"14" квітня 2015 р. Справа № 923/198/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів Лисенко В.А., Гладишевої Т.Я..
При секретарі судового засідання Молодові В.С..
За участю представників сторін:
від відповідача - Колібабчук О.А. по дов. №296/14 від 18.06.2014р.
Інші представники сторін в судове засідання не заявились, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.02.2015р.
у справі № 923/198/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК - Львів"
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія"
про визнання недійсними договору поруки
Встановив:
В лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБК - Львів" (Далі - ТОВ "ТБК - Львів") звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (Далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" про визнання недійсним договору поруки №12/Р2-01-03-3-0/003, укладеного між позивачем та відповідачем.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.02.2015р., винесеною суддею Н.О. Задорожною, матеріали позовної заяви за позовом ТОВ "ТБК-Львів" до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" про визнання договору поруки №12/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р. недійсним, направлено за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва (м. Київ-30, вул. Б.Хмельницького, 44-Б).
Мотивуючи дану ухвалу місцевий господарський суд посилаючись на положення частини 2 статті 15 ГПК України, зазначив, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Не погоджуючись з даною ухвалою, Відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення, яким направити справу для подальшого розгляду до господарського суду Херсонської області.
Позивач та третя особа в судове засідання не з'явились, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно із ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до частини 4 статті 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. Якщо позов до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташованого поза місцезнаходженням юридичної особи, такий позов може бути пред'явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу.
Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 28.07.94 р. N 02-5/492 "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб", коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи на її користь.
У п. 27 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначається, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК України за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу позовні матеріали або справа надсилається за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006 р. N 3575-IV) відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Правові засади створення і діяльності відокремлених підрозділів регулюються нормами ЦК і ГК України.
Відповідно до ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, а представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Згідно із ч. 4 ст. 64 ГК України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Згідно п. 1.3. Положень про Херсонську обласну дирекцію ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Дирекція є відокремленим підрозділом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Дирекція не є юридичною особою. Дирекція діє від імені, за рахунок та в інтересах Банку на підставі цього Положення і керується у своїй діяльності законами України, нормативно - правовими актами Національного банку України, Статутом Банку, банківською ліцензією та іншими отриманими Банком ліцензіями та дозволами, рішеннями Спостережної Ради та Правління Банку, іншими внутрішніми документами Банку.
Відповідно до п 1.4. Положень, Дирекція має право у встановленому законодавством України порядку провадити від імені Банку претензійну та позовну роботу, здійснювати повноваження сторони (позивача, відповідача) або третьої сторони при розгляді справ у судах (господарських, адміністративних, загальної юрисдикції та третейських).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.3 спірного договору поруки №12/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р., ТОВ "ТБК - Львів" на добровільних засадах зобов'язалось перед Банком нести солідарну відповідальність по зобов'язанням позичальника ПАТ "Таврійська будівельна компанія" за кредитним договором №010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/002 від 10.02.2014р..
Надання кредитних коштів ПАТ "Таврійська будівельна компанія" за кредитним договором №010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р. проводилось Херсонською обласною дирекцією АТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі письмової заяви позичальника, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок №2600910928.
Відповідно до п.2.5. Договору поруки, виконання забезпечених зобов'язань здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на зазначені в вимозі рахунки кредитора.
У зв'язку з невиконанням ПАТ "ТБК-Львів" умов кредитного договору №010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р., АТ "Райффайзен Банк Аваль" 07.08.2014р. за вих. №140-7-0-384 направив на адресу позивача вимогу - претензію про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій зазначався рахунок кредитора відкритий в Херсонській обласній дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Відповідно до ч.1 ст.15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Частиною 4 статті 15 ГПК України визначено, що якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що висновки, зазначені в ухвалі господарського суду Херсонської області від 12.02.2015р. не відповідають обставинам справи, а тому прийнята ухвала підлягає скасуванню із направленням даної справи до господарського суду Херсонської області для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст.15; 99;101; 103 - 106 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.02.2015 року по справі №923/198/15 - скасувати.
Справу №923/198/15 направити до господарського суду Херсонської області для розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 16.04.2015 року.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя В А. Лисенко
Суддя Т.Я. Гладишева