14 квітня 2015 року м. Київ К/800/16656/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Кочан В.М., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м.Києва про визнання протиправною бездіяльності судді Шевченківського районного суду м. Києва,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015р., відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м. Києва про визнання протиправною бездіяльності судді Шевченківського районного суду м. Києва щодо неприйняття ним процесуального рішення відповідно до ч. 2 ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року по заяві ОСОБА_1 про скоєння злочину та постановлення ухвали про витребування тому 30 кримінальної справи №2610/19559/2012 Шевченківського районного суду м. Києва.
Судові рішення мотивовані тим, що подану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки суддя при розгляді ним справи не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції також роз'яснено, що розгляд такої справи не відноситься до юрисдикції судів, оскільки судді та суд не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Судами попередніх інстанцій правильно здійснено посилання на рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001р. №6-рп/2001, в якому зазначено, що виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Cуддя під час розгляду ним цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не здійснює владні управлінські функції, а тому не є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, та, відповідно, не може бути відповідачем у справі про визнання дій неправомірними в зв'язку з виконанням повноважень по розгляду справи та постановленням процесуального рішення.
Крім того, у п. 10 постанови Верховного Суду України від 13.06.2007р. "Про незалежність судової влади" роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченими процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні вімовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до п. l ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятих судами рішень, просить судові рішення скасувати та справу направити для продовження розгляду.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить переконливих доводів, які б давали підстави вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м. Києва про визнання протиправною бездіяльності судді Шевченківського районного суду м. Києва.
Матеріали касаційної скарги повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
Суддя В.М. Кочан