26.03.2015р. м. Київ К/9991/68969/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ"), третя особа - ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року
У травні 2012 року ОСОБА_4 у Харківському окружному адміністративному суді пред'явила позов до КП "Харківське МБТІ", третя особа - ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 251/116 від 12 травня 2011 року визнано за нею право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2011 року частково змінено рішення районного суду в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру, а саме визнано право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення судів набрали законної сили.
У січні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до КП "Харківське МБТІ" із заявою про реєстрацію права власності на 1/4 квартири АДРЕСА_1 на підставі вказаних судових рішень.
На цю заяву про проведення державної реєстрації вона отримала відповідь КП "Харківське МБТІ" від 12 січня 2012 року № 2350817 про неможливість зареєструвати право на вказану частину квартири внаслідок відсутності правових підстав для такої реєстрації.
Вважає, що відповідач зобов'язаний був зареєструвати за нею право власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів - рішеннями судів протягом чотирнадцяти робочих днів з дня подачі заяви про реєстрацію.
Просила зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на 1/4 квартири АДРЕСА_1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено.
Зобов'язано КП "Харківське МБТІ" здійснити державну реєстрацію права власності на 1/4 квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року апеляційні скарги КП "Харківське МБТІ", ОСОБА_5 задоволено.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року скасовано.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
З судовим рішенням апеляційного суду не погодилася ОСОБА_4, вона подала до суду касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги послалася на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить скасувати ухвалене у справі рішення апеляційного суду та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 02 листопада 2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, на підставі якого, ОСОБА_5 придбала у власність квартиру АДРЕСА_1.
Згідно матеріалів приватизаційної справи на зазначену квартиру право власності зареєстровано за ОСОБА_5
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 травня 2011 року задоволено частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, третя особа: 10-та Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування, визнання договору купівлі-продажу від 02 листопада 2007 року недійсним та вселення.
Цим рішенням встановлено факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті її батька ОСОБА_6 і визнано, що ОСОБА_4 є спадкоємицею після смерті останнього.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування по закону після смерті її батька частково недійсним свідоцтво про право спадкування, виданого нотаріусом 10-ої державної нотаріальної контори 19 грудня 2006 року, зареєстрованому в реєстрі № 2-3870, та визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 листопада 2007 року, Дзержинський районний суд м. Харкова дійшов висновку про те, що відчуження спірної квартири на користь ОСОБА_5 за цим договором було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому, відсутні правові підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 листопада 2007 року.
Також суд зазначив, що питання щодо грошової компенсації вартості частки, що належить ОСОБА_4 у спадковому майні, може бути вирішено між ОСОБА_4 та ОСОБА_6
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2011 року змінено рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 травня 2011 року та визнано частково недійсним свідоцтво на право спадкування, виданого на ім'я ОСОБА_6 державним нотаріусом 10-тої державної нотаріальної контори 19 грудня 2006 року на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, та визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину зазначеної квартири після смерті її батька.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з пунктом 3.8. Тимчасового положення "Про порядок реєстрації прав власності на рухоме майно та інших речових прав" реєстратору БТІ забороняється тлумачити права самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.
Частиною другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на рухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" визначено, що записи в Державному реєстрі прав скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Відповідно до абзацу 9 пункту 3.2.4. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, внесення змін до Реєстру прав власності відбувається у випадку скасування на підставі рішення суду рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав або визнання недійсним чи скасування на підставі рішення суду правовстановлювального документа, на підставі якого проводилася державна реєстрація права власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, чи іншого речового права на нерухоме майно, змінені записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права; про інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта цих прав підлягають поновленню на підставі заяви заінтересованої особи, до якої додається відповідне рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність відмови відповідача у проведенні реєстрації права власності на частину квартири за ОСОБА_4, оскільки відсутні підстави для внесення змін до Реєстру прав власності на нерухоме майно, визначених пунктом 3.2.4. Порядку, а саме, відсутні докази щодо скасування договору купівлі-продажу від 02 листопада 2007 року, на підставі якого проводилась державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, а також відсутнє судове рішення щодо скасування рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_5
Приймаючи рішення від 02 листопада 2007 року щодо відмови у проведенні реєстрації права власності на квартиру, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судове рішення у цій справі є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", третя особа - ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.