16 квітня 2015 р. Справа № 903/193/15
за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії ВАТ "Волиньобленерго", м. Ковель, Волинської області
до Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", м. Ковель, Волинської області
про стягнення 515 534,52 грн.,
Суддя Якушева І.О. ,
при секретарі судового засідання Хомич О.В.
за участю представників:
від позивача: Сорока А.П. - юрисконсульт (дов. №19/26-4331 від 31.12.2014р.), Казмірук О.В. (дов. №19/26-1410 від 15.04.2015р.),
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 525 568,68 грн., з них: 52 500,13 грн. процентів річних за період з 01.03.2014р. по 18.12.2014р., 473 068,55 грн. збитків, завданих інфляцією, за період березень 2014р. - грудень 2014р.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2014р. по справі № 903/1516/13 про стягнення 2180039,44 грн. заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
23.03.2015р. електронною поштою, 25.03.2015р. через канцелярію суду відповідач подав відзив №558 від 20.03.2015р., в якому просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:
- Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" є одним з основних надавачів послуг водопостачання та водовідведення в м.Ковелі та Ковельському районі.
Згідно з довідкою Управління статистики у Ковельському районі АБ № 676458 Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" належить до комунальної форми власності. Власником підприємства є Ковельська міська рада, якій згідно ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Ковельське УВКГ.
Рішенням господарського суду Волинської області від 20.02.2014 року по справі №903/1516/13 з Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" стягнуто на користь ПАТ "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії 2180039,44 грн. основного боргу (станом на 01.12.2013 року).
Ця заборгованість управління обумовлена недосконалою тарифною політикою, яка не забезпечує реальних джерел для розрахунку за спожиту водоканалом електроенергію, а також неналежним фінансуванням цієї сфери з місцевих бюджетів.
На час винесення рішення про стягнення 2180039,44 грн. заборгованості невідшкодовані втрати підприємства в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення становили за 2001-2013 роки 11020021 грн. Зокрема, основний борг в сумі 2180039,44 грн., і був тією невідшкодованою державою різницею в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що були надані населенню підприємством у 2013 році та підлягали відшкодуванню з відповідного бюджету. Цей факт підтверджується витягом з протоколу № 3 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Волинської обласної державної адміністрації від 19.03.2014 року.
Як вбачається з листа Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської державної адміністрації №3695/4.2.3 від 04.12.2013 року розмір субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах для Ковельського УВК1 "Ковельводоканал" було визначено в сумі 4046700 грн.
Зважаючи на скрутне матеріальне становище та загрозу припинення постачання електричної енергії до об'єктів питного водопостачання (свердловини та ін.) Ковельське УВКГ звернулося до ПАТ "Волиньобленерго" з листом №2590 від 14.10.2014 року, в якому просило укласти договір про організацію взаєморозрахунків з погашення різниці в тарифах в порядку, передбаченому постановою №30.
У зв'язку з отриманням згоди (лист ПАТ "Волиньобленерго" №23/16-1544 від 21.10.2014 року) про проведення взаєморозрахунку та укладення відповідного договору Ковельське УВКГ надіслало позивачу пакет документів, необхідний для проведення взаєморозрахунків, в тому числі проект договору про організацію взаєморозрахунків (лист №2652 від 29.10.2014р.).
Проте, проект договору про організацію розрахунків було повернуто управлінню без підписання (лист ПАТ "Волиньобленерго" № 39/15-1712 від 18.11.2014 року).
Лише 11.12.2014 року відповідно до п.24 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №30 "Деякі питаний надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області, Департаментом фінансів Волинської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Ковельської міської ради, Ковельським УВКГ "Ковельводоканал", ПАТ "Волиньобленерго", Державним підприємством "Енергоринок" та Національною компанією "Нафтогаз України" було укладено договір № 1198/30 про організацію взаєморозрахунків.
Сторони узгодили, що на виконання розділу "Порядок проведення взаєморозрахунків" договору про організацію взаєморозрахунків перераховуються кошти в розмірі 2327201,04 грн. для погашення заборгованості Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" за електричну енергію, в тому числі ПДВ.
При цьому згідно пп. 2 п. 13 вказаного договору з метою його виконання сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
За змістом приписів статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" 12 грудня 2014 року у встановлені договором про організацію взаєморозрахунків строки повністю розрахувалося з ПАТ "Волиньобленерго" за спожиту електричну енергію, що визнається позивачем.
Наслідком виконання договору про організацію взаєморозрахунків згідно з пунктом 18 договору про організацію взаєморозрахунків є відсутність у сторін жодних претензій одна до одної стосовно предмета договору.
Отже, у ПАТ "Волиньобленерго" відсутні правові підстави для стягнення з Ковельського УВКГ 525568,68 грн., в тому числі 473068,55 грн. інфляційних та 52500,13 грн. процентів річних.
Аналогічна позиція викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23 вересня 2014 року у справі № 5011- 35/1271-2012;
- рішенням господарського суду Волинської області від 28.05.2014 року по справі №903/412/14 з Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" на користь Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго" було стягнуто в тому числі 78058,74 грн. процентів річних за період з 01.12.2011 року по 25.04.2014 року. При цьому проценти річних були нараховані на основний борг в розмірі 2180039,44 грн., зафіксований рішенням суду від 20.02.2014 року по справі №903/1516/13 - на яке позивач посилається як на одну з підстав позовних вимог.
Тому позивач безпідставно включив до розрахунку процентів річних період з 01.03.2014 року по 25.04.2014 року, всього - 56 днів. При наявності правових підстав для стягнення процентів річних їх розрахунок мав би становити 42465,97 грн. (2180039,44 грн. - борг, 3% - відсоткова ставка, 237 днів - кількість днів існування боргу.
15.04.2015р. відповідач надіслав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти, посилаючись на перебування на стаціонарному лікуванні.
Клопотання судом відхилено. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки нез'явлення представника відповідача не перешкоджає продовженню вирішенню спору по суті, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін клопотання судом відхилено.
В судовому засіданні 16.04.2015р. представник позивача звернувся з заявою про зменшення розміру позовних вимог №02/10-1881/1 від 15.04.2015р., в якій просив стягнути з відповідача 515 534,52 грн., з них: 473 068,55 грн. збитків, завданих інфляцією, за період березень 2014р. - грудень 2014р., 42 465,97 грн. процентів річних за період з 26.04.2014р. по 18.12.2014р.
Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.
А тому судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Також представник відповідача16.04.2015р. подав письмові пояснення №02/10-1881 від 15.04.2015р. на відзив відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
20.03.2007 року між Ковельською філією ВАТ «Волиньобленерго» як постачальником та Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» як споживачем було укладено договір №526-0031000 про постачання електроенергії, згідно з умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
На виконання умов договору №526-0031000 від 20.03.2007р. про постачання електричної енергії позивач впродовж грудня 2011р. - листопада 2013р. передав відповідачу електричну енергію, а відповідач оплату за спожиту електричну енергію провів частково, внаслідок чого станом на 02.12.2013р. у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 2 180 039,44 грн.
Ці факти були встановлені рішенням господарського суду Волинської області від 20.02.2014р. у справі № 903/1516/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії, м.Ковель до Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", м. Ковель, про стягнення 2 312 399,83 грн. і згідно із ст.35 ГПК України не потребують повторного доказування.
Рішенням господарського суду Волинської області від 20.02.2014р. у справі № 903/1516/13 позов ПАТ "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії до Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" про стягнення 2 312 399,83 грн. було задоволено частково: постановлено стягнуто із Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії 2 180 039,44 грн. заборгованості, 43600,79 грн. сплаченого позивачем судового збору; позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії до Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" в частині стягнення пені в розмірі 63102,77 грн., процентів річних в розмірі 69257,62 грн. залишено без розгляду.
На виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2014р. у справі № 903/1516/13 господарським судом Волинської області 11.03.2014р. було видано наказ № 903/1516/13-1.
На обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача 42 465,97 грн. процентів річних за період з 26.04.2014р. по 18.12.2014р., 473 068,55 грн. збитків, завданих інфляцією, за період березень 2014р. - грудень 2014р. позивач посилається на те, що відповідач зобов'язання з оплати вартості використаної електричної енергії, рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2014р. по справі № 903/1516/13, виконав лише 18.12.2014р.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 42 465,97 грн. процентів річних, 473 068,55 грн. збитків, завданих інфляцією, до задоволення не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії для потреб Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал".
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулює Закон України «Про електроенергетику».
У відповідності із ст.ст.10, 11, 12 Закону України «Про електроенергетику» до повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб'єктами електроенергетики, зокрема, належить регулювання тарифів на теплову енергію відповідно до Закону.
Державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.
Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Основні завдання та повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики
Основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема, є: забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.
Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" є одним з основних надавачів послуг водопостачання та водовідведення в м.Ковелі та Ковельському районі.
Згідно з довідкою Управління статистики у Ковельському районі АБ № 676458 Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" належить до комунальної форми власності. Власником підприємства є Ковельська міська рада, якій згідно із ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Ковельське УВКГ.
З 19.09.2012 року згідно з постановою НКРКП №279 від 10.08.2012 року "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення" повноваження по ефективній діяльності підприємства, перегляду та коригуванню тарифів на вказані послуги Ковельського УВКГ надані Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Усі доходи та витрати підприємства на вироблення та збут послуг з централізованого водопостачання та водовідведення відшкодовуються через тариф на вироблення даної послуги.
До 01.07.2014 року на підприємстві діяли тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджені рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №318 від 09.08.2012 року, та введені в дію 01.09.2012 року.
Згідно з поясненнями відповідача, заборгованість, яка стягнута з Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" за рішенням суду від 20.02.2014р. у справі № 903/1516/13, виникла внаслідок недосконалої тарифної політики, яка не забезпечує реальних джерел для розрахунку за спожиту підприємством електроенергію, а також через неналежне фінансування цієї сфери з місцевих бюджетів.
Як передбачено ч.ч. 4, 5, 6 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.
Відповідно до ч.ч.2,4 ст.10 Указу Президента України від 28.12.2007 року №1324/2007 "Про концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг" тарифи на комунальні послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку.
Встановлення тарифів на комунальні послуги, нижчих за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.
Як пояснювала представник відповідача під час розгляду справи, на час винесення рішення про стягнення з Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" 2180039,44 грн. заборгованості невідшкодовані втрати підприємства в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення за 2001-2013 роки становили 11 020 021 грн.; основний борг в сумі 2 180 039,44 грн. і був тією невідшкодованою державою різницею в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що були надані населенню підприємством та підлягали відшкодуванню з відповідного бюджету.
На підтвердження цього факту представник відповідача посилалася на витяг з протоколу № 3 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Волинської обласної державної адміністрації від 19.03.2014 року.
29.01.2014 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №30, якою затверджено Порядок та умови надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Згідно з п.1 Порядку він визначає механізм надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Як зазначено в п. 4 Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію та відступлення прав вимоги щодо заборгованості за природний газ на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.
11.12.2014 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області, Департаментом фінансів Волинської обласної державної адміністрації, фінансовим управлінням виконавчого комітету Ковельської міської ради, Ковельським УВКГ "Ковельводоканал", ПАТ "Волиньобленерго", Державним підприємством "Енергоринок" та Національною компанією "Нафтогаз України" було укладено договір № 1198/30 про організацію взаєморозрахунків (надалі - договір про організацію взаєморозрахунків).
Пунктом 7 розділу "Порядок проведення взаєморозрахунків" договору про організацію взаєморозрахунків визначено, що сторона 4, якою за умовами договору є Ковельське УВКГ "Ковельводоканал", перераховує на рахунок сторони 5, якою за умовами договору є ПАТ "Волиньобленерго" кошти в сумі 2 327 201,04 грн., в тому числі податок на додану вартість 387 866,84 грн, для погашення заборгованості за електроенергію, яка виникла протягом 2012-2014 років згідно з договором від 20.03.2007р. №526-0031000.
Згідно з п.п.3 п.13 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - для погашення та обслуговування запозичень, залучених під державні гарантії, сплату податкових зобов'язань і проведення розрахунків з постачальником імпортованого природного газу не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок.
Як зазначено в п.18 договору про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчують, що після виконання договору вони не будуть мати одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору, а згідно з п.п.2 п.13 - не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
18.12.2014 року Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" перерахувало ПАТ «Волиньобленерго» 2 327 201,04 грн., вказавши в призначенні платежу «Погашення заборгованості за електроенергію 12-14р. згідно з договором від 20.03.2007р. №526-0031000, постанови Кабінету Міністрів України №30 від 29.01.2014р., п.2 ст.16, п.24 ст.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», договору № 1198/30 від 11.12.2014р.
Приписами статтей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Порушенням зобов'язання відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" 18 грудня 2014 року у встановлені договором про організацію взаєморозрахунків строки повністю розрахувалося з ПАТ "Волиньобленерго" за спожиту електричну енергію, що не заперечувалося позивачем.
Наслідком виконання договору про організацію взаєморозрахунків згідно з пунктом 18 договору про організацію взаєморозрахунків є відсутність у сторін жодних претензій одна до одної стосовно предмета договору.
За таких обставин відсутні правові підстави для застосування відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, та стягнення з відповідача 525 568,68 грн., з них: 473 068,55 грн. збитків, завданих інфляцією, 42465,97 грн. процентів річних.
Аналогічна позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23 вересня 2014 року у справі № 5011- 35/1271-2012.
Відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Звертаючись з позовом до суду, позивачем згідно з платіжними дорученнями №42 від 13.02.2015р., №52 від 20.02.2015р. було сплачено 10511,37 грн. судового збору (9917,07 + 594,30).
На підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір» позивачу слід повернути з державного бюджету 200,68 грн. судового збору, оскільки позивач в процесі розгляду справи зменшив розмір позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір», ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.10, 11, 12 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 35, 44, 49, 82 - 85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. УДКСУ у м.Луцьку Волинської області повернути ПАТ «Волиньобленерго» в особі Ковельської філії (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, 56, код ЄДРПОУ 00131512) з державного бюджету (отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку, код отримувача: 38009628, рахунок отримувача: 31219206783002, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Волинській області) 200 грн. 68 коп. судового збору, сплаченого платіжними дорученнями №42 від 13.02.2015р., №52 від 20.02.2015р. (оригінали цих платіжних доручень знаходиться в матеріалах справи №903/193/15).
Повне рішення складено: 20.04.2015р.
Суддя І. О. Якушева