04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"08" квітня 2015 р. Справа№ 910/446/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Корсакової Г.В.
Хрипуна О.О.
представники:
від позивача (апелянта) - Чабаненко О.М. - не з'явився;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутесіл" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2015р. у справі № 910/446/15-г (суддя: Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутесіл"
до 1. Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер"
2. Фізичної особи - підприємця Чередник Дарини Дмитріївни
про витребування безпідставно набутого майна 390 745, 87 грн.
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив суд витребувати на користь позивача солідарно з відповідачів, з врахуванням обмежень. Встановлених договором поруки № 03/01/14-1 від 03.01.2014, майно вартістю 390 745,87 грн., а саме: метилгідрідсиліконову рідину у кількості 8 000 кг, силіконову емульсію Рутесіл 157 у кількості 2 000 кг., полівініловий спирт у кількості 340 кг, бензоат натрія у кількості 325 кг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/446/15-г, розгляд справи призначено на 28.01.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2015 розгляд справи відкладено до 16.02.2015, а ухвалою від 16.02.2015 - до 04.03.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 справу № 910/446/15-г передано за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки спір у даній справі виник у зв'язку з витребуванням безпідставно набутого майна, місцезнаходженням якого є Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що наведений спір має вирішуватись за місцезнаходженням майна, яке позивач просить суд витребувати, що згідно ст.ст. 16, 17 Господарського процесуального кодексу України є підставою для направлення справи за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач - ТОВ «Рутесіл» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, посилаючись на те, що її винесено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що спір у справі між позивачем та відповідачем-1 виник при виконанні укладеного між ними господарського договору переробки товарів № 141-КП від 11.10.2012 (зокрема внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань з переробки переданого позивачем товару у позивача виникло права вимоги повернення переданого товару), а спір у справі між позивачем та відповідачем-2 виник при виконанні умов укладеного між ними договору поруки від 03.01.2014 (оскільки відповідач-2 поручився за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань з переробки продукції). Таким чином, оскільки спір у справі виник саме щодо виконання господарських договорів, а тому на підставі частини другої статті 15 Господарського процесуального кодексу України позивач реалізував своє право на вибір господарського суду за місцезнаходженням відповідача-2 (м. Київ).
Крім того, апелянт наголошував, що спір у справі жодним чином не стосується витребування майна з чужого незаконного володіння, що виключає застосування частини третьої статті 16 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутесіл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 справу № 910/446/15-г призначено судді - доповідачу Станіку С.Р., а для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015, у зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. на лікарняному, справу № 910/446/15-г передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Хрипун О.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Хрипун О.О. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рутесіл" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 справу № 910/446/15-г, апеляційну скаргу прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 08.04.2015.
В судовому засіданні 08.04.2015 представник апелянта (позивача) доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 - скасувати.
В судове засідання 08.04.2015 відповідач-1 та відповідач-2 своїх представників не направили, причин неявки суд не повідомили, про судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення 04116 12924457 та 04116 12924465 про вручення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015.
Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановленого ч. 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, виходячи із наступного.
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив суд витребувати на користь позивача солідарно з відповідачів, з врахуванням обмежень. Встановлених договором поруки № 03/01/14-1 від 03.01.2014, майно вартістю 390 745,87 грн., а саме: метилгідрідсиліконову рідину у кількості 8 000 кг, силіконову емульсію Рутесіл 157 у кількості 2 000 кг., полівініловий спирт у кількості 340 кг, бензоат натрія у кількості 325 кг.
Вимоги позивача мотивовані тим, що ним на виконання умов укладеного з відповідачем-1 договору переробки товарів № 141-КП від 11.10.2012 було передано відповідачу-1 для переробки товар: вартістю 390 745,87 грн., а саме: метилгідрідсиліконову рідину у кількості 8 000 кг, силіконову емульсію Рутесіл 157 у кількості 2 000 кг., полівініловий спирт у кількості 340 кг, бензоат натрія у кількості 325 кг. Проте, оскільки відповідачем-1 не було виконано у встановлений строк свої зобов'язання з переробки товару, і позивач втратив інтерес до відповідної переробки, у зв'язку з чим позивачем і заявлено вимогу про витребування наведеного майна у відповідача-1. Зокрема, позивач посилався на те, що його право на відмову від виконання відповідачем-1 робіт з переробки сировини обумовлено ч. 4 статті 849 Цивільного кодексу України. Крім того, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 03/01/14-1 від 03.01.2014, за умовами якого відповідач-2 поручився за виконання відповідачем-1 в межах суми 1000,00 грн. зобов'язань за договором переробки товарів № 141-КП від 11.10.2012, включаючи зобов'язання з переробки сировини. Таким чином, позивач з посиланням на частину другу статті 15 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/446/15-г, розгляд справи призначено на 28.01.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2015 розгляд справи відкладено до 16.02.2015, а ухвалою від 16.02.2015 - до 04.03.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 справу № 910/446/15-г передано за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки спір у даній справі виник у зв'язку з витребуванням безпідставно набутого майна, місцезнаходженням якого є Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що наведений спір має вирішуватись за місцезнаходженням майна, яке позивач просить суд витребувати, що згідно ст.ст. 16, 17 Господарського процесуального кодексу України є підставою для направлення справи за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріали справи, не погоджується з висновком суду першої інстанції про передачу справи за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області, вважає його таким, що зроблений з неправильним застосуванням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з огляду на наступне.
Частинами першою-третьою статті 15 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
Частиною третьою статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Пунктом 20.7 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24 жовтня 2011 року N 10 визначено, що статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна має бути підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження, підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 ГПК.
Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила, що спір у справі між позивачем та відповідачем-1 виник при виконанні укладеного між ними господарського договору переробки товарів № 141-КП від 11.10.2012. Зокрема, позивач як на підставу позову наголошував на наявності між сторонами саме договірних відносин за договором переробки товарів № 141-КП від 11.10.2012, і внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань з переробки переданого позивачем товару у позивача виникло права вимоги повернення переданого товару, тобто спір між сторонами виник саме внаслідок виконання господарського договору.
В свою чергу, спір у справі між позивачем та відповідачем-2 виник також при виконанні умов укладеного між ними договору поруки від 03.01.2014, оскільки відповідач-2 поручився за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань з переробки продукції).
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки спір у справі виник саме щодо виконання між учасниками справи господарських договорів, а саме: між позивачем та відповідачем-1 - договору переробки товарів № 141-КП від 11.10.2012, а між позивачем та відповідачем-2 - договору поруки № 03/01/14-1 від 03.01.2014, а тому на підставі частини другої статті 15 Господарського процесуального кодексу України позивач реалізував своє право на вибір господарського суду за місцезнаходженням відповідача-2 (м. Київ), у зв'язку з чим справа підсудна Господарському суду міста Києва.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що між сторонами спору відсутній спір стосовно майна, оскільки спір стосується саме невиконання умов господарських договорів, які зазначені як підстава позову.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що судом першої інстанції при визначенні підсудності справи помилково застосовано положення частини третьої статті 16 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності, у зв'язку з чим і висновок суду першої інстанції про направлення справи за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області - також є помилковим, оскільки справа є підсудною Господарському суду міста Києва в силу частин другої та третьої статті 15 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов помилкового висновку про направлення справи за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області, вказаний висновок зроблено судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що є підставами для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/446/15-г в силу приписів п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, і направлення вказаної справи для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутесіл" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/446/15-г - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/446/15-г про направлення справи за виключною підсудністю - скасувати.
3. Справу № 910/446/15-г направити до господарського суду міста Києва для її подальшого розгляду.
4.Матеріали справи № 910/446/15-г повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Г.В. Корсакова
О.О. Хрипун