми, яка б зобов'язувала страховика в обов'язковому порядку звертатися до визначених вищезгаданим Законом суб'єктів оціночної діяльності, чинне законодавство не містить; статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Твердження скаржника про обов'язковість досудового врегулювання спору безпідставне.
Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 справа № 1-2/2002 право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами; встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Апеляційний господарський суд не вбачає порушень господарським судом першої інстанції норм процесуального права, порушення та неправильного застосування норм матеріального права.
Скаржник в апеляційній скарзі не вказав на існування обставин, які б свідчили про прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у справі № 910/24770/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" без задоволення.
2. Справу № 910/24770/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено 20.04.2015
Головуючий суддя Л.М. Ропій
Судді Н.Ф. Калатай
В.І. Рябуха