"09" квітня 2015 р. м. Київ К/800/44897/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про скасування рішення про утримання переплати та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області щодо утримання з нього переплати в сумі 2 319 грн 01 коп.; стягнути з відповідача на його користь незаконно утримані кошти в сумі 692 грн 90 коп.; визнати його непрацюючим пенсіонером та зобов'язати відповідача застосувати при нарахуванні пенсії норми законодавства як до непрацюючого пенсіонера.
Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 11 грудня 2013 року позов задоволено повністю.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в позові.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заперечень не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судами встановлено, що позивачу з 01 квітня 2009 року встановлено доплату як непрацюючому пенсіонеру згідно із Постановою КМ України від 11 березня 2009 року № 198 та проведено перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Листом від 03 червня 2013 року № 4598/04 відповідач повідомив позивача, що комісія, керуючись п. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийняла рішення про утримання з позивача переплати в сумі 2 319 грн 01 коп.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про достатність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, тому в задоволені позову відмовив.
Колегія суддів не погоджується з висновками судів та вважає їх передчасними, виходячи з такого.
Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058-IV, згідно з частиною 1 якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Вказану норму слід розуміти так, що судове рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, порушення яких є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом вищої інстанції. Це випливає з конституційного принципу законності (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 9 КАС України). При цьому законність необхідно трактувати не суто формально - як дотримання вимог закону, а у ширшому значенні - у світлі верховенства права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.
Отже, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Судам слід мати на увазі, що під час розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до пп. 4 ст. 7 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі, який зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до витребування доказів.
Між тим, розглядаючи спір, суди обох інстанцій надали оцінку оскаржуваному рішенню за його відсутністю в матеріалах справи, що є порушенням вказаних норм процесуального права.
За таких обставин, неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової позиції оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суди мають врахувати недоліки на які вказав суд касаційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 11 грудня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: