11-кп/775/189/2015(м)
266/4276/13-к
Категорія: ч.2 ст. 186 КК України Суддя 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 квітня 2015 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013050780001297 від 06.07.2013р. за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10.03.2015 року, яким ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано винними і засуджено за ч. 2 ст.186 КК України та призначено покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі кожному. Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом на нього обов'язки відповідно до ст.76 КК України. ОСОБА_3 у відповідності до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05.12.2013 року, більш суворим новопризначеним покаранням, остаточно призначено покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі, -
Обвинувачений ОСОБА_3 , не погодившись з вказаним вироком суду першої інстанції, подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та посилається на те, що у нього не було мотиву скоювати злочин щодо потерпілого, у суді він визнав вину під психологічним тиском.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, суд розглянув кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, у зв'язку з повним визнанням обвинуваченими своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а також думки учасників судового провадження, які не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Справу розглянуто за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ч. 2 статті 394 КПК України, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
З апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він оскаржує судове рішення з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 статті 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 394, ч. 4 ст. 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження обвинуваченому ОСОБА_3 за його апеляційної скаргою на вирок Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10.03.2015 року по кримінальному провадженню № 12013050780001297 від 06.07.2013р.
Копію ухвали апеляційного суду невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу - обвинуваченому ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Кримінальне провадження повернути до Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня винесення ухвали.
Суддя: