"09" квітня 2015 р. м. Київ К/800/44006/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одяг-5" на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одяг-5" до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа: Приватне підприємство "Лєта-1" про визнання протиправним рішення, скасування рішення в частині.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Одяг-5" звернулось з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просило визнати протиправним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23 жовтня 2008 року в частині оформлення права комунальної власності на об'єкт - А9, А1 нежитлове приміщення № 260, загальною площею 73,7 кв. м, розташоване за адресою проспект Ювілейний, буд 33 в м. Запоріжжя; скасувати пункт чотирнадцятий додатку до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23 жовтня 2008 року № 456/18.
Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати їх та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В запереченнях відповідач та третя особа просили залишити скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судами встановлено, що 23 жовтня 2008 року Виконкомом Запорізької міської ради прийнято рішення № 456/19 «Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомості», відповідно до п. 2 якого вирішено оформити право комунальної власності на об'єкти нерухомості згідно із додатком.
У п.14 додатку до вказаного рішення до переліку об'єктів нерухомості, на яке оформлюється право комунальної власності, визначено нежитлове приміщення № 260, загальною площею 73,7 кв. м, по пр. Ювілейний, б.33, А-9, А1.
Не погоджуючись з такими актами відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів вважає висновки судів передчасними з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції на день звернення з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (абз. 1 ч. 2 ст. 5 КАС України).
30 липня 2010 року набрав чинності Закон України № 2453-VI від 07 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів", яким внесені зміни в положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку (стаття 100 КАС України в редакції від 07 липня 2010 року).
Отже аналіз наведеної вище редакції ч. 1 ст. 100 КАС дає підстави вважати, що суд повинен самостійно застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.
Між тим, встановивши пропущення позивачем строку звернення до суду, суд першої інстанції не дослідив поважності причин такого пропуску, що є порушенням норм процесуального права.
Окрім того, суд першої інстанції відмовив в позові, тоді як наслідками пропуску строку звернення до суду є вчинення судом процесуальної дії про залишення позову без розгляду відповідно до ст. 100 КАС України.
Суд апеляційної інстанції взагалі залишив по за увагою строк звернення позивача до суду та наслідки його пропуску, чим допустив порушення норм процесуального права.
Судам першої та апеляційної інстанції слід мати на увазі, що надання оцінки строкам звернення позивача до суду передує вирішенню спору по суті, а відтак мотиви судів, що включають в себе також і оцінку норм матеріального права, неприпустимі.
Відповідно до статті 159 вказаного Кодексу судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд для надання оцінки пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та причини його поважності.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одяг-5" задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: