"08" квітня 2015 р. м. Київ К/9991/64930/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Іваненко Я.Л.,
Кобилянського М.Г.,
секретар судового засідання Малина Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування розпорядження,
У березні 2011 року позивач звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що розпорядженням голови Бучацької районної державної адміністрації від 07 листопада 2007 року №676 до стажу її державної служби було зараховано роботу на посаді завідуючої бібліотекою Бучацького інституту менеджменту і аудиту. Проте розпорядженням голови Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області від 28 лютого 2011 року №10 попереднє розпорядження скасоване. Вважаючи таке рішення незаконним, позивач просила суд його скасувати.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено.
У касаційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, відповідач просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 01 жовтня 1996 року по 28 березня 2005 року ОСОБА_4 працювала на посаді завідуючої бібліотекою (науковий підрозділ) Бучацького інституту менеджменту і аудиту, вищого навчального закладу недержавної форми власності ІІІ рівня акредитації.
29 березня 2005 року її призначено на посаду керівника апарату Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області й розпорядженням голови Бучацької районної державної адміністрації від 07 листопада 2007 року №676 «Про встановлення стажу державної служби ОСОБА_4» встановлено стаж державної служби станом на 29 березня 2005 року 19 років 0 місяців 27 днів, до якого включено 08 років 05 місяців 27 днів роботи на посаді завідуючої бібліотекою Бучацького інституту менеджменту і аудиту.
На виконання протесту прокурора, який вважав незаконним зарахування роботи на посаді завідуючої бібліотекою до державної служби, розпорядженням голови Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області від 28 лютого 2011 року №104 скасовано розпорядження «Про встановлення стажу державної служби ОСОБА_4» від 07 листопада 2007 року.
Відмовляючи в задоволенні позову окружний суд виходив з того, що навчальний заклад, в якому працювала позивач, є закладом приватної, а не державної форми власності, тому робота у ньому не може бути зарахованою до стажу державної служби. А також з того, що в Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» відсутня посада «завідуючий бібліотекою».
Скасовуючи рішення окружного суду та задовольняючи позову, апеляційний суд виходив з того, що до наукових працівників законодавець відносить директора (завідуючого) бібліотекою, тобто керівника структурного підрозділу вищого навчального закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації незалежно від форми власності, що дає позивачу право на зарахування такої роботи до стажу державної служби.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби визначаються Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283.
Відповідно до абзацу 16 пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до стажу державної служби включається також стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №257, незалежно від наявності перерв у роботі.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №257 передбачено, що до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», зараховується час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, передбачених переліком, у наукових установах, організаціях, вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством промислової політики.
З наведених нормативно-правових актів вбачається, що до стажу державної служби включається стаж наукової роботи.
Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначені поняття «наукова робота», «науковий працівник» та «наукова діяльність».
Зокрема, статтею першою Закону встановлено, що наукова робота - це дослідження з метою одержання наукового результату.
Науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
Наукова діяльність - це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
Науковою роботою є дослідження з метою одержання наукового результату, тобто нового знання, одержаного в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксованого на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій не встановили наявності у позивача наукового ступеня чи зайняття науковою, науково-технічною, науково-організаційною, науково-педагогічною діяльністю чи роботою.
Лише факт роботи на посаді, яка визначена Переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 257, без наявності відповідного статусу, не дає підстав для її зарахування до наукового стажу.
Посилання на те, що перебуваючи на посаді завідуючої бібліотекою позивач також була членом вченої ради Бучацького інституту менеджменту і аудиту не є належним доказом виконання нею наукової роботи.
Рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на тому, що навчальний заклад є приватної форми власності і посада «завідуючого бібліотекою» відсутня в Переліку посад наукових працівників, тому спірний період роботи не може бути включеним до наукового стажу, а потім й до стажу державної служби не можна визнати законним та обґрунтованим.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення.
Керуючись статтями 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області задовольнити частково.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ Я.Л. Іваненко /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/