"07" квітня 2015 р. м. Київ К/800/32321/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБорисенко І.В.
суддів Кошіля В.В.
Моторного О.А.
за участю секретаряГончар Н.О.
та представників сторін: від позивача Іордакі М.С., Венгринюк С.В.
від відповідачаОлара В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби
на постановуЧернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013
та ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013
у справі № 2а/2470/42/12
за позовомПідприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам»
доДержавної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби
третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області
провизнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та стягнення бюджетної заборгованості ,-
Підприємство «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
- визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернівці, які полягають у зменшенні значення рядка 24 податкової декларації за вересень 2011 року на 2 696 875 грн.;
- визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернівці, які полягають у донарахуванні податкових зобов'язань по ПДВ за вересень 2011 року на 337205,00 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Чернівці, яка полягає у неподанні до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок позивача в розмірі 309415,00 грн.;
- скасувати податкові повідомлення - рішення №0001080232, №0001090232 від 30.12.2011;
- стягнути з державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 309 415 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішенні від 30.12.2011 за № 0001080232, № 0001090232, стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 309 415 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 309 415 грн., відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів в цій частині та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції в оскаржуваній частині були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача (Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.12.2011 № 3963/23-2/35158255;
- актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду на суму 302 828 грн., п.200.4 а) ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6 розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період» наказу ДПА України № 41 від 25.01.2011 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у вересні 2011 року за серпень 2011 року на суму 309 415 грн.;
- на підставі акту перевірки відповідачем прийнято:
1) податкове повідомлення-рішення №0001080232 від 30.12.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 309 415 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 154 707,5 грн.;
2) податкове повідомлення-рішення №0001090232 від 30.12.2011, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 302 828 грн.
Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що поданими позивачем доказами спростовано доводи податкового органу щодо наявності порушень, встановлених актом перевірки.
Колегія суддів касаційної інстанції часткового погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України на період до 1 січня 2015 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.
Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному органі державної податкової служби, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Згідно ст.14№ Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (далі - Комісія).
За змістом ст.14І названого Закону рішення про надання дозволу підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів на право користування пільгами з оподаткування, отримання позик, фінансової допомоги, дотацій приймаються Комісією та регіональними комісіями згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виходячи з техніко-економічного та соціального обґрунтування заходів, для здійснення яких використовуватимуться ці кошти.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у періоді, який підлягав перевірці, позивачем здійснювалась закупівля насипного цементу у ВАТ «Подільський цемент», який вагонами доставлявся до підприємства позивача, де здійснювався технологічний процес щодо покращення якості продукції, відновлення її властивостей та фасування.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі заяви № 98 від 01.03.2011 та бізнес-плану на 2011 позивача Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів надано дозвіл № 7 на право користування пільгами з оподаткування згідно з пунктом 154.1 статті 154 та пунктом 8 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з 01.04.2011 до 01.04.2012. Відповідно до Сертифікату відповідності серії ВВ №UA1.037.0016371-11, який отримано позивачем на виконання п. 9 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 «Цементи. Загальні технічні умови», виданий державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики на портландцемент пакований з добавкою шлаку 6-20% марки 400 (ПЦ ІІ/А-Ш-400) та марки 500 (ПЦ І-500), - позивач є виробником даної продукції.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено придбання позивачем у ВАТ «Подільський цемент» насипного цементу, що відповідає ДСТУ Б В 2.7-46-96. Після його обробки та фасування згідно Сертифікату відповідності серії ВВ №UА1.037.0016371-11 виробником даної продукції є позивач. При цьому, здійснення технологічного процесу з виробництва фасованого цементу підтверджується дозволом, наданим Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області №7310136600-315 від 25.12.2008.
Також, судами встановлено, що позивач належить до підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, яким у періоді, що підлягав перевірці, дотримано вимоги щодо кількості працюючих інвалідів - 50 % від загальної кількості працюючих та фонду оплати праці таких інвалідів, що перевищує 25% суми загальних витрат підприємства на оплату праці. Сума витрат платника податку на переробку (обробку) цементу становила не менше 8% продажної ціни товару, що підтверджується актом перевірки, яким перевірялась загальна фактична калькуляція та розрахунок витрат товарно-матеріальних цінностей за серпень 2011 року та вересень 2011 року.
З огляду на наведені вище положення податкового законодавства та встановлені судами фактичні обставини справи колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним, не спростованим доводами касаційної скарги, висновок судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості доводів відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, встановлених актом перевірки.
Проте, в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість судова колегія касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.п. 200.7, 200.8 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що оскаржувані судові рішення, прийняті судами першої та апеляційної інстанцій, в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 309 415 грн., не містять жодних правових обґрунтувань та мотивів, з яких суди виходили, приймаючи рішення про задоволення позову в цій частині позовних вимог.
Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 309 415 грн. прийняті без дотриманням принципів законності та обґрунтованості у відповідності до приписів ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає, що під час нового розгляду вправи, судам необхідно встановити дійсні правовідносини сторін та фактичні обставини щодо наявності у платника податку підстав (права) на отримання такої суми бюджетного відшкодування та щодо здійснення останнім дій, передбачених законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, з метою отримання вказаної суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення в межах касаційної скарги у справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення з державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 309 415 грн. підлягають скасуванню з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст.227 КАС України.
Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби задовольнити частково.
3. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 у даній справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 309 415 грн. скасувати та справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. В іншій частині - постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 залишити без змін.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Борисенко
СуддіВ.В. Кошіль
О.А. Моторний