ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.04.2015Справа №910/349/15-г
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., суддів - Васильченко Т.В., Любченко М.О., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ»
про стягнення 16 787 655 грн. 52 коп.
Представники:
від Позивача: Феняк О.Р. (представник за Довіреністю);
Коваль К.Г. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: не з'явились;
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 16 787 655 грн. 52 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 27.05.2013 року між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ», що є переможцем конкурсних торгів (протокол оцінки №47/О від 19.03.2013 р.) (Підрядник) було укладено Договір про закупівлю робіт за державні кошти №480513, відповідно до умов якого Підрядник зобов»язався у 2012-2015 роках виконати роботи, зазначені в п.1.5, п.1.6 Договору, а Замовник - прийняти і оплатити роботи. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови договору, проте Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання, у зв'язку з чим Позивачу були завдані збитки в розмірі 352 303 грн. 20 коп. шляхом завищення обсягів виконаних робіт за договором. Також, оскільки роботи, передбачені розділами №1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 до додатку №4 до Договору, Відповідачем виконані не були, то підлягає стягненню попередня оплата в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп., тобто 17 148 210 грн. 00 коп. попередньої оплати - 4 285 308 грн. 91 коп. вартості виконаних робіт - 352 303 грн. 20 коп. збитків. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп. попередньої оплати Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ» інфляційні у розмірі 2 701 038 грн. 08 коп., 5% штрафу в розмірі 1 223 716 грн. 35 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2015 р. порушено провадження у справі № 910/349/15-г, судове засідання призначено на 11.02.2015 р.
11.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить Суд вжити заходи до забезпечення позову Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" про стягнення заборгованості в розмірі 16 787 655 грн. 52 коп. (шістнадцять мільйонів сімсот вісімдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 52 коп.), з яких: збитки в розмірі 352 303 грн. 20 коп. (триста п'ятдесят дві тисячі триста три гривні 20 копійок); сума передплати, яка підлягає поверненню в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп. (дванадцять мільйонів п'ятсот десять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 89 копійок); втрати від інфляційних процесів в розмірі 2 701 038 грн. 08 коп. (два мільйони сімсот одна тисяча тридцять вісім грн. 08 коп.), штраф в розмірі 1 223 716 грн. 35 коп. (один мільйон двісті двадцять три тисячі сімсот шістнадцять гривень 35 коп.), шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Будівельна корпорація "Київ" (код ЄДРПОУ 37378790) на загальну суму 16 787 655 грн. 52 коп. на всіх поточних рахунках Відповідача, зокрема на поточному рахунку, який відомий Позивачу: - рахунок №26002001023095 відкритий в ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", МФО 300506.
11.02.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 15.01.2015 року не виконали.
Суд на місці ухвалив - прийняти до розгляду заяву Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про забезпечення позову.
Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача:
- надати докази на підтвердження виконання робіт згідно з календарним графіком за Договором №480513 від 27.05.2013 року;
- надати обґрунтований Відзив на позовну заяву з посиланням на належні докази окремо щодо стягнення збитків та щодо повернення попередньої оплати.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.02.2015 року відкладено розгляд справи на 25.02.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
25.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.
25.02.2015 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 року, у зв'язку із виходом судді Чинчин О.В. з лікарняного, з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи - розгляд справи призначено на 11.03.2015 року.
11.03.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 15.01.2015 року та від 11.02.2015 року не виконав.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:
1) Позивача:
- надати належним чином завірені копії документів, доданих до матеріалів справи;
- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо здійснення розрахунку 5% штрафу саме від суми 24 474 327 гривень 04 копійки;
- надати інформацію щодо того, чи зверталось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" з заявою до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про від коригування календарного графіку.
2) Відповідача надати інформацію щодо того, чи зверталось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" з заявою до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про відкоригування календарного графіку.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.
Суд відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року відкладено розгляд справи на 26.03.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі, клопотанням про продовження строків розгляду спору.
17.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи.
24.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи та заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить Суд: стягнути з Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" (юридична адреса: 03110, Україна, м. Київ, бул. Пироговського, буд.19, корп. 6, оф.1, поштова адреса: 01033, Україна, м.Київ, вул.Жилянська, 29, ЄДРПОУ - 37378790) на користь Позивача - ВАТ "Запоріжжяобленерго" (юридична адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14, ЄДРПОУ - 00130926) кошти в розмірі 18 585 428,44 (вісімнадцять мільйонів п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 44 коп.) грн., з яких: збитки в розмірі 352303,20 грн. (триста п'ятдесят дві тисячі триста три гривні 20 коп.); сума передплати, яка підлягає поверненню в розмірі 12 510 597,89 грн. (дванадцять мільйонів п'ятсот десять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 89 коп.); втрати від інфляційних процесів в розмірі 4 498 811,00грн. (чотири мільйони чотириста дев'яносто вісім тисяч вісімсот одинадцять гривень); штраф в розмірі 1 223 716,35 (один мільйон двісті двадцять три тисячі сімсот шістнадцять гривень 35 коп.).
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Суд, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача про колегіальний розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 року суд призначив колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
26.03.2015 року суддя Чинчин О.В. звернулась із заявою до Голови Господарського суду міста Києва про визначення складу суду для колегіального розгляду справи.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 року справу №910/349/15-г передано для розгляду колегії суддів у складі: судді Чинчин О.В. (головуючий), суддів - Васильченко Т.В., Любченко М.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 року справу №910/349/15-г прийнято до провадження колегією суддів, судове засідання призначено на 26.03.2015 року.
26.03.2015 року в судове засіданні з'явились представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу Господарського суду міста Києва повернулись конверти, які направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" із відміткою "вибули".
За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" є 69041, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ризька, 5, кв. 46.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/349/15-г направлялись на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ": 03110, м. Київ, бул. Пироговського, 19, корп.. 6, оф. 1 та 01033, м. Київ, вул. Жилянська,29, оскільки на час порушення провадження по справі юридичною адресою Відповідача була адреса: 03110, м. Київ, бул. Пироговського, 19, корп.. 6, оф. 1, а в матеріалах справи наявні докази отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" ухвали про порушення провадження по справі, саме за цією адресою.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" було змінено після порушення провадження по справі.
Відповідно до ч.3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Однак, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" не повідомлено належним чином про час і місце судового засідання, Суд приходить до висновку про відкладення розгляду справи.
Щодо заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог, Суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п. 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, Суд приймає заяву Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2015 р. відкладено розгляд справи на 08.04.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, зміною юридичної адреси Відповідача.
08.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить Суд: стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" на користь Позивача - ВАТ "Запоріжжяобленерго" кошти в розмірі 20 423 235 грн. 27 коп., з яких: збитки в розмірі 352 303 грн. 20 коп.; сума передплати, яка підлягає поверненню в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп.; втрати від інфляційних процесів в розмірі 6 336 617 грн. 83 коп.; штраф в розмірі 1 223 716 грн. 35 коп.
В судовому засіданні 08 квітня 2015 року представники Позивача надали усні пояснення по суті спору, якими підтримали позовні вимоги та доводи позовної заяви, просили Суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.04.2015 р. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 року у справі № 910/349/15-г.
За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" є 69041, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ризька, 5, кв. 46.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/349/15-г направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ", зазначену на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр».
Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, розглянувши Заяву Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про збільшення розміру позовних вимог від 08.04.2015 року, зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п. 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, Суд приймає заяву Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 08 квітня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.05.2013 року між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ», що є переможцем конкурсних торгів (Підрядник) було укладено Договір про закупівлю робіт за державні кошти №480513, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язався у 2013- 2015 роках виконати роботи, зазначені в п.1.5, п.1.6 Договору, а Замовник - прийняти і оплатити роботи.
Відповідно до п.1.2 Договору найменування робіт: «Розширення ПС 35/6 кВ «Набережна» у м. Запоріжжя». 1 пусковий комплекс.
Згідно з п.1.5 Договору Підрядник в межах ціни Договору виконує на свій ризик власними і залученими силами всі будівельно - монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи, передбачені проектно - кошторисною документацією «Розширення ПС 35/6 кВ «Набережна» у м. Запоріжжя», в терміни, передбачені календарним графіком виконання робіт, передає об»єкт Замовнику, для пред»явлення приймальній комісії, усуває недоробки в межах гарантійних термінів об»єкту через неякісне виконання робіт.
Підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає умовам Договору, робочого проекту Розширення ПС 35/6 кВ «Набережна» у м. Запоріжжя». 1 пусковий комплекс. (п.2.1 Договору)
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна цього Договору становить 28 580 350 грн. 17 коп., окрім того ПДВ 20% 5 716 070 грн. 03 коп. Всього ціна робіт, доручених до виконання Підряднику 34 296 420 грн. 20 коп.
Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником виконаних робіт після підписання Сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт і затрат (форма № КБ-3) протягом 15 днів після підписання вказаних актів.
Згідно з п.4.3 Договору після заключення Договору по письмовому зверненню Підрядника можлива попередня оплата у розмірі до 50% (що не перевищує 17 148 210 грн. 00 коп. з ПДВ 20% від загальної суми Договору про закупівлю робіт), при мови фінансової можливості Замовника. Незалежно від виплати чи невиплати Замовником передплати, Підрядник зобов'язаний дотримуватися строків виконання робіт згідно з календарним графіком.
Підрядник звітує за отриману передплату: актами приймання виконаних будівельних робіт і довідкою вартості виконаних робіт та затрат; актами передачі змонтованого устаткування, придбаного Підрядником за кошти Замовника; документами, що підтверджують вартість матеріалів придбаних Підрядником за кошти Замовника і переданих на склад Замовника по прибуткових документах. Звіти щодо отриманої передплати Підрядник здійснює в нижче вказані терміни в сумах: 3 квартал 2015 р. у сумі, що не перевищує 17 148 210 грн. 00 коп. з ПДВ 20%. (п.4.4 Договору)
Відповідно до пп.5.1.1 Договору терміни виконання робіт - згідно календарного графіку виконання робіт: - початок виконання робіт - дата отримання Підрядником від Замовника декларацій інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в Запорізькій області на початок виконання будівельних робіт; - строк (терміни) закінчення робіт - 3 квартал 2015 року. У випадку неможливості виконання робіт у встановлений термін з причин, які не залежать від волі Підрядника, роботи підлягають виконанню впродовж строку дії Договору, по письмовому зверненню Підрядника з наданням відкоригованого календарного графіку.
Згідно з пп.5.7.1 Договору здача - приймання робіт після закінчення будівництва по об»єкту проводиться відповідно до діючих норм і правил і оформляється декларація про готовність об'єкта до експлуатації, відповідно до чинного законодавства після проведення комплексного опробування і усунення виявлених дефектів і недоробок.
При готовності певного закінченого обсягу робіт для здачі, Підрядник надає Замовнику на цей обсяг виконаних робіт акти №КБ-2в та довідку №КБ-3 не пізніше 25 числа поточного місяця. Якщо до наданих актів №КБ-2в та довідки №КБ-3 у Замовника виникають зауваження та Підрядник не встигає виконати корегування форм відповідно зауваженням до 25 числа поточного місяця, ці обсяги виконаних робіт підлягають перенесенню до актів №КБ-2в та довідок №КБ-3 наступного місяця. Прийняті без зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в і довідку за формою №КБ-3 Сторони підписують до 29 числа звітного місяця. (пп.5.7.3 Договору)
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання, несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 5%, а у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до п. 7.8 Договору у разі порушення Підрядником термінів виконання робіт, вказаних у цьому Договорі (додаток №4) більш ніж на 20 календарних днів, Підрядник додатково окрім пені виплачує Замовнику штраф у розмірі 5% від вартості невиконаних робіт.
У п.10.1 Договору зазначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2015 року.
Сторони узгодили календарний графік виконання робіт по об»єкту: «Розширення ПС 35/6 кВ «Набережна» у м. Запоріжжя». перший пусковий комплекс, що є Додатком №4 до Договору.
Додатковою угодою №1 до Договору від 30.07.2013 року Сторони визначили, що субпідрядником виступають - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРА» та Товариство з обмеженою відповідальністю «СІНО - ФОРТ, лтд».
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю робіт за державні кошти №480513 від 27.05.2013 року Позивач здійснив попередню оплату в розмірі 17 148 210 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №10849 від 07.06.2013 р. та №11265 від 13.06.2013 р. із призначенням платежу: «поп.оплата за придбання обладнання та виконання буд.-монт.робіт з розширення ПС35/6кВ «Набережна» в м. Запоріжжя зг.дог.480513 від 27.05.2013.»
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання, у зв'язку з чим Позивачу були завдані збитки в розмірі 352 303 грн. 20 коп. шляхом завищення обсягів виконаних робіт за договором. Також, оскільки роботи, передбачені розділами №1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 до додатку №4 до Договору, Відповідачем виконані не були, а тому підлягає стягненню попередня оплата в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп., тобто 17 148 210 грн. 00 коп. попередньої оплати - 4 285 308 грн. 91 коп. вартості виконаних робіт - 352 303 грн. 20 коп. збитків. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп. попередньої оплати Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач, з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.04.2015 року, яка прийнята Судом до розгляду, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ» інфляційні у розмірі 6 336 617 грн. 83 коп., 5% штрафу в розмірі 1 223 716 грн. 35 коп.
19.12.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача лист №005-008/19226 з вимогою повернути суму передплати в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп. та відшкодувати збитки в розмірі 352303 грн. 20 коп., який був отриманий Відповідачем 25.12.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення уповноваженій особі підприємства, який залишений без відповіді і виконання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про закупівлю робіт за державні кошти №480513 від 27.05.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,
переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю робіт за державні кошти №480513 від 27.05.2013 року Позивач здійснив попередню оплату на загальну суму в розмірі 17 148 210 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №10849 від 07.06.2013 р. на суму 7 000 000 грн. 00 коп. та №11265 від 13.06.2013 р. на суму 10 148 210 грн. 00 коп. із призначенням платежу: «поп.оплата за придбання обладнання та виконання буд.-монт.робіт з розширення ПС35/6кВ «Набережна» в м. Запоріжжя зг.дог.480513 від 27.05.2013.»
Крім того, Судом встановлено, що на виконання умов Договору про закупівлю робіт за державні кошти №480513 від 27.05.2013 року Відповідач виконав на Об'єкті: «Розширення ПС 35/6 кВ «Набережна» у м. Запоріжжя» роботи, а Позивач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами №01 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року на суму 334 023 грн. 74 коп., №02 за січень 2014 року на суму 4 303 588 грн. 37 коп. та Довідкою про вартість виконаних робіт /та витрати/ за січень 2014 року на суму 4 637 612 грн. 11 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначав, що йому були завдані збитки в розмірі 352 303 грн. 20 коп. шляхом завищення Відповідачем обсягів виконаних робіт за договором, на підтвердження чого надав Акт вибіркового контролю обміру об»єкта: «Розширення ПС 35/6 кВ «Набережна» у м. Запоріжжя» від 03.10.2014 року у складі комісії: директора з ПРтаІ Давиденко С.М., керівника групи ВКБ Кошового О.С., інженера І категорії ВКБ Малишева Є.Л., провідного держфінінспектора Держфінінспекції у Запорізькій області Олійника Ю.О., співробітника СБУ Геращенка Д.І.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
- наявність реальних збитків;
-вина заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов»язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв»язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку. В даному випадку взагалі відсутній такий зв»язок між діями Відповідача та понесеними Позивачем збитками.
Суд вважає, що Позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених Відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями Відповідача в частині завищення обсягів робіт та понесеними Позивачем збитками саме у розмірі 352 303 грн. 20 коп. Зокрема, наданий в обґрунтування позовних вимог Акт вибіркового контролю обміру об»єкта: «Розширення ПС 35/6 кВ «Набережна» у м. Запоріжжя» від 03.10.2014 року не є належним та допустимим засобом доказування в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказаний документ не підтверджує факт завищення обсягів робіт Підрядником, а є внутрішнім документом підприємства Замовника.
Таким чином, позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача збитків в розмірі 352 303 грн. 20 коп. задоволенню не підлягають, в зв»язку з недоведеністю.
При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ» суму попередньої оплати в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп.
Відповідно до пп.5.1.1 Договору терміни виконання робіт - згідно календарного графіку виконання робіт: - початок виконання робіт - дата отримання Підрядником від Замовника декларацій інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в Запорізькій області на початок виконання будівельних робіт; - строк (терміни) закінчення робіт - 3 квартал 2015 року. У випадку неможливості виконання робіт у встановлений термін з причин, які не залежать від волі Підрядника, роботи підлягають виконанню впродовж строку дії Договору, по письмовому зверненню Підрядника з наданням відкоригованого календарного графіку.
Відповідно до частини 4 статті 882 даного Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Взаємовідносини сторін договору підряду також регулюються Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668, де пунктом 91 передбачено, що передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.
В пунктах 17, 18 даних Умов зазначено, що строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо). Датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником.
Сторони узгодили календарний графік виконання робіт по об»єкту: «Розширення ПС 35/6 кВ «Набережна» у м. Запоріжжя». перший пусковий комплекс, що є Додатком №4 до Договору, яким передбачено, що станом на листопад 2014 року Відповідачем повинні бути виконані роботи за розділами №№1-8 вказаного Додатку.
При готовності певного закінченого обсягу робіт для здачі, Підрядник надає Замовнику на цей обсяг виконаних робіт акти №КБ-2в та довідку №КБ-3 не пізніше 25 числа поточного місяця. Якщо до наданих актів №КБ-2в та довідки №КБ-3 у Замовника виникають зауваження та Підрядник не встигає виконати корегування форм відповідно зауваженням до 25 числа поточного місяця, ці обсяги виконаних робіт підлягають перенесенню до актів №КБ-2в та довідок №КБ-3 наступного місяця. Прийняті без зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в і довідку за формою №КБ-3 Сторони підписують до 29 числа звітного місяця. (пп.5.7.3 Договору)
Як встановлено вище Судом, на виконання умов Договору про закупівлю робіт за державні кошти №480513 від 27.05.2013 року Позивач здійснив попередню оплату на загальну суму в розмірі 17 148 210 грн. 00 коп., проте Відповідачем були виконані роботи на загальну суму 4 637 612 грн. 11 коп., що підтверджується Актами №01 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року на суму 334 023 грн. 74 коп., №02 за січень 2014 року на суму 4 303 588 грн. 37 коп. та Довідкою про вартість виконаних робіт /та витрати/ за січень 2014 року, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
19.12.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача лист №005-008/19226 з вимогою повернути суму передплати в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп. та відшкодувати збитки в розмірі 352303 грн. 20 коп., який був отриманий Відповідачем 25.12.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення уповноваженій особі підприємства, який залишений без відповіді і виконання.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено факт виконання Відповідачем складу й об'єму робіт на підставі Договору про закупівлю робіт за державні кошти №480513 від 27.05.2013 року на загальну суму лише у розмірі 4 637 612 грн. 11 коп., Суд приходить до висновку, що грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати, у розмірі 12 510 597 грн. 89 коп., які залишились невикористаними Підрядником, підлягають стягненню на користь Замовника.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив виконання будівельних робіт в повному обсязі, на суму попередньої оплати в розмірі 17 148 210 грн. 00 коп., тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 12 510 597 гривень 89 копійок - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду, з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.04.2015 р., яка прийнята Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь інфляційні в розмірі 6 336 617 грн. 83 коп. за загальний період липень 2013 р. - березень 2015 р.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року№ 14).
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 року №62-97.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року №62-97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 числа відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.
19.12.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача лист №005-008/19226 з вимогою повернути суму передплати в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп. та відшкодувати збитки в розмірі 352303 грн. 20 коп., який був отриманий Відповідачем 25.12.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення уповноваженій особі підприємства, який залишений без відповіді і виконання.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 251, 252, 253 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто, юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Тому тільки після направлення Відповідачу належним чином оформленої претензії на суму боргу, у останнього почнеться прострочка виконання ним грошового зобов»язання відповідно до норм частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Таким чином, з огляду на матеріали справи, Суд приходить до висновку, що Відповідач повинен був виконати зобов»язання по поверненню суми попередньої оплати за Договором про закупівлю робіт за державні кошти №480513 від 27.05.2013 року в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп. в семиденний строк від дня отримання вимоги - 25.12.2014 року, тобто у строк до 01.01.2015 року, а тому прострочка Відповідача почалась саме з 02.01.2015 року.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за загальний період липень 2013 року - березень 2015 року у розмірі 6 336 617 грн. 83 коп. підлягають частковому задоволенню, оскільки Позивачем невірно визначений початок такого нарахування. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню інфляційні лише у розмірі 2 538 305 грн. 78 коп. за загальний період січень 2015 року - березень 2015 року.
Також Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ» 5% штрафу в розмірі 1 223 716 грн. 35 коп.
Частини 1, 2, 4 ст. 217 Господарського кодексу України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому слід зазначити, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, тобто відповідні фінансові санкції, що стягуються за порушення валютного, податкового, антимонопольного та інших публічних галузей законодавства тощо. Також, господарським кодексом не визначається, що слід розуміти під кожним із видів господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня) і чим вони відрізняються одна від одної, а тому у даному випадку слід застосовувати правила, встановлені Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання, несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 5%, а у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до п. 7.8 Договору у разі порушення Підрядником термінів виконання робіт, вказаних у цьому Договорі (додаток №4) більш ніж на 20 календарних днів, Підрядник додатково окрім пені виплачує Замовнику штраф у розмірі 5% від вартості невиконаних робіт.
Як встановлено вище у судовому рішенні, Відповідачем порушені терміні виконання робіт за Договором про закупівлю робіт за державні кошти №480513 від 27.05.2013 року більше ніж на 20 календарних днів, а тому вимога Позивача про стягнення штрафу в розмірі 1 223 716 грн. 35 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ» на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» підлягає стягненню попередня оплата в розмірі 12 510 597 грн. 89 коп., інфляційні у розмірі 2 538 305 грн. 78 коп. та штраф у розмірі 1 223 716 грн. 35 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Київ» (69041, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ РИЗЬКА, будинок 5, квартира 46, Ідентифікаційний номер юридичної особи 37378790) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ СТАЛЕВАРІВ, будинок 14, Ідентифікаційний номер юридичної особи 00130926) суму попередньої оплати в розмірі 12 510 597 (дванадцять мільйонів п'ятсот десять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 89 (вісімдесят дев'ять) коп., інфляційні у розмірі 2 538 305 (два мільйони п'ятсот тридцять вісім тисяч триста п'ять) грн. 78 (сімдесят вісім) коп., штраф у розмірі 1 223 716 (один мільйон двісті двадцять три тисячі сімсот шістнадцять) грн. 35 (тридцять п'ять) коп. та судовий збір у розмірі 58 227 (п'ятдесят вісім тисяч двісті двадцять сім) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 квітня 2015 року.
Головуючий суддя О.В. Чинчин
Суддя Т.В. Васильченко
Суддя М.О. Любченко