04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" квітня 2015 р. Справа№ 927/1498/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
при секретарі судового засідання: Куценко К.Л.
за участю представників:
від позивача: Мужикова Н.М. - представник за дов. № 10-05/1390 від 01.04.2015;
від відповідача 1: Вахненко М.В. - представник за дов. б/н від 17.09.2014;
від відповідача 2: не з'явились;
від третьої особи 1 (на стороні позивача): не з'явились;
від третьої особи 2 (на стороні відповідача): не з'явились;
від прокуратури: Курило Я.М. - посвідчення № 032776 від 27.03.2015.
розглянувши апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу "імені Горького"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2014
у справі № 927/1498/14 (суддя: Блохіна Ж.В.)
за позовом прокурора Корюківського району, в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної державної адміністрації,
до першого відповідача: Виробничого сільськогосподарського кооперативу "імені Горького",
до другого відповідача: Корюківської районної державної адміністрації,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство „Корюківкаліс"
про повернення земельної ділянки та визнання недійсним розпорядження.
(У судовому засіданні 16.04.2015 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови),
Прокурором Корюківського району в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної державної адміністрації подано позов (в редакції заяви про остаточну зміни предмету позову від 16.10.2014 за № 28/2-217-14) до першого відповідача: Виробничого сільськогосподарського кооперативу „імені Горького", до другого відповідача: Корюківської районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області (далі - третя особа 1), про:
- визнання недійсним розпорядження Корюківської районної державної адміністрації „Про передачу земельних ділянок лісового фонду до ВСК „Імені Горького" від 17.02.2006 №71;
- зобов'язання виробничого сільськогосподарського кооперативу „Імені Горького" повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 583,50 га на території Корюківської міської ради (за межами населеного пункту), яка перебувала у користуванні колективного сільськогосподарського підприємства „імені Горького" згідно державного акту на право постійного користування землею від 16.01.1996 №002270, у власність держави в особі розпорядника - Чернігівської обласної державної адміністрації, шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною інспекцією сільського господарства в Щорському районі проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства ВСК „імені Горького" та під час перевірки встановлено, що ВСК „імені Горького" використовує 583,5 га земель лісового фонду без оформлення правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2014 позов задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження відповідача 2 „Про передачу земельних ділянок лісового фонду до ВСК „імені Горького" від 17.02.2006 № 71 та зобов'язано відповідача 1 повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 583,50 га у власність держави в особі розпорядника - Чернігівської обласної державної адміністрації, шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі. Стягнуто з ВСК „імені Горького" 2436 грн. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ВСК "імені Горького" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2014 у даній справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в неповному обсязі з'ясував обставини справи, зокрема, не звернув увагу на те, що державні акти на право постійного користування землею підлягають заміні лише в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Також, на думку апелянта, судом було прийнято рішення з порушенням юрисдикції та компетенції господарських судів; крім того не було визначено, які саме земельні ділянки підлягають поверненню.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 апеляційну скаргу відповідача 1 прийнято до провадження; залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство „Корюківкаліс" (далі - третя особа 2); розгляд справи призначено на 10.03.2015.
Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи було відкладено на 16.04.2015.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 16.04.2015 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.
Представник прокуратури у судовому засіданні 16.04.2015 заперечував проти доводів апеляційної скарги, з підстав, викладених у письмових поясненнях на апеляційну скаргу. Зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також надав копію протоколу загальних зборів Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького про реорганізацію та створення на його базі ВСК "імені Горького", неможливість подання даних доказів до суду першої інстанції обґрунтував поважністю причин, зокрема, зверненням до архівів, що прийнято судом, в порядку ст. 101 ГПК України. Окремо зауважив, що наявність або відсутність у КСП ім. Горького правонаступника не впливає на його право користування спірною земельною ділянкою, яке (за доводами представника прокуратури) припинилося ще у 2000 році, прийняттям відповідного рішенням Чернігівською обласною радою).
Представник позивача у судовому засіданні 16.04.2015 також заперечував проти доводів апеляційної скарги. Зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники відповідача 2 та третіх осіб у судове засідання 16.04.2015 не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, направленням на адреси третіх осіб та відповідача 2 копій вищезазначеної ухвали від 02.04.2015 (отримання яких підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 0411612480753, № 0411612480745 та № 0411612480702).
Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання третьої особи 1, в якому остання просить суд розглядати справу за відсутності її представника. Вказане клопотання було задоволено судом апеляційної інстанції.
Згідно частини 3 пункту 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на закінчення процесуального строку розгляду апеляційної скарги, задовольнивши клопотання третьої особи 1, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення Господарського суду Чернігівської області в апеляційному порядку за відсутності представників відповідача 2 та третіх осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, оглянувши оригінали документів, пов'язаних з предметом спору, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач 1 зазначав, що даний спір (який виник із земельних правовідносин та в якому приймає участь суб'єкт владних повноважень) не підвідомчий господарським судам України та підлягає вирішенню у судах адміністративної юрисдикції.
Суд апеляційної інстанції зазначає про необґрунтованість доводів відповідача 1 в цій частині, враховуючи наступне.
У пункті 1.2 розділу 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено,що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності. Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам;
В свою чергу, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 по справі № 21-493а14).
Враховуючи склад сторін, який відповідає ст. 1 ГПК України, предмет позову, підстави позову, вищевикладені приписи законодавства, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що даний спір підвідомчий саме господарським судам.
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16 січня 1996 року колективному сільськогосподарському підприємству ім. Горького на підставі рішення Корюківської міської Ради народних депутатів від 28.12.1995 року №180 було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН №002270, згідно якого КСП ім. Горького надано у постійне користування для сільськогосподарського використання 923,7 га землі в межах згідно з планом землекористування.
Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №92.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що 24.03.2000 року була проведена державна реєстрація юридичної особи - Виробничого сільськогосподарського кооперативу „імені Горького" (місто Корюківка, вул. К Маркса, 89).
Згідно п. 1.1 Статуту ВСК „імені Горького", затвердженого рішенням загальних зборів відповідача 1 та протоколом № 2 від 19.09.2013 (далі - Статут), цей Статут розроблено та затверджено на загальних зборах членів кооперативу відповідно до положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV, Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV, Закону України від 17 липня 1997 року №469/97-ВР „Про сільськогосподарську кооперацію" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері створення, діяльності та припинення сільськогосподарських виробничих кооперативів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ані прокуратура, ані відповідач 1 не надали документів, на підтвердження того, яким саме способом була проведена реорганізація КСП імені Горького та подальше набуття правонаступництва ВСК „імені Горького". Так, учасники провадження зазначали, що вказані документи не збереглися в архівах. Разом з цим, прокуратурою було надано копія протоколу № 3 засідання загальних зборів КСП імені Горького від 18.03.2000, в якому було вирішено створити ВСК „імені Горького" на базі КСП імені Горького шляхом реформування.
Відповідно до п. 1.2 Статуту ВСК „імені Горького" створений його засновниками на добровільних засадах у відповідності з чинним законодавством, на підставі рішення установчих зборів членів кооперативу (протокол №1 від 18 березня 2000 року).
Згідно пункту 2.1 Статуту кооператив є юридичною особою з дня його державної реєстрації відповідно до чинного законодавства України. ВСК „імені Горького" створений у процесі реорганізації шляхом перетворення колективного сільськогосподарського підприємства „імені Горького" і є правонаступником всіх юридичних прав та обов'язків КСП імені Горького.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що 26.10.2000р. Чернігівська обласна рада прийняла рішення (т. 1, а.с. 118), відповідно до якого було припинено права постійного користування земельними ділянками лісового фонду колишніми колективними сільськогосподарськими підприємствами, які припинили свою діяльність в процесі реформування та включено ці землі загальною площею 254,6 тис. га до земель запасу.
Рішенням Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 року (т. 1, а.с. 119-124) земельні ділянки лісового фонду, які були надані у користування колективним сільськогосподарським підприємствам, що припинили своє існування в процесу реформування і належать до земель запасу, були надані в постійне користування підприємствам, зокрема і Районному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству „Корюківкаліс" згідно додатку №2, для ведення лісового господарства.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2006 року, яке набрало законної сили, по справі №10/281/32 (т. 1, а.с. 73-75), порушеної за позовом виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Горького до відповідача Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства „Корюківкаліс" про повернення в користування самовільно зайнятих земель, позов задоволено повністю. Зокрема, суд вирішив:
1. Вилучити у Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства „Корюківкаліс" самовільно зайняті земельні ділянки лісового фонду площею 590,4 га.
2. Зобов'язати Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство „Корюківкаліс" передати земельні ділянки лісового фонду площею 590,4 га виробничому сільськогосподарському кооперативу ім. Горького (м. Корюківка вул. К.Маркса, 89).
В свою чергу, після набрання рішенням у справі №10/281/32 законної сили, а саме 17.02.2006, Корюківською районною державною адміністрацією Чернігівської області прийнято розпорядження № 71 „Про передачу земельних ділянок лісового фонду до ВСК ім. Горького" (т. 1, а.с. 116), яким, зокрема, вирішено:
1. Передати вилучені за рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №10/281/32 за позовом виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Горького земельні ділянки лісового фонду загальною площею 590,4 га, розташовані на землях Корюківської міської ради - виробничому сільськогосподарському кооперативу ім. Горького.
2. Врахувати те, що виробничий сільськогосподарський кооператив ім. Горького має право на користування земельними ділянками лісового фонду, яке підтверджено державним актом на право постійного користування вищевказаними ділянками лісового фонду на площі 590,4 га, а також, те, що в підприємстві ВСК ім. Горького відповідно до ст. 9 Лісового кодексу України створено лісогосподарський підрозділ для ведення лісового господарства, що підтверджується протоколом від 26.09.2005 року.
3. Матеріали - лісовпорядкування земель лісового фонду на площі 590,4 га, розташованих на території Корюківської міської ради і вилучених рішенням господарського суду Чернігівської області по справі №10/281/32 передати по акту керівнику ВСК ім. Горького Пилипченку В.С.
Саме дійсність та законність вказаного розпорядження відповідача 2 від 17.02.2006 є предметом даного спору, тому посилання відповідача 1 на той факт, що правомірність користування ним спірною земельною ділянкою підтверджують обставини, які були встановлені у рішенні Господарського суду Чернігівської області у справі № 10/281/32 від 12.01.2006, є необґрунтованими, оскільки на момент прийняття вказаного рішення, розпорядження відповідача 2 від 17.02.2006 ще не існувало, відтак його дійсність не могла бути предметом спору у справі № 10/281/32. Так само під час розгляду справи № 10/281/32 не встановлювалися факти дотримання ВСК „імені Горького" вимог земельного законодавства при користуванні землями лісового фонду, оскільки на момент розгляду вказаної справи спірні землі фактично займала та користувалася ними третя особа 2, а відповідні порушення земельного законодавства саме з боку ВСК „імені Горького" (такі як використання земель без оформлення правовстановлюючих документів) були зафіксовані лише під час проведення відповідної перевірки органами прокуратури у 2014 році (що й стало підставою для звернення з даним позовом).
Так, з матеріалів справи вбачається, що Державною інспекцією сільського господарства в Щорському районі проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства виробничим сільськогосподарським кооперативом „імені Горького", за результатами якої складено уніфіковану форму акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства (акт перевірки) №21 від 16.04.2014 року. Під час перевірки встановлено, що ВСК „імені Горького" використовує 583,5 га земель лісового фонду без оформлення правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
16.04.2014 року Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області винесено припис №000053, вручений голові ВСК „імені Горького" Ющенку В.В., яким приписано усунути порушення в 30-ти денний термін.
Провідним спеціалістом - державним інспектором відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Хайлук М.М. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №23 від 10.06.2014 року. Перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилась у присутності голови ВСК „імені Горького" Ющенка В.В. В результаті перевірки встановлено, що вимоги припису №000053 від 16.04.2014 року не виконано, чим порушено вимоги статті 188-5 КУпАП. На час перевірки встановлено, що ВСК „імені Горького" в особі голови Ющенка В.В. надалі використовує земельні ділянки лісового фонду без оформлених згідно чинного законодавства правовстановлюючих документів на земельні ділянки площею 590,4 га, чим порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
10.06.2014 року Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області винесено припис №000138, вручений голові ВСК „імені Горького" Ющенку В.В., яким приписано усунути виявлене порушення земельного законодавства у 30-ти денний термін.
Управлінням контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області складено протокол №000054 від 10.06.2014 року та винесено постанову №66 від 10.06.2014 року відносно голови ВСК „імені Горького" Ющенка Віктора Володимировича про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Провідним спеціалістом - державним інспектором відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Хайлук М.М. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.07.2014 року. Перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилась у присутності голови ВСК „імені Горького" Ющенка В.В. В результаті перевірки встановлено, що вимоги припису №000138 від 10.06.2014 року щодо усунення виявленого порушення земельного законодавства не виконано. На час перевірки ВСК „імені Горького" в особі голови Ющенка В.В. продовжує використовувати земельні ділянки лісового фонду на території Корюківського району без оформлених згідно чинного законодавства правовстановлюючих документів, чим порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним розпорядження відповідача 1, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розпорядження Корюківської райдержадміністрації від 17.02.2006 року №71 „Про передачу земельних ділянок лісового фонду до ВСК ім. Горького" було видано з порушенням вимог законодавства, зокрема Земельного кодексу України.
В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, враховуючи наступне.
Як було вищевсатновлено, 16.01.1996р. Корюківською міською радою народних депутатів відповідно до рішення Корюківської міської ради народних депутатів від 28.12.1995р. №180 видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЧН №002270 колективному сільськогосподарському підприємству ім.. Горького, м. Корюківка Корюківського району. Вказаному підприємству передано у постійне користування 923,7 гектарів землі в межах згідно з планом користування для сільськогосподарського використання. Як вбачається з листа відділу Держземагентства у Корюківському районі Чернігівської області від 25.09.2014 року №01/01-13/1613 та довідки форми 6-зем, КСП ім. Горького відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН №002270 від 16.01.1996 року мало у постійному користування землю, яка надана для сільськогосподарського використання загальною площею 923,7 га, з яких 267,2 га сільськогосподарські угіддя; лісові площі становлять 583,5 га.
Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР та статтею 34 Закону України „Про підприємства в Україні" встановлено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу, приєднання, виділення, перетворення).
Відповідно до п. 7 ст. 34 Закону України „Про підприємства в Україні" при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що КСП ім. Горького було перетворено у ВСК „імені Горького", який є правонаступником всіх юридичних прав та обов'язків колективного КСП „імені Горького".
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.
У статті 22 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
За приписами п. 3 ч.1 ст. 27 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.
Відтак, правомірним є висновок місцевого господарського суду про те, що право постійного користування землею площею 923,7 гектарів (до якої увійшла спірна земельна ділянка) у КСП ім. Горького припинилось з моменту припинення його діяльності.
Так, 24.03.2000 року була проведена державна реєстрація юридичної особи - ВСК „імені Горького".
Разом з цим, оскільки Земельний кодекс України від 13.03.1992 року N 2196-XII не передбачав автоматичного переходу до юридичної особи, яка утворилась в результаті реорганізації іншої юридичної особи, права постійного користування земельною ділянкою, то ВСК „імені Горького" не набув права постійного користування земельною ділянкою площею 923,7 гектарів на підставі державного акту серії ІІ-ЧН №002270 від 16.01.1996р., виданого КСП ім. Горького.
Крім того, у даній постанові було встановлено, що 26.10.2000 Чернігівська обласна рада прийняла рішення (т. 1, а.с. 118), відповідно до якого було припинено права постійного користування земельними ділянками лісового фонду колишніми колективними сільськогосподарськими підприємствами, які припинили свою діяльність в процесі реформування та включено ці землі загальною площею 254,6 тис. га до земель запасу (до якої увійшла спірна земельна ділянка).
Таким чином, обґрунтованими є доводи прокурора про те, що відповідач 1 неправомірно використовує землі лісового фонду у розмірі 583,5 га на підставі дозвільної документації, яка була видана КСП ім. Горького, без оформлення правовстановлюючих документів відповідно до чинного законодавства України.
Посилання апелянта на п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. №449 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", яким встановлено, що „раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб", а тому ВСК „імені Горького" не був позбавлений права отримати державний акт на право користування землею не приймаються судом до уваги, оскільки дане положення стосується саме заміни раніше виданих державних актів на нові.
Проте, відповідачами не заперечується, що ВСК „імені Горького" взагалі не оформив і не отримав Державного акту на право постійного користування землею площею 923,7 га у порядку, встановленому Земельним кодексом України (з яких 267,2 га сільськогосподарські угіддя; спірні лісові площі становлять відповідно - 583,5 га).
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відповідач 1 не довів належними засобами доказування набуття ВСК „імені Горького" права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою лісового фонду на території Корюківської міської ради.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на 01.01.2006 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на 01.01.2006 року) передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
При цьому проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Таким чином, орган виконавчої влади приймає рішення про надання земельної ділянки у користування юридичній особі за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки, який має відповідати всім вимогам, які до нього ставляться законодавством України.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині того, що розпорядження Корюківської райдержадміністрації від 17.02.2006 року №71 „Про передачу земельних ділянок лісового фонду до ВСК ім. Горького" було видано з порушенням вищевказаного законодавства, зокрема ст. 123 Земельного кодексу України оскільки передача земельної ділянки лісового фонду за цим розпорядженням здійснена за відсутності розгляду проекту відведення земельної ділянки, як це передбачено законодавством, а тільки на підставі рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2006 року по справі №10/281/32 (яке не є преюдиціальним в розумінні ст. 35 ГПК України), тоді як такої підстави для надання земельної ділянки в користування земельне законодавством не містить.
Доводи апелянта про невизначеність у рішення місцевого господарського суду земельної ділянки, яка підлягає поверненню у власність держави, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки в резолютивній частині рішення суду першої інстанції чітко визначено, що поверненню підлягає земельна ділянка лісогосподарського призначення площею 583,50 га на території Корюківської міської ради (за межами населеного пункту), яка перебувала у користуванні колективного сільськогосподарського підприємства „імені Горького" згідно державного акту на право постійного користування землею від 16.01.1996 №002270. Такс само вищезазначеною позаплановою перевіркою органів прокуратури встановлено, що відповідач 1 використовує саме 583,5 га земель лісового фонду без оформлення правовстановлюючих документів. При цьому той факт, що у неправомірному розпорядженні Корюківської райдержадміністрації від 17.02.2006 року №71 було помилково зазначено інший розмір земельної ділянки лісогосподарського призначення, а саме 590,4 га, не спростовує правомірність рішення в цій частині, оскільки вказаний розмір земельної ділянки не підтверджується матеріалами справи, до того ж сторонами не було надано доказів того, що апелянт користується більшим ніж 583,5 розміром відповідних земель саме лісового фонду.
Отже доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції по даній справі в розумінні ст. 104 ГПК України.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу "імені Горького" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2014 у справі № 927/1498/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2014 у справі № 927/1498/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 927/1498/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Повний текст складено 20.04.2015 року.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім