14 квітня 2015 року Справа № 915/338/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії “Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, с. Шевченко, 37 лінія, б. 46, м. Одеса, 65066
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості за договором № 633-8 від 01.04.2014 року в сумі 3 177, 58 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Марченко Микола Олександрович, довіреність № 4085 від 03.11.2014 року;
від відповідача: Корицький Артем Олександрович, довіреність № 24/1 від 02.01.2015 року.
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії “Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за договором № 633-8 від 01.04.2014 року в сумі 3 177, 58 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17.03.2015 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.03.2015 року відкладено розгляд справи на 31.03.2015 року.
Судове засідання, призначене на 31.03.2015 року, не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.04.2015 року призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.04.2015 року.
В судовому засіданні 14.04.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.
01.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі ПАТ “Укртелеком” та Військовою частиною НОМЕР_1 було укладено Договір № 633-8 щодо оренди нерухомого майна.
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину стійки, розташованої в м. Миколаєві на першому поверсі чотирьохповерхового будинку № 72 по проспекту Леніна, загальною площею 5, 12 Юнітів - для розміщення кросового обладнання.
Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.
В Акті приймання-передачі майна було вказано, що датою приймання-передачі майна в користування є 01.01.2014 року.
Позивач свої обов'язки, згідно з умовами договору, виконував вчасно та у повному обсязі.
Відповідач у період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року не проводив розрахунки за надані послуги, чим порушив п. 6.1.3 Договору. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у сумі 3 123, 20 грн.
Посилаючись на ст. 625 ЦК України та умови договору позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 5, 26 грн., а також 49, 12 грн. - пені.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 762 ЦК України, ст. 175, 193, 232, 283 ГК України та умовами Договору № 633-8 від 01.04.2014 року.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
В поданому суду письмовому відзиві на позовну заяву (арк. 44) зазначено наступне.
Військова частина НОМЕР_1 не погоджується з позовними вимогами по причині того, що відповідач є неприбутковою державною установою, розпорядником бюджетних коштів третього ступеню та отримує кошти тільки в межах бюджетних асигнувань, що надаються довольчим органом в особі фінансово-економічного управління Повітряних Сил Збройних Сил України. Тому заборгованість утворилась по причині недостатнього фінансування довольчим органом військової частини А 2488 для сплати отриманих послуг від позивача.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі ПАТ “Укретеком” (далі - орендодавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - орендар) було укладено Договір № 633-8 оренди місць у стійках, U(Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину стійки (далі - майно), розташованої в м. Миколаєві на першому поверсі чотирьохповерхового будинку № 72 по проспекту Леніна, загальною площею 5, 12 Юнітів - для розміщення кросового обладнання (п. 1.1 Договору) (арк. 10-15).
Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Умовами Договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.3 Договору сторони домовляються про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 “Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна”.
Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.
Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 305, 00 грн. з ПДВ (20 %) за 1 U(Юніт/місце в стійці. Орендна плата за перший місяць оренди за 5, 12 U (Юнітів)/місць у стійці становить 1 561, 60 грн. з ПДВ (20 %) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього терміну дії договору оренди.
Відповідно до п. 3.3 Договору витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та ін. включено до розміру фіксованої орендної плати.
Відповідно до п. 3.4 Договору орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 10 числа місяця. Наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його орендарю.
Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги.
Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.
Відповідно до п. 3.6 Договору щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100 % орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.
Відповідно до п. 3.7 Договору датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана в Додатку № 1.
Відповідно до п. 3.8 Договору у разі закінчення строку дії цього договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підстав рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання Акта передачі-приймання майна та підлягає оплаті протягом 20 календарних днів.
Відповідно до п. 3.9 Договору орієнтована вартість оренди майна за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року складає 15 615, 96 грн., ПДВ (20 %) 3 123, 20 грн. Всього 18 739, 20 грн. У випадку, якщо сума наданих орендарю послуг за договором буде перевищувати зазначену суму, орендар зобов'язаний сплатити в повному обсязі суму за фактично надані послуги.
Відповідно до п. 5.1.1 Договору орендодавець має право вимагати своєчасної оплати оренди майна.
Відповідно до п. 6.1.3 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір укладено на період з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року. Сторони домовились, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, яуі виникли до його укладення, а саме з 01.01.2014 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
Розділом 13 Договору сторони погодили, що передбачені цим договором права і обов'язки ПАТ “Укртелеком”, виконуються безбалансовим структурним підрозділом Філії - Регіональним центром технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 (РЦТЕТТМ - 4), а проведення розрахунків - перерахування орендної плати відповідно до умов договору здійснюється на розрахунковий рахунок філії “Дирекція первинної мережі ПАТ “Укртелеком”.
Судом встановлено наступне.
На виконання умов Договору № 633-8 від 01.04.2014 року сторонами було підписано Акт приймання передачі майна від 01.01.2014 року (Додаток № 1 до Договору) (арк. 16). Відповідно до вказаного акту було передано частину технологічної стійки висотою 5, 12 U (Юніта) (майно), розташованої в м. Миколаєві на першому поверсі чотирьохповерхового будинку № 72 по проспекту Леніна, у м. Миколаєві для встановлення кросового обладнання орендаря.
Позивачем виконано свій обов'язок з надання майна в оренду відповідачу.
На виконання умов Договору оренди за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки на загальну суму 3 123, 20 грн., а саме:
- рахунок № 830000-1050 від 30.11.2014 року за оренду місця в стійці за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року на загальну суму 1 561, 60 грн. (арк. 19);
- рахунок № 830000-1114 від 31.12.2014 року за оренду місця в стійці за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року на загальну суму 1 561, 60 грн. (арк. 20).
На доказ направлення вказаних рахунків відповідачу суду подано описи вкладення у цінні листи (арк. 21-22).
Підставою для виставлення вищевказаних рахунків за 2014 рік є Договір № 633-8 від 01.04.2014 року.
Відтак, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року становить 3 123, 20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за Договором № 633-8 від 01.04.2014 року в сумі 3 123, 20 грн., яка підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 5, 26 грн., то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).
Позивачем нараховано відповідачу 5, 26 грн. - три проценти річних від суми заборгованості за період з 21.12.2014 року по 30.01.2015 року за прострочку оплати за оренду в листопаді 2014 році.
Розрахунок суми трьох відсотків річних у сумі 5, 26 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних наявний в матеріалах справи (арк. 17, 38). Відповідачем жодним чином не спростовано правомірності нарахування трьох відсотків річних, як і не подано суду доказів спростування самого розрахунку (не подано контррозрахунку). Отже, три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями, а відтак три проценти річних правомірно нараховані позивачем та підлягають стягненню.
Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 49, 12 грн., то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до п. 8.2 Договору у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 20 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за прострочення платежу з орендної плати за листопад 2014 року на суму 49, 12 грн. Нарахування пені здійснено позивачем за період з 21.12.2014 року по 30.01.2015 року. Розрахунок пені у сумі 49, 12 грн. здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 17, 39). Отже, нарахування пені в сумі 49, 12 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача, викладені в письмовому відзиві на позов, щодо відсутності коштів спростовуються приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки вимоги позивача підтверджені належними і допустимими доказами у справі та є обґрунтованими.
Судовий збір в сумі 1 827 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов.
Стягнути з відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь позивача Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії “Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, с. Шевченко, 37 лінія, б. 46, м. Одеса, 65066 (код ЄДРПОУ 16479714):
- 3 123, 20 грн. (три тисячі сто двадцять три грн. 20 коп.) - основного боргу за Договором № 633-8 від 01.04.2014 року;
- 5, 26 грн. (п'ять грн. 26 коп.) - 3 % річних від суми заборгованості за період з 21.12.2014 року по 30.01.2015 року за Договором № 633-8 від 01.04.2014 року;
- 49, 12 грн. (сорок дев'ять грн. 12) - пені за період з 21.12.2014 року по 30.01.2015 року за Договором № 633-8 від 01.04.2014 року;
- 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 17.04.2015 року.
Суддя Е.М. Олейняш