02 квітня 2015 року м. Київ К/800/18420/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі №2а/2370/3695/2012 за позовом Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про скасування рішень,
У вересні 2012 року Родниківська сільська рада Уманського району Черкаської області звернулась до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішення про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2012 року та про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 20.06.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані декларації підлягають скасуванню, зокрема, з причини обізнаності відповідача про наявність самочинно збудованих приміщень до подання декларацій, замовник не повідомив сільську раду про початок робіт і відповідно не отримав дозволу на їх виконання, та не уклав договір пайової участі в розвитку інфраструктури.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Родниківська сільська рада Уманського району Черкаської області звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 червня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію кафе - магазину по АДРЕСА_1. Замовником робіт є фізична особа - підприємець ОСОБА_4, декларація зареєстрована за № ЧК 08312093928.
20 червня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації реконструйованого кафе - магазину по АДРЕСА_1 за № ЧК 14312102500.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2012 року та при реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 20.06.2012 року, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв на підставі та в межах, наданих чинним законодавством повноважень.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - III категорій складності, в даному випадку реконструкція відноситься до III категорії складності про, що не заперечувалося сторонами.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року №466 затверджено Порядок виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.2 Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - III категорії складності.
Згідно з ч.2 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до положень статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Частиною 4 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Згідно з ч.6 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначається, що інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог. Зазначена норма узгоджується з пп.20, 21 Порядку №461.
Відповідно до ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, відповідно до Закону, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, визначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації.
Отже, на інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю покладено обов'язок перевірити повноту заповнення декларації, і в разі виявлення недостовірних даних чи порушення встановлених вимог при її оформленні, інспекція відмовляє в її реєстрації.
Як вірно встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 20 червня 2012 року № ЧК 14312102500 відповідає вимогам Порядку № 461, всі необхідні розділи декларації заповнені в повному обсязі. Доказів того, що при реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації відповідач виявив недостовірні дані позивачем не надано.
Таким чином, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області реєструючи декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, виконала вимоги передбачені ч.6 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснила перевірку на предмет відповідності її заповнення до встановлених вимог.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів, зокрема міських рад належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів.
Проте, як встановлено судами, Родниківська сільська рада не представила до суду доказів, які б свідчили, що остання зверталась до відповідача з питанням перевірки законності проведення третьою особою будівельних робіт в липні 2012 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області при реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 20.06.2012 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області відхилити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: