16.04.2015р. м. Київ К/9991/23320/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Кобилянського М.Г.,
Олексієнка М.М., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом Овруцького районного центру зайнятості до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про скасування рішення, за касаційною скаргою Овруцького районного центру зайнятості на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року, -
У травні 2010 року Овруцький районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про скасування рішення № 388 від 12 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 666,70 гривень та нарахування пені в розмірі 70,23 гривень за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
В обґрунтування позову послався на те, що він є бюджетною установою і фінансується виключно за рахунок Державного бюджету України, при цьому, кошти для виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, надходять із запізненням, а тому сплатити вчасно страхові внески до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області не було можливості.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Овруцький районний центр зайнятості, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області 12 травня 2010 року за несвоєчасну сплату страхувальником - Овруцьким районним центром зайнятості страхових внесків за період з 20 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року прийнято рішення № 388 про застосування фінансових санкцій у розмірі 666,70 гривень та нарахування пені в сумі 70,23 гривень.
Згідно пунктів 4, 6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний: подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
За змістом частини 1 статті 19 Закону № 1058-IV страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Частина 6 статті 19 цього Закону передбачає, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після нарахування до сплати.
Виключень по нарахуванню та сплаті внесків з компенсаційних виплат, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в Законі № 1058-IV не передбачено.
Частиною 12 статті 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
У разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) страхувальниками страхових внесків, відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV виконавчими органами Пенсійного фонду застосовуються до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10% своєчасно несплачених сум. Одночасно на суми своєчасно несплачених (неперерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована на кожний день прострочення платежу.
Аналогічні норми містить Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем на виконання вимог Закону № 1058-IV було проведено нарахування страхових внесків на кошти для виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та показано в звітах відповідачеві, однак такі ним своєчасно не сплачені.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків прийняте Управлінням Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області у межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог Овруцького районного центру зайнятості відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року прийняті з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Овруцького районного центру зайнятості - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у справі за позовом Овруцького районного центру зайнятості до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Кобилянський М.Г.
Олексієнко М.М.