04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" квітня 2015 р. Справа№ 910/578/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
за участю представників cторін:
позивача: Степаненко О.А., довіреність б/н від 02.09.2014 р.,
відповідача: Черниш Н.Д., довіреність № 105 від 01.10.2014 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва
на рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2015 р.
у справі №910/578/15-г (суддя - Ващенко Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт"
до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва
про стягнення 32 000,28 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва про стягнення 32 000,28 грн., а саме: 24 933,60 грн. - основного боргу, 5 474,35 грн. - збитків від інфляції, 1 592,33 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.02.2015 р. у справі №910/578/15-г позов задоволено повністю.
Стягнуто з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 36657100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (04073, м. Київ, провулок Куренівський, б. 17, літера Ш; ідентифікаційний код 33308688) 24 933 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять три) грн. 60 коп. - основного боргу, 1 592 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дві) грн. 33 коп. - 3% річних, 5 474 (п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 35 коп. - збитків від інфляції, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2015 р. у справі №910/578/15-г та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва залишити без задоволення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2015 р. просив апеляційний господарський суд у задоволені апеляційної скарги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.04.2015 р. підтримав апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.
Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
06 серпня 2012 р. між відповідачем - Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва (далі - Замовник) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (далі - Підрядник) було укладено Договір на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфтів № ДС-13 (далі - Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати відновлювальні роботи з ремонту ліфтів, а Замовник - прийняти і оплатити вартість робіт у порядку та на умовах, передбачених Договором.
Строк дії Договору сторонами погоджено п. 9.1. з моменту його підписання сторонами (06.08.2012 р.) і діє до 31.12.2012 р., а в частині оплати - до повного виконання Замовником передбачених Договором зобов'язань.
Згідно пункту 2.1. Договору загальна вартість цього договору становить 24 933,60 грн. в т.ч. ПДВ.
Оплата робіт здійснюється за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в). Термін перевірки Замовником наданої форма актів становить 3 робочих дні (п. 2.2. Договору).
Спір у справі виник в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором по оплаті виконаних робіт.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
За своєю правовою природою вказаний Договір є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Судом встановлено, що 15.10.2012 р. між сторонами було складено та підписано акти виконаних робіт (форма КБ-2в) за Договором на загальну суму 24 933,60 грн. (1 540,80 грн. + 10 726,80 грн. + 4 476,60 грн. + 6 204,00 грн. + 1 162,80 грн. + 831,60 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до пункту 2.7. договору розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 10 банківських днів після прийняття робіт та підписання і скріплення печатками сторін актів виконаних робіт.
Однак, відповідачем вказаної оплати не здійснено.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за виконанні роботи.
Доводи відповідача про те, що оскільки ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.03.2014 р. було вилучено всі первинні документи щодо правовідносин з позивачем за 2012-2014 роки, то розгляд даної справи по суті є неможливим, не приймаються судом до уваги як безпідставні та необґрунтовані з огляду на те, що акти виконаних робіт за спірний період були підписані сторонами 15.10.2012 р., обов'язок їх оплати настав 29.10.2012 р., а первинна документація була вилучена на підставі ухвали суду від 25.03.2014 р., тобто через 17 місяців після настання строку оплати відповідачем виконаної позивачем роботи.
Крім того, оригінали всіх долучених до позовної заяви документів були надані позивачем для огляду під час розгляду даної справи.
Оскільки відповідач прийняв замовлені ним роботи, однак не оплатив їх вартості, грошові кошти в розмірі 24 933,60 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просив суд стягнути з відповідача 1 592,33 грн. - 3% річних та 5 474,35 грн. - збитків від інфляції.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).
За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 1 592,33 грн., розмір збитків від інфляції 5 474,35 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2015 р. у справі №910/578/15-г прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2015 р. у справі №910/578/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва - без задоволення.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов