16 квітня 2015 року Справа № 914/3779/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.
за участю представників: позивача: відповідача: третьої особи: розглянувши матеріали касаційної скарги Святненка М.О. - дов. від 15.04.15, Медецький М.П. - дов. від 01.10.14 (був присутній у с.з. 02.04.15), Сенів Т.В., Гасяк Я.В. - дов. від 20.10.14, Туз А.І. - дов. від 29.09.14, не з'явились, повідомлені належно, Товариства з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.02.15
у справі№ 914/3779/14 господарського суду Львівської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет"
прозобов'язання усунути порушення у сфері конкуренції та привести свою діяльність у відповідність з вимогами Договору оренди від 19.12.2008 р. та стягнення 19657649,04 грн. штрафних санкцій
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 19.03.15 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
У судовому засіданні 02.04.15 оголошувалася перерва до 16.04.15.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів" про зобов'язання відповідача усунути порушення у сфері конкуренції і привести свою діяльність у відповідність з вимогами пункту 12 договору оренди від 19.12.08; та стягнення з відповідача 19657649,04 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі пункту 12.4 договору. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на те, що відповідач в порушення вимог пункту 12.1 договору оренди нерухомого майна від 19.12.08, передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" приміщення площею 13 000 кв.м, на якій останнім здійснюється торгівля групами товарів, що належать до будівельних, що є підставою для нарахування штрафних санкцій у відповідності до пункту 12.4 договору. При цьому, позивач посилався на приписи статей 16, 509, 526, 549, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.14 (суддя Т. Рим) у задоволенні позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції, вмотивовуючи рішення, виходив з того, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем вимог пункту 12.1 договору оренди від 19.12.08 та не надано доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" влаштувало гіпермаркет будівельних матеріалів на підставі договору оренди від 06.07.10, і торговельна площа, на якій здійснюється торгівля групою товарів, що можуть підпадати під ознаки будівельних матеріалів та інструментів, перевищує 3 250 кв.м. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 11, 759 Цивільного кодексу України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.15 (судді: Данко Л.С., Галушко Н.А., Давид Л.Л.) перевірене рішення у справі в частині відмови у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій скасовано. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з відповідача на корить позивача 19 657649,04 грн. штрафних санкцій. Суд апеляційної інстанції вказав на порушення відповідачем умов пункту 12.1 договору оренди від 19.12.08 та визнав обґрунтованим стягнення штрафних санкцій, нарахованих позивачем згідно з пунктом 12.4 договору. В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача усунути порушення у сфері конкуренції та привести свою діяльність у відповідність до вимог пункту 12 договору оренди від 19.12.08, суд апеляційної інстанції відмовив з посиланням на те, що позивач не зазначає, яким чином відповідач має це зробити та які конкретно дії вчинити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням додаткових пояснень), в якій просить постанову у справі про стягнення штрафних санкцій скасувати, а рішення у справі просить залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на неврахування апеляційним судом того, що через несплату позивачем упродовж трьох місяців орендних платежів відповідач скористався своїм правом на відмову від договору оренди від 19.12.08, і цей договір є розірваним з 13.08.14 у відповідності до частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України, про що свідчить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.14 у іншій справі №910/22954/14. Відтак, скаржник зауважує, що усі зобов'язання та права сторін за договором від 19.12.08, який є підставою даного позову, припинились. Скаржник не погоджується з прийняттям апеляційним господарським судом до уваги наданих позивачем на підтвердження здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" торгівлі будівельними матеріалами видаткових чеків датованих 08.09.14 - 13.09.14, адже вони складені вже після розірвання договору. Скаржник також вважає помилковим тлумачення апеляційним господарським судом пункту 12.1 договору, оскільки, на його думку, цей пункт договору може застосовуватись лише за сукупності таких умов: майно передано в оренду іншій компанії саме для влаштування гіпермаркету будівельних матеріалів та інструментів; розмір переданої в оренду торгівельної площі має перевищувати 3250 кв.м. Скаржник зауважує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" не є будівельним гіпермаркетом і не здійснює діяльність, пов'язану з продажем будівельних матеріалів та інструментів. Окрім цього, скаржник зазначає, що в порушення приписів статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано доказів влаштування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" гіпермаркету з продажу будівельних матеріалів та інструментів на площі, яка б перевищувала 3250 кв.м. На думку скаржника, апеляційний суд безпідставно відхилив висновок комплексного експертного будівельно - технічного та товарознавчого дослідження від 28.11.14 №19/14с, здійснений ПП "Юридично - експертна компанія "Юрекс", оскільки відповідач не мав можливості подати його до суду першої інстанції, адже він отриманий лише 28.11.14. Скаржник не погоджується також із здійсненим позивачем розрахунком штрафної санкції, зокрема, з періодом нарахування та із застосуванням курсу долара.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову у справі залишити без змін.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представників.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм права, колегія суддів відзначає наступне.
Господарським судом першої інстанції установлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.12.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів" - орендодавцем (відповідачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" - орендарем (позивачем) був укладений договір оренди від 19.12.08. За умовами цього договору орендодавець (відповідач) побудував частину торгівельного центру, в якому розміщено, в тому числі, об'єкт оренди для влаштування гіпермаркету будівельних матеріалів та інструментів, включно знаряддя для садівництва і городництва, призначений для користування згідно з умовами цього договору. Орендодавець зобов'язався здати в оренду орендарю об'єкт оренди, а орендар прийняти його та сплачувати орендну плату. Пунктом 12.1 договору сторони передбачили, що поки орендар, суборендар або його правонаступник мають намір здійснювати експлуатацію ринку будівельних матеріалів та інструментів, розташованого в об'єкті оренди, орендодавець зобов'язується не продавати земельні ділянки, розмір яких перевищує 1000 кв.м, в рамках однократного продажу, та не надавати в оренду приміщення, розташовані в будь-яких торгівельних центрах, побудованих ним та такі, що належать йому, розмір торгівельної площі, призначеної для влаштування гіпермаркету будівельних матеріалів та інструментів, перевищує 3250 кв.м, іншим компаніям, діяльність яких пов'язана з торгівлею будівельними матеріалами та інструментами, що існують на даний момент або можуть бути створені у майбутньому. Якщо орендодавець порушить зобов'язання за пунктом 12 договору, він має сплатити орендарю штраф у розмірі 30% від залишкової суми всього договору. В разі пред'явлення відповідних доказів орендар може вимагати відшкодування збитків в розмірі, що перевищує наведену суму (пункт 12.4 договору). На виконання умов договору відповідач за актом приймання-передачі від 19.12.08 передав, а позивач прийняв об'єкт оренди площею 8173,8 м2, що знаходиться за адресою: вулиця Стрийська, будинок 30, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область. В процесі розгляду спору місцевим господарським судом було установлено, що 06.07.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів" - орендодавцем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" - орендарем (третьою особою у справі) укладено договір оренди нежитлових приміщень. За умовами цього договору орендодавець (відповідач) зобов'язується на умовах, в порядку і в строки, передбачені договором, передати в строкове платне користування (оренду) орендарю визначений договором об'єкт оренди, а орендар (третя особа у справі) зобов'язується прийняти його в користування, сплачувати орендну плату і додаткові платежі та повернути об'єкт оренди орендодавцю після припинення дії договору. Об'єктом оренди є частина торгового центру площею 13442,6 м2 (пункт 1.3). Сторони договору визначили, що об'єкт оренди передаються орендарю для розташування гіпермаркету, а саме: для здійснення ним роздрібної торгівлі продовольчими та/або непродовольчими товарами народного споживання з виключним використанням при здійсненні розрахунків реєстраторів розрахункових операцій та/або платіжних терміналів, виробами та товарами широкого вжитку; для складання товарів, організації пунктів харчування (за виключенням ресторанів); для здійснення діяльності з переробки продовольчих товарів у фабрикати та напівфабрикати; для облаштування офісних і/або складських приміщень, безпосередньо пов'язаних з такою торговою діяльністю. Як вже зазначалося, позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог пункту 12.1 договору оренди нерухомого майна від 19.12.08, передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" приміщення площею 13 000 кв.м, на якій останнім здійснюється торгівля групами товарів, що належать до будівельних, і це є підставою для нарахування штрафних санкцій у відповідності до пункту 12.4 договору. Проте, в процесі розгляду спору місцевим господарським судом не установлено факт порушення відповідачем пункту 12.1 договору оренди від 19.12.08. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів" про зобов'язання відповідача усунути порушення у сфері конкуренції і привести свою діяльність у відповідність з вимогами пункту 12 договору оренди від 19.12.08; та стягнення з нього 19657649,04 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі пункту 12.4 договору. Ухвалюючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції визнав позовні вимоги необґрунтованими та відмовив у позові у повному обсязі. Переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог, стягнувши з відповідача спірну суму штрафу. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт порушення відповідачем умов договору оренди від 19.12.08 (щодо здійснення торгівлі будівельними матеріалами і інструментами ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет") підтверджується чеками про купівлю, повернення товару в період з 08.09.14 до 13.09.14. Проте, висновки до яких дійшов апеляційний господарський суд є помилковими з огляду на таке. Відповідно до приписів статі 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Відповідно до приписів статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 610 названого Кодексу унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Наслідком порушення зобов'язання у відповідності до приписів статті 611 Цивільного кодексу України, є, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені). Місцевий господарський суд в процесі розгляду спору не установив факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в період дії договору оренди від 19.12.08, відхиливши доводи позивача. За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі статтею 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції прийняв у якості доказів здійснення торгівлі будівельними матеріалами і інструментами на об'єкті оренди, а відтак і порушення відповідачем умов договору (пункт 12.1) від 19.12.08, чеки про купівлю, повернення товару ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" за період з 08.09.14 до 13.09.14. Проте, суд апеляційної інстанції не врахував, що спірний договір оренди від 19.12.08 припинив свою дію з 13.08.14, і це підтверджується судовим рішенням у справі №910/22954/14 Господарського суду міста Києва від 27.11.14 (яке набрало законної сили). Інших обґрунтувань і доводів щодо порушення відповідачем умов спірного договору суд апеляційної інстанції не навів. Господарський суд першої інстанції, дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, на підставі повного та всебічного розгляду справи, установив відсутність факту торгівлі будівельними матеріалами і інструментами під час дії спірного договору, а відтак і порушення відповідачем договірних зобов'язань за цим договором. За таких встановлених обставин справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення у справі, установленого місцевим господарським судом не спростував. Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов. Виходячи з того, що суд апеляційної інстанції викладеного не врахував та не спростував установленого місцевим господарським судом, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову визнається правомірним. Відтак, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження. За таких обставин, постанова Львівського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Львівської області - залишенню в силі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.15 у справі №914/3779/14 скасувати. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.14 залишити в силі.
Стягнути з ТОВ "Практікер Україна" на користь ТОВ "СіріусПроект Львів" 36540 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги. Видачу наказу доручити Господарському суду Львівської області.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів" задовольнити.
Головуючий, суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець