16.04.2015р. м. Київ К/9991/92964/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Кобилянського М.Г.,
Олексієнка М.М., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 19 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року, -
У травні 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання права на зарахування до стажу, який дає можливість на перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), періоду її роботи в Державному підприємстві «Селидіввугілля» з 1 січня 2009 року по 30 березня 2011 року та зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсії з 1 травня 2011 року відповідно до статтей 40, 42, 45 Закону № 1058-ІV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2010 рік.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 19 липня 2011 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано незаконними дії та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області від 28 квітня 2011 року № 947 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_4 Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 1 травня 2011 року у порядку та розмірі, передбаченим чинним законодавством. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області подало касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Селидівського міського суду Донецької області від 19 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати.
18 квітня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії згідно статті 42 Закону № 1058-ІV як працюючому пенсіонеру.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області від 28 квітня 2011 року № 947 ОСОБА_4 відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на те, що її страховий стаж після попереднього перерахунку становить 1 рік 6 місяців замість необхідних двох років. Наявність такого стажу у позивача обумовлена несплатою щомісячних страхових внесків до Пенсійного фонду України за період з 1 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року Державним підприємством «Селидіввугілля».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що несвоєчасна сплата страхових внесків Державним підприємством «Селидіввугілля» до Пенсійного фонду України не може бути підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи з 1 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року до страхового стажу позивача, встановивши при цьому, що із заробітної плати останнього щомісячно утримувалися суми страхових внесків.
Частиною 4 статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Дана редакція існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Отже, зі змісту наведеної норми Закону вбачається, що перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два календарні роки з урахуванням набутого за цей період страхового стажу.
Абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством, в якому він працює, обов'язку щодо сплати страхових внесків, та правомірно частково задовольнили позовні вимоги.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова Селидівського міського суду Донецької області від 19 липня 2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року прийняті з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 19 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Кобилянський М.Г.
Олексієнко М.М.