15 квітня 2015 року м. Київ К/800/19398/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Вербицької О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р.
у справі № 2а-1970/1178/11 (50624/11/9104)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білий берег»
до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Білий берег» (далі - позивач, ТОВ «Білий берег») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі - відповідач, Козівської МДПІ Тернопільської області), в якому просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 р. № 0000071700/0 та від 19.11.2010 р. № 0000071700/1 в частині донарахування ТОВ «Білий Берег» податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 74 677, 5 грн., в тому числі за основним платежем 24 892, 50 грн. та 49 785 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2011р. позовні вимоги задоволено частково: визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем - 24 557,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 49 114,32 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 р., позов ТОВ «Білий Берег» задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 р. № 0000071700/0 та від 19.11.2010 р. № 0000071700/1 в частині визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 74 677, 50 грн., в тому числі 24 892, 50 грн. - за основним платежем та 49 785 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р., постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 р. скасувати в частині задоволених позовних вимог і цій частині прийняти нове рішення про відмову у позовних вимогах, залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 р. в частині відмови у позовних вимогах.
Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права і просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Козівською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Білий берег» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт від 20.08.2010 р. № 263-23/35039068, одними із висновків якого були встановлені порушення позивачем: підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 та підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме неутримання податку з доходів фізичних осіб у червні, серпні-жовтні 2009 року з приватного підприємця за відсутності підтверджуючих документів про державну реєстрацію та свідоцтва платника єдиного податку, внаслідок чого занижено податок з доходів найманих працівників на суму 24 892,50 грн.; підпункту 6.3.1 пункту 6.3 статті 6 та підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - підприємством неправомірно надано соціальну пільгу, внаслідок чого неутримано та неперераховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 69,66 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 02.09.2010 р. було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000071700/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів найманих працівників у сумі 74 886,48 грн., у тому числі 24 962,16 грн. за основним платежем та 49 924,32 за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатами адміністративного оскарження, податковим органом, скаргу позивача залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010 р. № 0000071700/1.
Як слідує з матеріалів справи, підставами для вищевказаних висновків податкового органу слугувало те, що згідно біржового контракту купівлі-продажу транспортного засобу від 24.06.2009р. (реєстраційний № 85843422Р) позивачем придбано транспортний засіб - вантажний автомобіль «MAN» - у гр. ОСОБА_4; експертна оцінка останнього складає 163 250 грн. Окрім цього, позивачем згідно накладної від 10.06.2009 р. закуплено у фізичної особи ОСОБА_5 водяну станцію вартістю 2 700 грн. Під час придбання вказаних товарів позивач мав виступати податковим агентом, який виплачував дохід на користь платника податку; підприємством не забезпечено виконання податкових зобов'язань, а саме своєчасно та повно не нараховано, не утримано і не сплачено до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. Таким чином, податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем в порушення вимог закону не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 24 892 грн. 50 коп.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що біржовий контракт купівлі-продажу автомобіля укладений з фізичною особою, в касовій книзі відмічена виплата готівки на користь фізичної особи, а не підприємця.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову окружного адміністративного суду та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступного.
Так, відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону та відповідно до пункту 19.2 статті 19 зобов'язаний зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів, які виплачуються на користь платника податків та оподатковуються до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідно підпунктів 9.12.1 та 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи, оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що громадяни, яким були здійснені виплати без оподаткування податком з доходів фізичних осіб, на момент проведення таких виплат були зареєстровані як фізичні особи-підприємці та перебували на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців та свідоцтвами про сплату єдиного податку.
З огляду на викладене та, враховуючи те, що позивачем були здійснені виплати саме фізичним особам-підприємцям, які, крім того, були платниками єдиного податку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно відсутності підстав у ТОВ «Білий берег» утримувати з таких осіб податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. у справі № 2а-1970/1178/11 (50624/11/9104) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис І.В. Приходько
Судді: підпис І.О. Бухтіярова
підпис О.В.Вербицька