14.04.2015 р. Справа№ 914/370/15
За позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський будівельний холдинг", м. Львів
про стягнення 88 848, 10 грн.
Суддя Н. Мороз
При секретарі М. Потикевич Представники:
Від прокуратури: Куцик В. Б.
Від позивача: Бродоса А. С.
Від відповідача: н/з
Суть спору:
Позовну заяву подано прокурором Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський будівельний холдинг", м. Львів про стягнення 88 848, 10 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.02.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.02.2015р.
Для об'єктивного та всестороннього вирішення спору, 24.02.2015р. та 10.03.2015р. розгляд справи відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 31.03.2015р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 14.04.2015р.
В судове засідання 14.04.2015р. прокурор та представник позивача в судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали, позов просять задоволити.
Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, поданого прокуром на виконання вимог ухвали суду, станом на 14.04.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Козельницька, 4, куди і скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення, котрі повернуті без вручення поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання ".
Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив:
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
15.08.2011р. між Управлінням капітального будівництва Львівської облдержадміністрації (позивач, за договором - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» (відповідач, за договором - генпідрядник) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №10.
Згідно п.1.1. договору, генпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту «Добудови 12-ти класних приміщень і реконструкція існуючого блоку школи в с. Черниця Миколаївського району Львівської області», а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.3. договору).
Додатковою угодою від 21.08.2011р. №1/13 до договору про закупівлю робіт за державні кошти №10 від 15.08.2011р. сторонами внесено зміни до розділу 3 «Ціна договору». Так, у відповідності до п.3.1. договору, договірна ціна робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері цінотворення у будівництві, на основі ПКД і становить всього - 19 739 000,00 грн. Виконано в 2011р. - 3 827 215,20 грн. Договірна ціна на 2013 рік : 5 945 638,80 грн., в т.ч ПДВ 990 939,80 грн. із них: вартість устаткування - 83 562,00 грн.
Пунктом 3.2. договору передбачено, ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Фінансування на 2013 рік: за рахунок коштів державного бюджету. Договірна ціна робіт може змінюватися, враховуючи діючий порядок формування та норми чинного законодавства, які регулюють відносини у сфері державних закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти.
Відповідно до п.4.3. договору, замовник перераховує генпідряднику аванс. Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу та підтвердити використання актом приймання виконаних робіт. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Отримані кошти в 2013 році використати до 20 грудня 2013 року.
Крім того, у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України від від 23.04.2014р. № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» Кабінет Міністрів України постановив, що розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі закупівлі: 3) на строк не більше трьох місяців, зокрема, робіт із нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення, придбання основних засобів і житла.
На виконання умов договору та у відповідності до вимог законодавства позивачем перераховано на рахунок відповідача - ТзОВ «Львівський будівельний холдинг» 985872, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №36 від 23.08.2013р. (в матеріалах справи).
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача невикористаної суми одержаного авансу, що становить 85 549, 20 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією №812/28 від 13.10.2014р. з вимогою про виконання умов договору та закриття авансу в сумі 85549, 20 грн. або повернення коштів на рахунок УКБ Львівської облдержадміністрації. Однак така претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Внаслідок порушення зобов'язань покладених на відповідача п.4.3. договору, у зв'язку з невикористанням одержаного авансу та неповерненням позивачу невикористаної суми авансу, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день розгляду справи становить 85549, 20 грн. що підтверджується довідкою про стан заборгованості від 04.03.2015р. №143/2/3. Доказів зворотнього суду не надано.
Згідно ч. 1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
Відповідно до п. 7.3.1. договору, генпідрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором і у таких сумах, зокрема, за порушення строків використання авансу генпідрядник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від всієї вартості невикористаного авансу за весь час прострочення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, на підставі п.7.3.1. договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 3298,90 грн. за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р., відповідно до поданого розрахунку (в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Стаття 625 ЦК України визначає, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до приписів ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
У відповідності із ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до Положення про управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 18.11.2014 №617/0/5-14 Управління капітального будівництва обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові облдержадміністрації та Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Управління виконує функції замовника будівництва об'єктів житлово- комунального і соціального призначення на території Львівської області.
Кошти, передбачені у вартості будівництва на утримання служб замовника, зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету, як власні надходження управління капітального будівництва обласної державної адміністрації.
Оскільки Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові облдержадміністрації та Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам держави, а саме в особі органу Управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації.
Згідно з ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин, розглянувши матеріали справи та здійснивши оцінку наданих доказів, суд дійшов висновку про те, матеріали справи підтверджено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, а відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Як зазначено в пункті 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7 із змінами та доповненнями, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 549, 612, 625 ЦК України, ст. ст.173, 193, 216, 218 ГК України, ст. ст. 32, 33, 38, 49, 75, 82, 84, 116, 117 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів, вул. Козельницька, 4 (код ЄДРПОУ 36416850) на користь Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів, вул. Чайковського, 17 (код ЄДРПОУ 23948842) - 85 549, 20 грн. - заборгованості, 3 298, 90 грн. - пені.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів, вул. Козельницька, 4 (код ЄДРПОУ 36416850) в доход державного бюджету - 1827, 00 грн. судового збору.
4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Повне рішення складено 27.04.2015р.
Суддя Мороз Н.В.