15.04.2015 р. Справа№ 914/736/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКТОС УКРАЇНА», м. Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів, Львівська область
про: стягнення 275 431,90 грн.,
Суддя Долінська О.З.
При секретарі Вашкевич Н.І.
За участю представників:
позивача: Хворова Н.В.- адвокат, Борисюк О.С. - дов. № б/н від 24.03.2015 року,
відповідача: не з'явився.
Учасниками судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКТОС УКРАЇНА» до Приватного акціонерного товариства «Галичина» про стягнення 275 431,90 грн. Ухвалою від 10.03.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.03.2015р.
В судове засідання 24.03.2015 р. представники позивача з'явилися, позов підтримали, вимоги ухвали суду від 10.03.2015 року виконали частково.
В судове засідання 24.03.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, відзиву не подав, вимоги ухвали суду від 10.03.2015 року не виконав.
Через канцелярію суду 23.03.2015 року представник відповідача подав клопотання, в якому вказано, що Вищим господарським судом України 01.04.2015 року розглядатиметься касаційна скарга ПрАТ «Галичина» на рішення господарського суду Львівської області віл 04.11.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року у справі №914/3656/14 стосовно визнання недійсною специфікації №15 від 30.12.2013 року по договору поставки №10/10-13 від 24.10.2013 року. Оскільки результати перегляду в касаційному порядку справи №914/3656/14 мають значення для вирішення справи №914/736/15, то представник відповідача просить відкласти розгляд даної справи (копія ухвали додається до клопотання).
Представники позивача покладаються на розсуд суду, щодо заявленого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду даної справи.
В зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, поданим клопотанням представником відповідача та невиконання сторонами вимоги ухвали суду від 10.03.2015 року в повному обсязі, розгляд справи відкладено на 15.04.2015 року.
Представники позивача в судове засідання 15.04.2015 р. з'явились, позовні вимоги викладені у позовній заяві від 02 березня 2015 року підтримали у повному обсязі, представник позивача Хворова Н.В. пояснила, що 24 жовтня 2013 року між ТзОВ «Лактос Україна» та ПРАТ «Галичина» укладено Договір поставки № 10/10-13, відповідно до умов якого, Постачальник здійснював поставки Покупцю товару - масла солодко вершкового на умовах вказаного договору. У зв'язку з чим, між сторонами такого договору виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України.
22 вересня 2014 року ТзОВ «Лактос Україна» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача ПрАТ «Галичина» про стягнення коштів по вищезазначеному договору поставки в сумі1 014 339, 39 (один мільйон чотирнадцять тисяч триста тридцять дев'ять гривень, 39 коп.) гривень основного боргу (справа № 914/3360/14).Заявлена до стягнення сума боргу розраховувалась позивачем з врахуванням суми поставленого товару по ціні встановленій сторонами договору на день поставки товару в сумі 750 000,00 гривень та з врахуванням вартості товару на дату виконання покупцем своїх зобов'язань в частині оплати за отриманий товар в сумі 264,339 гривень. Таке коригування вартості поставленого та неоплаченого товару сторони погодили п.4.4.Договору, відповідно до умов якого, загальна кількість товару, його найменування, одиниця виміру товару та ціна товару визначаються сторонами у специфікаціях та накладних, що є невід'ємними частинами договору.
У випадку, якщо сторони не підписали специфікації, то кількість, найменування і ціна товару визначаються згідно накладних, по яких товар поставлений з належним оформленням первинних документів та прийнятий покупцем. Донарахована відповідачу сума боргу - 264,339 гривень стягнення якої слухалось Господарським судом Львівської області у межах вимог позивача по справі № 914/3360/14, була пред'явлена до оплати позивачем відповідачу у зв'язку з поставкою товару 30 грудня 2013 року в к-ті 10 000 кг по Специфікації № 15 від 30 грудня 2013р. до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.13р.29 жовтня 2014 року у справі № 914/3360/14 ПрАт «Галичина» подало клопотання про зупинення провадження у ній у зв'язку з розглядом господарськими судами справи №914/3656/14 за позовом ПрАТу до Товариства про визнання специфікації про яку йдеться вище за текстом,- недійсною.06.11.2014 року, для унеможливлення затягування стягнення коштів з боржника, ТзОВ «Лактос Україна», з метою уникнути зупинення провадження по справі № 914/3360/14 подало заяву про зменшення позовних вимог на суму коригування заборгованості контрагента згідно спірної на той час специфікації, залишивши за собою право на стягнення спірної суми боргу.14.11.2014 року, суд прийняв до розгляду вказану заяву, виніс рішення по справі № 914/3360/14, стягнув з відповідача основну суму боргу в сумі 750 000,00 гривень без врахування суми корегування та повернув у зв'язку з цим зайво сплачений судовий збір відповідною ухвалою. Рішення про стягнення було оскаржене до Львівського Апеляційного Господарського суду. 12 січня 2015 року рішення набрало чинності з прийняттям судом апеляційної інстанції постанови про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Крім того, судами розглядалось питання відповідності Закону специфікації № 15, як підстави стягнення перерахованої суми боргу. У зв'язку з тим, що 03 лютого 2015 року Постановою Львівського апеляційного господарського суду залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 04.11.2014 року, яким відмовлено ПрАТ «Галичина» у визнанні недійсною специфікації № 15 від 30.12.2013 року до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.2013 року укладеного з ТзОВ «Лактос Україна», та реалізуючи право на судовий захист, Товариство звертається до суду з цим позовом.
Вищий господарський суд України, постановою від 01 квітня 2015 року, залишив рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін. Станом на день звернення до суду з цим позовом, рішення виконано. У зв'язку з чим, представник позивача просить стягнути з відповідача різницю між стягнутою згідно рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2014 року по справі № 914/3360/14 з ПрАТ «Галичина» в користь ТзОВ «Лактос Україна» сумою боргу в тому числі за поставлений товар згідно специфікації № 15 від 30.12.2013 року до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.2013 року та вартістю цього товару з врахуванням встановленого Договором коригування що застосовано у зв'язку з прострочкою яка становить 238 539,51 гривень (808 539,00 гривень згідно розрахунку мінус 570000,00 зі 750000,00 стягнутих в порядку виконання судового рішення).
В судове засідання 15.04.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи - повідомлення про вручення 27.03.2015 року поштового відправлення на 15.04.2015 року), відзиву не подав, вимоги ухвали суду не виконав.
Через канцелярію суду від відповідача поступило клопотання за вх. №15319/15 від 14.04.2015 року про доручення доказу, в якому долучає до матеріалів справи заяву позивача від 06.02.2015 року про повне виконання ПАТ «Галичина» по договору поставки №10/10-13 від 24.10.2013 року по виконанню своїх зобов'язань рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2014 року у справі №914/3360/14 до ВДВС Радехівського РУЮ та просить відкласти розгляд справи із відсутністю можливості забезпечити явку уповноваженого представника в судове зсідання 15.04.2015 року.
В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору. У відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази у їх сукупності, оглянувши оригінали документів, судом встановлено наступне:
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договори згідно з частиною 2 статті 202 того ж Кодексу є дво- чи багатосторонніми правочинами.
Відповідно до частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України загальною умовою чинності правочину є його вчинення у формі, встановленій законом.
Стаття 205 Цивільного кодексу України розкриває зміст об'єктивного вираження цієї форми, яка врешті одночасно відображає способи зовнішнього волевиявлення суб'єкту правочину.
Законом передбачено дві форми правочину: усні й письмову. В тих випадках, коли закон не встановлює обов'язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд. При цьому мають на увазі випадки, передбачені закон, а не іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
24 жовтня 2013 року між ТзОВ «Лактос Україна» та ПРАТ «Галичина» укладено Договір поставки № 10/10-13, відповідно до умов якого, Постачальник здійснював поставки Покупцю товару - масла солодко вершкового на умовах вказаного договору.
У зв'язку з цим, між сторонами такого договору виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Специфікація № 15 від 30.12.2013 року до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.2013 року є невід'ємною частиною вказаного договору та встановлює істотні умови договору поставки.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Вищого господарського суду України від 01 квітня 2015 року по справі № 914/3656/14 встановлено відсутність підстав визнавати специфікацію № 15 від 30.12.2013 року до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.2013 року недійсною, що підтверджує право позивача донарахувати відповідачу та стягнути з нього різницю між стягнутою згідно рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2014 року по справі № 914/3360/14 з ПрАТ «Галичина» в користь ТзОВ «Лактос Україна» сумою боргу, в тому числі за поставлений товар згідно специфікації № 15 від 30.12.2013 року до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.2013 року та вартістю цього товару з врахуванням встановленого Договором коригування, що застосовано у зв'язку з прострочкою яка становить 238 539,51 гривень (808 539,00 гривень згідно розрахунку мінус 570000,00 зі 750000,00 стягнутих в порядку виконання судового рішення).
Судом встановлено, що станом на 31.12.13р. ТзОВ «Лактос Україна» поставило товару ПрАТ «Галичина» на загальну суму 6 366 175,00 гривень по договору поставки. Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений до 31.12. 2013 року товар по даному договору товар на суму 3 013 750,00 гривень. Товар по специфікації № 15 від 30.12.2013 року до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.2013 року був поставлений відповідачу по видатковій накладній №113 від 30 грудня 2013р. в к-ті 10000 кг по ціні 57,00 грн з ПДВ на суму 570000,00 грн. в т.ч.ПДВ: 95000,00 грн. У зв'язку з договірною відстрочкою оплати за товар(згідно п.9 Специфікації № 15 від 30.12.13р.), перший день прострочки по договору у відповідача виникає 31 січня 2014 року. Однак, на день поставки у відповідача перед позивачем існувала заборгованість на суму 2 782 425, 00 гривень. Відповідач оплатив заборгованість за поставки товару, що передували поставці від 30.12.14р, частковими траншами - з 19.01.2014 року по 25.04.2014 року з врахуванням заліку від 31 січня 2014 між ТзОВ «Лактос Україна» та ПрАТ «Галичина» укладено Угоду № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої, суму боргу відповідача зменшено на 1350000,00 гривень.
Відтак, поставка товару по специфікації № 15 від 30.12.2013 року до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.2013 року по видатковій накладній №113 від 30 грудня 2013р. в к-ті 10000 кг оплачувалась відповідачем у безготівковому порядку та в сумах, які зараховувались позивачем з врахуванням вимог специфікації про коригування вартості товару пропорційно корегуванню курсу долара США в наступній послідовності з використанням погоджених Сторонами інформаційних джерел та формули (Ц=(Ко/Кп)хЦп, де Ц-ціна за одиницю товару на дату оплати, Цп-ціна за одиницю товару узгоджена в договорі, Кп-Курс долара в гривнях на день укладення Договору, Ко-курс оплати-міжбанківський курс продажу долара на кінець торгової сесії в день, що передує дню оплати вартості товару), наведеній у специфікації з визначенням відповідного коефіцієнта. Так, 25 квітня 2014 року відповідачем сплачено 40000,00 гривень, з яких 30000,00 гривень - оплата заборгованості, яка виникла за товар, поставлений до 30 грудня 2013 року, а 10000,00 гривень - перша оплата за посталений товар по специфікації № 15 від 30.12.2013 року до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.2013 року по видатковій накладній №113 від 30 грудня 2013р. Однак, така оплата в сумі 10000,00 гривень була зарахована як оплата вартості 125,681 кг. масла з врахуванням коефіцієнта 1,043 (курс долара з 8,31 грн за 1 долар США на день поставки змінився на - 11,60 грн за 1 долар США на 25 квітня 2014 року). Тому, станом на 25 квітня 2014 року до проведення оплати, сума заборгованості по вказаній накладній становила 795667,87 грн. Таким чином, після зарахування вказаної суми, неоплаченим залишилось 9874,319 кг масла солодко вершкового з розрахунку його вартості - 79,57 гривень за 1 кг. 29 квітні 2014 року сплачено відповідачем 230000,00 гривень, яким зараховано оплату за 2890,654 кг масла по ціні 79,54 грн за 1 кг з врахуванням коефіцієнта 1,043 (за попереднім курсом). Залишилось неоплаченим 6983,666 кг товару.7 травня 2014 року курс долара змінився з 11,60 на 11,95 гривень за 1 долар США. Коефіцієнт по договірній формулі становив 1,03. Звідси нова ціна: 81,97 грн за 1 кг. при зарахуванні на вказану дату 45 000,00 гривень на рахунок позивача - зараховано оплату за 548,998 кг масла солодковершкового. Неоплачений залишок товару становив 6434,668 кг.8 травня 2014 року курс долара впав з 11,95 до 11,85 гривень за 1 долар. Відповідно коефіцієнт становив 0,992. Нова ціна склала 81,28 гривень за 1 кг солодко вершкового масла. При зарахуванні цього дня контрагентом 55000,00гривень, фактично оплачено 676,660 кг товару. Неоплачений залишок товару становив 5758,008 кг. на вказану дату.12 травня 2014 року курс долара з 22,85 змінився на 11,80 грн за 1 долар, коефіцієнт: 0,996, ціна 80,94 грн за 1 кг товару. При оплаті цього дня 25000,00 гривень, закрито 308,876 кг масла солодко вершкового. Неоплачений залишок становить 5449,132 кг товару.14 травня 2014 року курс долара з 11,8 зріс до 12 гривень за 1 долар США, а коефіцієнт становив 1,017 , нова ціна - 82,31 грн за 1 кг. при оплаті 35000,00 гривень, зараховано оплату за 425,219 кг поставленого товару. Неоплаченим залишилось 5023,913 кг масла.23 травня 2014 року курс долара з 12,00 зріс до 12,05 гривень за 1 долар США, коефіцієнт: 1,004. При оплаті 55000,00 гривень по ціні 82,65 грн за 1 кг, - зараховано оплату за 665,429 кг. неоплачений залишок - 4358,484 кг.03 червня 2014 року курс долара з 12,05 зменшився до 12,019 грн за 1 долар США, коефіцієнт: 0,997, ціна - 82,44 грн. за 1 кг. при оплаті 45000,00 гривень, - зараховано оплату за 545,846 кг. Неоплачений залишок становить 3812,637 кг.10 червня 2014 року курс долара з 12,019 знизився до 11,67 грн за 1 долар США, ціна - 80,05 грн. за 1 кг. зараховано на рахунок 35000,00 грн., чим оплачено 437,243 кг солодко вершкового масла. Залишок неоплаченого товару становив 3375,394 кг.11 червня 2014 року при курсі, що змінився з 11,67 на 11,75 грн. за 1 дол. США і коефіцієнті 1,007, ціна змінилась до 80,6 грн. за 1 кг товару. При оплаті 35000, 00 зараховано оплату за 434,267 кг масла солодко вершкового. Залишок неоплаченого товару становить 2941,127 кг.16 червня 2014 року, при курсі, що зріс з 11,75 до 11,92 грн. за 1 долар США та коефіцієнті: 1,014, нова ціна становила 81,76 грн. за 1 кг масла. При оплаті 40000,00 гривень, зараховано оплату за товар в кількості 489,226 кг. залишок неоплаченого товару - 2451,901 кг.17 червня 2014 року курс підвищився з 11,92 до 11,97 гривень за 1 долар США, коефіцієнт: 1,004, нова ціна - 82,10 грн. за 1 кг масла солодко вершкового. При оплаті 50000,00 грн., зараховано оплату 608,976 кг. залишок неоплаченого товару склав 1842,922 кг.10 липня 2014 року курс з 11,97 знизився до 11,75 грн. за 1 долар США, коефіцієнт: 0,982, нова ціна - 80,6 грн. за 1 кг. У зв'язку з проведенням сторонами договору заліку взаємної заборгованості угодо про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 245000,00 гривень, нею покрито 148 539,51 грн. - вартість залишку по вказаній поставці товару.
Різниця між стягнутою згідно рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2014 року по справі № 914/3360/14 з ПрАТ «Галичина» в користь ТзОВ «Лактос Україна» сумою боргу в тому числі за поставлений товар згідно специфікації № 15 від 30.12.2013 року до договору поставки № 10/10-13 від 24.10.2013 року та вартістю цього товару з врахуванням встановленого Договором коригування, що застосовано у зв'язку з про строчкою, становить 238 539,51 гривень (808 539,00 гривень згідно розрахунку мінус 570000,00 зі 750000,00 стягнутих в порядку виконання судового рішення).
Вимогу про сплату заявленої суми відповідач, згідно повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, отримав ще 18.09.2014 року. Тому прострочка по оплаті вище обрахованої різниці починається з 25.09.2014 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Так, як прострочка боржника виникла у зв'язку з перерахунком вартості неоплаченого в строк встановлений договором товару, сторонами не було погоджено в належній формі строків оплати такої різниці, тому до даних правовідносин необхідно застосувати положення статті 530 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 2 цієї статті якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідач отримав вимогу, проте не оплатив, в т.ч. різницю вартості поставленого товару.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому, крім суми основного боргу, суд вважає підставним стягнути з відповідача 33873,07 грн. інфляційних втрат та 3019,32 грн. - три відсотки річних, розраховані на вимогу Інформаційного листа ВГС України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», зокрема, інфляційні розраховувалися в сукупності за період, а не за кожен місяць окремо за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - ількість днів прострочення. Оскільки сума заборгованості складає 238539,51 грн., кількість днів прострочення складає: з 30.09.2014 р. по 02.03.2015 р. - 154 днів, то сума санкції = 238 539,51 х 3 х 154 : 365 : 100. Сума санкції = 3 019,32 грн. Розраховуючизбитки, завданиі інфляцією, слід врахувати сукупний індекс інфляції за формулою: І Іс = (І І 1:100) х (І І 2:100) х (І І 3:100) х…(І І Z:100), де І І 1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, І І 2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення, І І Z - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Враховуючи, що сума заборгованості складає 238 539,51 грн., а період прострочення: жовтень 2014 р. - лютий 2015 р., - індекс інфляції за цей період складав: Жовтень 2014 р. - 102,4, Листопад 2014 р. -101,9
Грудень 2014 р. - 103,0, Січень 2015 р. - 103,1 Лютий 2015р- 103.1 ,І І с = (102,4:100) х (101,9:100) х (103,0:100) (103,1:100) х (103,1:100),І І с = 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1.031 = 1,142. Таким чином, сума заборгованості із врахуванням індексу інфляції складає 238 539,51 грн/ х 1,142 = 272 412,58 грн.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У зв'язку з наведеним, встановивши, що позивач підставно донарахував відповідачу суму стягнення, відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими. Крім того, 20 серпня 2014 року між позивачем та адвокатом Хворовою Наталією Володимирівною укладено Договір про надання юридичних послуг, яким уповноважено представника вжити заходів стягнення з відповідача заборгованості на користь ТзОВ «Лактос Україна».Оплата послуг адвоката згідно договору за стягнення різниці суми заборгованості, що виникла у зв'язку з коливанням валют, здійснена в сумі 15 000, 00 грн. що підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордера, яка свідчить про отримання гонорару адвокатом.
Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.6.3 постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Враховуючи кількість та тривалість судових засідань, об'єм поданої представником позивача доказової бази, а також те, що представником позивача надано суду відповідні докази на підтвердження надання послуг адвокатом по конкретній справі, а також оплати таких послуг, суд приходить до висновку про підставність часткового задоволення такого стягнення в сумі 8000,00 грн., в рахунок відшкодування витрат позивача на послуги адвоката.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як спір виник вик з вини відповідача, то судовий збір слід стягнути з відповідача в сумі 5508,32 грн. на користь позивача.
Керуючись 3,4,12,32,33,34,35,36,43,49,75, 82,84,85, 116 ГПК України, суд , -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина» (80100, Львівська область м.Радехів, вул.Б.Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКТОС УКРАЇНА» (79034, м. Львів, вул.Навроцького, 33/1, код ЄДРПОУ 38557838) - 238 539,51 грн. - основного боргу, 33873,07 грн.- інфляційних втрат, 3019,32 грн. - 3% річних, 8000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 5508,64 грн. судового збору.
3.Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.04.2015 р.
Суддя Долінська О.З.