09 квітня 2015 року м. Київ К/800/20489/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року у справі за позовом ПАТ "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення,
Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Міндоходів та зборів України, в якому просило суд:
- скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 14.06.13 року № 805130000/2013/000105/1 про коригування митної вартості товарів;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 50674,82 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" суму надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 516883,17 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року, відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Сумихімпром" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2012 року між ПАТ "Сумихімпром" (покупець) та компанією "Tolexis International Limited" (продавець) укладено контракт № 1409 RPT.
Предметом зазначеного контракту, згідно п. 1.2, є фосфорити виробництва (походження) Алжир в кількості 320000 метричних тон.
15.04.2013 року між ПАТ "Сумихімпром" та компанією "Tolexis International Limited" укладено додаткову угоду № 7 до контракту № 1409 RPT, пунктом 1 якої встановлено ціну товару, а саме: 120,00 доларів США за 1 метричну тону на умовах CIF порт Миколаїв/Бердянськ або інший український порт Чорного моря за попередньою згодою сторін (Інкотермс 2000). Загальна вартість контракту складає 111541428,15 доларів США (пункт 2 угоди № 7).
На виконання умов контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар - фосфати кальцію розмелені в кількості 9057,000 метричних тон, що підтверджується копією коносамента № 32/2013.
В подальшому, імпортований товар в кількості 9057000 кг був транспортований позивачу залізничним транспортом, що підтверджується копіями залізничних накладних від 29.05.2013 року № 41113374, від 02.06.13 року № 41142915, від 31.05.13 року № 41142951, від 31.05.2013 року № 41142969, від 02.06.2013 року № 41192907, від 04.06.2013 року № 41230731.
Для митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до Сумської митниці митну декларацію від 14.06.2013 року № 805130000/2013/007034. Ціна товару визначена на рівні 8687112,12 грн. (1086840,00 доларів за курсом долару США 7,993 грн.).
До зазначеної митної декларації позивачем було додано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 13.11.2012 року № 805/2012/0000152, залізничні накладні від 29.05.2013 року № 41113374, від 02.06.13 року № 41142915, від 31.05.13 року № 41142951, від 31.05.2013 року № 41142969, від 02.06.2013 року № 41192907, від 04.06.2013 року № 41230731, коносамент від 15.05.2013 року № 32/2013, платіжне доручення від 20.05.2013 року № 274, рахунок-фактуру (інвойс) від 15.05.2013 року № 02967, контракт від 14.09.2013 року № 1409 RPT, доповнення до контракту від 15.04.2013 року № 7 та від 30.04.2013 року № 8, довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 17.04.2013 року № 23, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від 13.05.2013 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2721 від 29.05.2013 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2721 від 31.05.2013 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2721 від 02.06.2013 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2721 від 04.06.2013 року, декларацію про походження товару № 02967 від 15.05.2013 року.
В ході митного оформлення товару Сумською митницею згідно ст. 53 Митного кодексу України письмово витребувані документи для визначення митної вартості товару.
Додаткових документів позивачем не надано та вчинено запис про неможливість надати витребувані митним органом документи.
За результатами розгляду поданих до митного оформлення товару документів, посадовою особою митного поста "Суми-центральний" прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14.06.2013 року № 805130000/2013/000105/1, згідно якого використано другорядний метод визначення вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки наявна інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеним до нього.
Крім того, митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 14.06.2013 року № 805130000/2013/00113.
Згідно із ч.1 ч.3 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган визнає заявлену декларантом, або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 2 статті 52 Митного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані декларувати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюються митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 МК України.
Згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина 5 статті 54 МК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу ми
Як встановлено, у поданих позивачем до митного оформлення товару документах містяться розбіжності в найменуванні товару, а саме: у графі 31 митної декларації зазначена назва товару "Фосфорит природний розмелений". В залізничній накладній вказано товар "Фосфориты АЛЖИРСКИЕ". В пункті 2 контракту від 14.09.2013 року №1409 товар "Фосфорит зарубежный".
Додаткових документів, які б могли спростувати виявлені розбіжності та містили усі відомості, необхідні для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів підприємством не надано.
Таким чином, відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки подані до митного оформлення документи містять розбіжності, що згідно ч. 3 ст. 53 МК України є підставою для письмової вимоги митниці надати додаткові документи, які б підтверджували заявлену митну вартість товару.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Сумською митницею правомірно було визначено митну вартість товарів на підставі митної декларації від 14.06.2013 року № 805130000/2013/007034 згідно ст. 59 МК України.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" відхилити, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: