15 квітня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Заводян К.І., Яремка В.В.
секретаря Давньої Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми банківського вкладу за апеляційними скаргами публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2015 року та ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2015 року,
встановила:
ОСОБА_1 у лютому 2015 року звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу.
Зазначав, що між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №300131/81898/6-14 від 10 липня 2014 року про банківський строковий вклад (депозит) «Класік».
9 січня 2015 року звернувся до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з заявою про повернення вкладу та процентів.
Посилаючись на невиконання публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» зобов»язання, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача суму банківського вкладу в сумі 16800 доларів США., проценти в сумі 1134 долари США.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 лютого 2015 року позов задоволено, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 за договором-заявою №300131/81898/6-14 про банківський строковий вклад
(депозит) «Класік» від 10 липня 2014 року вклад в сумі 16800 доларів США.,
№22ц-535/2015 рік Головуючий у 1 інстанції Волошин С.О.
Категорія 19/ 27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
проценти в сумі 1134 долари США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в апеляційних скаргах просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 лютого 2015 року та ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу відмовити, повернути позовну заяву ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» підлягають відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про стягнення суми банківського вкладу, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.1060 ЦК України, п.2 договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» №300131/81898/6-14 від 10 липня 2014 року та зазначив про обов»язок публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» повернути ОСОБА_1 вклад в сумі 16800 доларів США, проценти в сумі 1134 долари США.
Такі висновки суду першої інстанції стверджуються матеріалами справи.
Встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» №300131/81898/6-14 від 10 липня 2014 року.
На підставі п.1 наведеного договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти на вкладний рахунок НОМЕР_1 у сумі 16800 доларів США на строк з 10 липня 2014 року по10 січня 2015 року у порядку та на умовах, визначених в цьому договору-заяві та в Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит».
Згідно із ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Відповідно квитанції від 10 липня 2014 року №23 ОСОБА_1 здійснено вклад в сумі 16800 доларів США на виконання договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» №300131/81898/6-14 від 10 липня 2014 року (а.с.7).
Положення ст.1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.
За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.
Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, (далі - Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до п.2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Наведене спростовує доводи публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на які є посилання в апеляційній скарзі, про недотримання письмової форми договору.
Згідно із п. 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.
При цьому ч.3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Таким чином, відкриття відповідних рахунків та облікування на них грошових коштів у національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, у день надходження до банку відповідного розрахункового документа.
Отже, відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі №6-17цс12.
Не заслуговують на увагу посилання публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на те, що підпис на квитанції від 10 липня 2014 року №23 щодо здійснення ОСОБА_1 вкладу в сумі 16800 доларів США вчинено начальником відділення №87 Мотозюк І.І.
Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» належність підпису на квитанції від 10 липня 2014 року №23 працівнику банку визнається.
На квитанції міститься відбиток печатки (штампа), який публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» не оспорюється.
З огляду на викладене квитанція від 10 липня 2014 року №23 за змістом та формою відповідає вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174.
Само по собі посилання публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на вчинення у квитанції від 10 липня 2014 року №23 підпису працівником банку (філії, відділення), який прийняв готівку, не спростовує обставини здійснення ОСОБА_1 вкладу в сумі 16800 доларів США на виконання договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» №300131/81898/6-14 від 10 липня 2014 року.
Згідно із ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч.5 ст.1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Пунктом 6 договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» №300131/81898/6-14 від 10 липня 2014 року передбачено, що після закінчення строку, визначеного п.1 цього договору-заяви, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит».
На підставі п.2 договору-заяви за час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного п.1 цього договору-заяви, банк нараховує і виплачує проценти за ставкою 13,5% річних. Нарахування процентів здійснюється банком у порядку, визначеному п.4.1.3 Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит».
За змістом п.4.1.3 Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» нарахування процентів за вкладом проводиться від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладнику за методом для вкладів, що розміщені в національній валюті, факт/факт (фактична кількість днів у місяці і році); для вкладів, що розміщені в іноземній валюті, за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці/360 днів у році).
Встановлено, що 9 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з заявою про повернення вкладу та процентів (а.с.8).
У такому разі суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення на публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» обов»язку повернути ОСОБА_1 вклад в сумі 16800 доларів США. та проценти в сумі 1134 долари США. (16800 доларів США. х 13,5% : 360 днів х 183 дні).
З огляду на наведене судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не можна погодитися з доводами публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на які посилання в апеляційній скарзі, щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_1 є задоволення грошових вимог з правовідносин з договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 №300131/81898/6-14 від 10 липня 2014 року про банківський строковий вклад (депозит) «Класік».
Отже, у даному випадку поширюються правила підсудності справ за вибором позивача, передбаченої ст.110 ЦПК України.
На підставі п.5 ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред»являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживачів або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
За змістом ст.23 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України, які здійснюють банківські та інші операції, передбачені положенням про філію (відділення, представництво) та на підставі дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу.
У такому разі позов ОСОБА_1 про повернення суми банківського вкладу може бути пред'явлений за місцем виконання договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 №300131/81898/6-14 від 10 липня 2014 року про банківський строковий вклад (депозит) «Класік», тобто за місцем знаходження відділення №87 публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».
Керуючись п.1 ст.1 ст.307, ч.1 ст.308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді