04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" квітня 2015 р. Справа№ 910/29120/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Верховця А.А.
Шипка В.В.
при секретарі судового засідання Патлань І.О.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2 (за паспортом серійний НОМЕР_1 виданим Голосіївським РУ ГУМВС України в м. Києві від 25.12.2007);
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь"
на рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2015
у справі № 910/29120/14 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення 73 080 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2015 у справі № 910/29120/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Маша и Медведь" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2015 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Маша і Мєдвєдь" посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2015 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Маша і Мєдвєдь" на вказане рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2015 у даній справі та призначено її розгляд на 15.04.2015.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання 15.05.2015 представник позивача не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами, оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони.
Відповідач в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.04.2015 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Позов мотивовано тим, що: 08.06.2010 товариством з обмеженою відповідальністю Студія "АНИМАККОРД" (далі - Студія) і позивачем було укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша и Медведь") (далі - Договір); позивач є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь" та його складові частини і має право захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом; 01.04.2014, 02.04.2014, 03.04.2014 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, здійснювався продаж (реалізація, розповсюдження) шоколадних яєць, на яких без дозволу позивача зображено персонажі "Маша" і "Медведь" аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" та кадри з серій під назвою "До весны не будить", "Праздник на льду", "Ловись рыбка".
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що стягнення з відповідача компенсації у сумі 73 080 грн. за порушення авторських прав позивача шляхом реалізації чотирьох шоколадних яєць загальною вартістю 23 грн. не відповідає критеріям справедливості, добросовісності та розумності, визначених статтею 3 ЦК України, та є малозначущим; виявивши порушення відповідачем майнових прав на об'єкти авторського права, позивач не звернувся до ФОП ОСОБА_2 з метою попередження про таке порушення та з вимогою припинити неправомірне використання належних ТОВ "Маша и Медведь" об'єктів авторського права. Судова колегія вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції правомірним з огляду на наступне.
У пункті 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта авторського права та/або суміжних прав.
Статтею 435 ЦК України передбачено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Маша и Медведь" є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є м. Москва і якій присвоєно основний державний реєстраційний номер 1107746373536, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 21.06.2013 № 7101656_УД.
08.06.2010 Студією „Анимаккорд" (правовласник) і ТОВ "Маша и Медведь" (правонабувач) укладено Договір, відповідно до умов якого:
- правовласник передає правонабувачу виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "Маша и Медведь", а правонабувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену Договором винагороду. Передачі належить виключне право на такі серії аудіовізуального твору: 1. "Раз, два, три! Елочка гори!"; 2. "Первая встреча"; 3. "До весны не будить!"; 4. "Весна пришла!"; 5. "Ловись рыбка!"; 6. "Следы невиданных зверей!"; 7. "С волками жить…!"; 8. "Позвони мене, позвони!" (пункт 1.1 Договору);
- Договір від 08.06.2010 набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальний твір (пункт 6.1 Договору).
Відповідно до пункту 2 додатку № 1 до Договору одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір - серіал "Маша и Медведь" правовласник передає правонабувачу в повному об'ємі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи твору (включаючи, але не обмежуючись, назвою твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів твору, їх іменами, текстом) незалежно від того, пойменовані вказані елементи безпосередньо в додатках до Договору.
Для підтвердження первісної належності виключних прав у Студії позивач у суді першої інстанції надав також авторський договір замовлення від 01.04.2008 №ОК-2/2008, укладений Студією та ОСОБА_3, відповідно до умов якого ОСОБА_3 створив і передав Студії сценарії до перших 8-ми серій аудіовізуального твору - серіалу "Маша и Медведь".
Отже, позивач є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь" та його складові частини і має право захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом, про що вірно було зазначено судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Статтею 9 Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.
Судом встановлено, що персонажі аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" "Маша" і "Медведь" і кадри серій названого мультиплікаційного серіалу є частинами аудіовізуального твору, які можуть використовуватися самостійно, а тому розглядаються судом як твори.
Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст. 440 ЦК України та ч. 3 ст. 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Частиною 2 статті 32 Закону передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
Матеріалами справи підтверджено факт відсутності у відповідача правової підстави використання персонажів "Маша" і "Медведь" і кадрів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", що не заперечується відповідачем у суді апеляційної інстанції.
01.04.2014, 02.04.2014 та 03.04.2014 представник позивача у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, купив за 23 грн. чотири шоколадні яйця (вартість одного яйця - 5,75 грн.), на яких без дозволу позивача зображені персонажі "Маша" і "Медведь" аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь".
Факт купівлі названих товарів підтверджується відеозаписами, наданими позивачем, долученими до матеріалів справи і оглянутими судом та такими фіскальними чеками: від 01.04.2014 № 116548; від 02.04.2014 № 117095; від 03.04.2014 № 117836 та від 03.04.2014 № 117966.
У пункті "г" частини першої статті 52 Закону встановлено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Пунктом "г" частини другої вказаної статті передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
ТОВ "Маша и Медведь" вказано компенсацію у сумі 73 080 грн. (6*10*1 218 грн.), виходячи з того, що: кількість об'єктів інтелектуальної власності позивача, права на які були порушені, складає 6; мінімальна заробітна плата - 1 218 грн. та 10 (мінімальних заробітних плат).
За приписом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
У пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Судова колегія дослідивши матеріали справи встановила, що в них відсутні докази того, що відповідач замовляв виготовлення шоколадних яєць із зображенням персонажів мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" з метою подальшої реалізації; ФОП ОСОБА_2 здійснював оптовий продаж шоколадних яєць із зображенням персонажів мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь".
Як зазначено у оскаржуваному рішенні, відповідач вказував на відсутність у нього намірів порушувати авторські права позивача та повідомив про те, що ним названий товар не реалізується.
ОСОБА_2 також зазначав, що на момент купівлі та реалізації шоколадних яєць із зображенням персонажів мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" йому не було та не могло бути відомо про наявність у позивача виключних прав на аудіовізуальний твір "Маша и Медведь".
Відповідач зазначив про те, що після з'ясування обставин наявності у позивача прав на аудіовізуальний твір "Маша и Медведь" забезпечить дотримання авторських прав позивача.
Як зазначено у оскаржуваному рішенні позивач вказував на те, що господарським судом міста Києва зі справи № 910/10421/14 було встановлено факт порушення відповідачем авторських прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні було досліджено те, що рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014 зі справи № 910/10421/14 за позовом ТОВ "Маша и Медведь" до ФОП ОСОБА_2 про захист виключного права шляхом компенсації в сумі 12 180 грн., залишеним без змін за результатами апеляційного та касаційного перегляду, у задоволенні позову відмовлено та встановлено таке:
- 21.03.2014, двічі 04.04.2014 та 07.04.2014 у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, торгівлю в якому здійснює ФОП ОСОБА_2, представником позивача було придбано товар - кукурудзяні палички "ПІК НІК" у поліетиленовій упаковці з малюнками, на яких зображений персонаж "Маша" із різних кадрів серій мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" та нанесено напис "Маша и Медведь";
- виробником кукурудзяних паличок вказано товариство з обмеженою відповідальністю "Суперлакомка";
- жодних доказів, які б свідчили, про наявність або відсутність правових підстав для використання третьою особою частини аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" шляхом розміщення частини цього твору (персонажу "Маша") на упаковці кукурудзяних паличок "ПІК НІК", суду надано не було;
- наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей про те, що позивач замовляв виготовлення кукурудзяних паличок "ПІК НІК" з розміщенням на їх упаковці персонажу "Маша" з метою подальшої реалізації;
- наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей про те, що позивач здійснював оптовий продаж кукурудзяних паличок "ПІК НІК" з розміщеним на їх упаковці персонажем "Маша";
- після виявлення представниками позивача першого факту реалізації відповідачем кукурудзяних паличок "ПІК НІК" з розміщеним на їх упаковці персонажа "Маша", позивач не звертався до відповідача з вимогами щодо припинення такої реалізації або з будь-яким іншим зверненням з метою припинення порушень авторських прав позивача; натомість, зібрані у справі докази свідчать, що позивач продовжував фіксувати такі факти в період з 21.03.2014 по 07.04.2014; 04.04.2014 позивач навіть двічі придбав зазначені кукурудзяні палички об 11:16 год. та об 11:22 год.;
- позивач не надав суду доказів, які б свідчили про передбачуваний розмір збитків потерпілої особи (позивача) або розмір доходу відповідача, отриманого внаслідок реалізації кукурудзяних паличок "ПІК НІК", на упаковці яких розміщено зображений персонаж "Маша" із різних кадрів серій мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь"; натомість, наявні в матеріалах справи докази (фіскальні чеки від 21.03.2014, 04.04.2014 та 07.04.2014) свідчать, що відповідачем було реалізовано чотири одиниці товару - кукурудзяних паличок "ПІК НІК", на упаковці яких зображений персонаж "Маша" із різних кадрів серій мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", вартість товару 2,70 грн. за кожну упаковку;
- позивач не надав суду доказів наявності раніше вчинених відповідачем порушень виключного права позивача на аудіовізуальний твір "Маша и Медведь".
Названим рішенням було підтверджено факт продажу ФОП ОСОБА_2 кукурудзяних паличок за період з 21.03.2014 по 07.04.2014.
В свою чергу, в даній справі судом першої інстанції правомірно встановлено факт купівлі позивачем у відповідача шоколадних яєць за період з 01.04.2014 по 03.04.2014.
Отже, подаючи позов про стягнення з ФОП ОСОБА_2 12 180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав внаслідок реалізації кукурудзяних паличок, суд першої інстанції вірно встановив, що ТОВ "Маша и Медведь" було обізнано про продаж відповідачем вищевказаних шоколадних яєць.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає у діях позивача щодо пред'явлення даної позовної заяви зловживання своїми правами на отримання компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що під час судового розгляду справи № 910/10421/14 ТОВ "Маша и Медведь" не повідомило господарський суд міста Києва про вчинення ФОП ОСОБА_2 порушення виключного права позивача на аудіовізуальний твір "Маша и Медведь" шляхом реалізації шоколадних яєць.
В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач, виявивши порушення відповідачем майнових прав на об'єкти авторського права, не звернувся до ФОП ОСОБА_2 з метою попередження про таке порушення та з вимогою припинити неправомірне використання належних ТОВ "Маша и Медведь" об'єктів авторського права.
Судова колегія, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в сукупності, зокрема, й малозначимість порушення, вчиненого відповідачем, розмір отриманого доходу (фактично 23,00 грн.), погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, яка зазначила, що стягнення з відповідача компенсації у сумі 73 080 грн. за порушення авторських прав позивача шляхом реалізації чотирьох шоколадних яєць загальною вартістю 23 грн. не відповідає критеріям справедливості, добросовісності та розумності, визначених статтею 3 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.12.2014 зі справи № 910/10421/14.
Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставини, які на підставі належних та допустимих доказів у справі встановлені судом першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2015 у справі № 910/29120/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення у даній справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2015 у справі № 910/29120/14 - без змін.
2. Справу № 910/29120/14 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписаний: 17.04.2015
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді А.А. Верховець
В.В. Шипко