14.04.2015р. м. Київ К/800/22874/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Черпака Ю.К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської митниці на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У квітні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. Уточнивши позовні вимоги, просив визнати протиправними та скасувати накази Чернігівської митниці № 240-к від 16 березнея 2012 року та Державної митної служби України № 533-к від 16 березня 2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_4, поновити його на посаді провідного інспектора митного оформлення № 4 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці, зобов'язати Чернігівську митницю виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано накази Державної митної служби України № 533-к від 16 березня 2012 року та Чернігівської митниці № 240-к від 16 березня 2012 року. Поновлено ОСОБА_4 на посаді провідного інспектора митного оформлення № 4 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці з 16 березня 2012 року та зобов'язано Чернігівську митницю нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 березня 2012 року по 3 травня 2012 року. В решті позову відмовлено. Постанову суду в частині поновлення позивача на посаді, нарахування і виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2012 року постанову суду першої інстанції змінено. В абзаці третьому резолютивної частини постанови слова «16 березня 2012 року» замінено словами «17 березня 2012 року». Абзац четвертий резолютивної частини викладено в наступній редакції: «Поновити ОСОБА_4 на посаді провідного інспектора митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці з 17 березня 2012 року». В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 1 вересня 2002 року проходив службу в митних органах, з 9 лютого 2012 року - на посаді провідного інспектора митного поста «Нові Яриловичі».
Наказом Державної митної служби України «Про припинення перебування на державній службі» від 16 березня 2012 року № 533-к за порушення Присяги державних службовців припинено з 16 березня 2012 року перебування на державній службі в митних органах України відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_4, провідного інспектора митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці.
На підставі вказаного наказу 16 березня 2012 року Чернігівська митниця видала наказ № 240-к про припинення перебування на державній службі в митних органах України позивача відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця з 16 березня 2012 року.
Підставою для звільнення ОСОБА_4 стали результати службової перевірки, призначеної на підставі наказу Чернігівської митниці від 5 березня 2012 року № 155, за наслідками якої встановлено, що позивач не вніс до ЄАІС ДМСУ відмітки про прибуття товарів до митниці призначення в режимі «транзит-виїзд з митної території України» за 15 книжками МДП; невірно визначив ставку єдиного збору в УМК форми МД-1 від 12 лютого 2012 року серія 10203Д № 0004613; у двох випадках перевищив часові нормативи проведення митного оформлення (на 1 хв. 58 с. та на 32 с.). За висновками комісії позивач порушив вимоги п. 4 Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення транзитних товарів, що переміщуються через територію України на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 3 серпня 2004 року № 564, та п. 2 ст. 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України».
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачами не доведено факт вчинення позивачем протиправного винного діяння, яке могло б свідчити про порушення ним Присяги державного службовця, рішення про припинення державної служби позивача в митних органах прийняте з порушенням процедури, передбаченої чинним законодавством.
Порядок, умови проходження і припинення державної служби в митних органах встановлено Законом України «Про державну службу» та Дисциплінарним статутом митної служби України (далі - Дисциплінарний статут).
Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, - Законом України «Про державну службу». Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Оскільки припинення державної служби на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Передумовою звільнення є ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженою наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності й не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 1 липня 2014 року (справа № 21-267а14).
За таких обставин, коли оскаржувані накази не містять фактів порушення присяги державного службовця, зокрема, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, крім того, відповідачами не мотивовано неможливість застосування до позивача як посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувані накази відповідачів про припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_4 є протиправними, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та спростовуються висновками судів.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2012 року та змінену постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко Ю.К. Черпак