"20" квітня 2015 р. Справа153/396/15-ц
місто Ямпіль Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу по розписці,
Позивач звернувся до суду із даним позовом. Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у селі Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області помер батько ОСОБА_3. За свого життя батько ОСОБА_1 позичив відповідачу ОСОБА_4 6000 (шість) тисяч доларів США та 3 000 (три) тисячі Євро, про що 12 червня 2012 року власноручно написала письмову розписку в присутності свого чоловіка ОСОБА_5. Згідно розписки відповідач обіцяла повернути борг через місяць, тобто до 12 липня 2012 року. Йому відомо, що відповідач повернула батькові 3 000 доларів США та 1500 Євро. Т'аким чином, несплачений борг у відповідача перед його покійним батьком ОСОБА_1 залишився у розмірі 3000 доларів США та 1500 Євро, який не погашений по сьогоднішній день. Відповідно до рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 серпня 2014 року позивач є правонаступником майна покійного батька ОСОБА_3, у тому числі всіх прав та обов'язків, що належали йому на момент смерті і не припинилися внаслідок смерті Відповідач ОСОБА_4 борг не повертає, ухиляється добровільно повернути іншу частину позики і на цю тему відмовляється з ним розмовляти. Тому він вимушений звернутись до суду із даним позовом.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву у якій просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилась, про день та час слухання була повідомлена належним чином, про що у матеріалах справи присутня власноруч написана розписка (а.с.39). Про причини неявки суд не повідомила, заперечень суду не надала, заяв про розгляд справи у її відсутність не надійшло.
Згідно ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи і надані в ній сторонами докази на обґрунтування заявлених позовних вимог, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 серпня 2014 року позивач ОСОБА_1 є правонаступником майна покійного батька ОСОБА_3, в тому числі всіх прав та обов'язків, що належали йому на момент смерті і не припинилися внаслідок смерті, що передбачено ст.ст. 1216, 1218 ЦК України. За загальним положенням про спадкування визначеними у Главі 84 ЦК України грошовий борг (як майнове право) входить до складу спадщини і ОСОБА_1 як спадкоємець майна батька має право вимагати стягнення цього боргу із відповідача.
Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входить усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 Про судову практику у справах про спадкування судам надано роз'яснення, що у разі смерті особи, якій були заподіяні збитки в результаті невиконання договору, до складу спадщини входить право на відшкодування як реальних збитків, так і упущеної вигоди (стаття 22 ЦК). До спадкоємців переходить і право вибору способу відшкодування.
Згідно з ч.2 ст1047 ЦК України - на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Із наданих документів встановлено, а саме: із оригіналу розписки, що 12 червня 2012 року ОСОБА_4 позичила в борг у ОСОБА_1 6000 ( шість тисяч) доларів США та 3000 (три тисячі) Євро і зобов»язалась їх віддати протягом місяця, про що в розписці є її підпис.
У судовому засіданні встановлено, що на момент звернення до суду ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 було повернуто частину боргу, а саме: 3000 ( три тисячі) доларів США та 1500 ( тисячі) Євро.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.
Відповідно до ст.1047 ЦК України - на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей, розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику та укладення договору позики.
Положенням ст.1049 ЦК України - передбачено, що позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
До того ж, ч.1 ст.530 ЦК України - Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з вимогами ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, ч.1 ст. 527 ЦК України - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Прийнявши виконання зобов»язання, кредитор повинен на вимогу боржник а видати йому розписку про одержання виконання частково або у повному обсязі. Таким чином,, письмова розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов»язку, а наявність боргового документа у кредитора відповідно - невиконання вимог боржником, що передбаченого ч.ч.1, 3 ст.545 ЦК України.
Ст.610 ЦК України передбачено - що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» за вих. № 2141331 від 11 лютого 2015 року офіційний курс гривні відносно долара США та Євро станом на 11 лютого 2015 року є: 100 доларів США еквівалентно - 2550 гривень; 100 Євро еквівалентно 2900 гривень. Таким чином, 3 000 доларів США еквівалентно 76 500 гривень, та 1 500 Євро еквівалентно 43 500 гривень, всього 120 000 гривень.
Згідно норм ст. 3 ЦПК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах лише у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та заперечень. Суд не приймає до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
Судом розяснювались сторонам, представникам сторін, третій особі положення ст.ст. 10, 11, 57-60, 61 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши та з'ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи усі наявні докази по справі, досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевикладене, та беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 у повній мірі не виконала свого зобов»язання щодо сплати боргу покійному батьку позивача ОСОБА_1, за розпискою від 12 червня 2012 року, тому позивач ОСОБА_1 як спадкоємець ( правонаступник) прав та обов»язків спадкодавця ОСОБА_1 має право на захист у судовому порядку порушених своїх прав.
З врахуванням вище викладеного, суд має підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 3 000 доларів США, що еквівалентно 76 500 гривень, та 1 500 Євро, що еквівалентно 43 500 гривень, всього 120 000 гривень, який мав місце 12 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що в судовому засіданні беззаперечно доведено, тому суд має підстави для задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.88 ч.1 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача в сумі 1200 гривень.
Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 15, 57-60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України і на підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 545, 610, 1216, 1218, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд
Позовні вимоги - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 - на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 3 000 доларів США, що еквівалентно 76 500 гривень, та 1 500 Євро, що еквівалентно 43 500 гривень, всього 120 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1200 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий М.М.Дзерин