ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.04.2015Справа №910/14376/14
За позовом Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку
до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"
про стягнення 1456,96 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явились
Від відповідача: Радкевич С.О. по довіреності № 12-22 від 20.01.2015р.
Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку (надалі - УПФУ в м. Луцьку) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (надалі - УДППЗ "Укрпошта") про стягнення 1 456,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов Договору про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні гроші №144 від 14.02.2014 р., грошові кошти передбачені для виплати відрахувань з пенсій використано не за цільовим призначення у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 1 324,51 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 132,45грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.08.2014 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 (головуючий суддя Авдеєв П.В., судді Яковлєв М.Л., Куксов В.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 03.03.2015р., рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 у справі № 910/14376/14 господарського суду міста Києва скасовано в частині відмови у позові про стягнення пені у розмірі 132,45 грн. та справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Автоматичною системою документообігу Господарського суду міста Києва справу № 910/14376/14 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2015р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддею Трофименко Т.Ю. прийнято справу № 910/14376/14 до свого провадження та призначено в судовому засіданні на 08.04.2015р. за участю представників сторін.
06.04.2015р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли письмові заперечення на позов, відповідно до яких Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" заперечує проти позову в повному обсязі з огляду на наступне.
27 березня 2014року управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку проведена перевірка цільового використання коштів Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинською дирекцією УДППЗ «Укрпошта». В акті вказано на порушення п.5.3 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку працівником поштового відділення №18, який через відомість №49 09жовтня 2013року провів виплату пенсії в сумі 1314,13грн, номер паспорта одержувача АС 928041. Пенсія була нарахована Волощук Надії Іванівній, яка померла 22.09.2013року.
На підставі акту перевірки від 27.03.2014р було винесено рішення №26 від 31.03.2014року про застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України.
Фінансові санкції до Волинської дирекції УДППЗ «Укрпошта» були застосовані на підставі п.7.4. розділу 7 Договору №144 про закупівлю послуг з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні кошти від 14.02.2014р та частинні 1 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в розмірі 1324,51грн за порушення вимог передбачених ч.1 статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - порушення встановленого порядку використання коштів Пенсійного фонду України та пеню в розмірі 132грн 45коп.
Волинська дирекція УДППЗ «Укрпошта» не погодилася з рішенням управління Пенсійного фонду у м.Луцьку №26 від 31.03.2014р про застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України на суму 1324,51грн та пені у розмірі 132.45грн з наступних причин: В акті перевірки цільового використання коштів Пенсійного фонду України у м. Луцьку від 27.03.2014р. зазначено, що в порушення п.5.3 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового звязку працівником відділення поштового звязку Луцьк-18 згідно відомості №49 було проведено виплату пенсії 09.10.2013р. в сумі 1314.13грн Волощук Надії Іванівній, яка померла 27.09.2013р.
Згідно з поясненням листоноші відділення поштового зв'язку Луцьк-18 Захарчук М.В 9 жовтня 2013р. виплатила пенсію в сумі 1314.13грн. Волощук Т.К - дочці Волощук Н.І. оскільки дочка повідомила листоношу, що мама спить і просила її не турбувати.
Відповідно до вимог п.5.4 Інструкції «Про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку» у разі, коли пенсіонер за станом здоровя не може власноручно розписатися ... на відомості листоношею було зазначено: За одержувача розписався» і внесено інформацію про паспорт та місце проживання Волощук Т.К яка проставила свій підпис на відомості про отримання пенсії, що підтверджує відсутність використання пенсійних коштів не за призначенням.
Враховуючи те, що платіжним дорученням №277192 від 23.01.2014р. одержувачем пенсії повернено на пенсійний рахунок управління Пенсійного фонду у м. Луцьку кошти в сумі 1314.13грн дирекція просила рішення управління Пенсійного фонду у м. Луцьку №26 від 31.03.2014року про застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України на суму 1324,51 грн. та пені у розмірі 132,45 грн. скасувати.
Рішенням Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області про результати розгляду скарги від 28.04.2014р - скаргу Волинської дирекції УДППЗ «Укрпошта» було задоволено, а Рішення управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку від 31.03.2014року №26 скасовано.
Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку у зв'язку з відмовою УДППЗ «Укрпошта» в особі Волинської дирекції задовольнити претензію, звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про стягнення коштів, використаних не за цільовим призначенням в сумі 1324.51 грн. та пені в сумі 132.45 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва Позивачу в задоволенні позову було відмовлено., апеляційний господарський суд залишив рішення господарського суду м. Києва без змін, а Вищий господарський суд скасував рішення господарського суду м. Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду по справі №910/14376/14 в частині відмови у позові про стягнення пені у розмірі 132,45грн.
Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» вважає, що пеня в сумі 132,45 грн. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку з посиланням на ч.1 ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була нарахована безпідставно виходячи з слідуючого:
Відповідно до ч. 1 ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.
Підстави для застосування ч. 10, 11 с. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо нарахування пені в розмірі 132,45грн відсутні, що в рішенні про результат розгляду скарги за №2268/09-43 від 28.04.2014року визнало і Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Безпідставним також є посилання на п.7.4 Договору, згідно якого Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% суми коштів, використаних не за призначенням, за кожний день такого використання, але не більше 10% від суми коштів, використаних не за призначенням.
Згідно акту перевірки цільового використання коштів Пенсійного фонду України в м. Луцьку від 27.03.2014р вказано, що через відомість №49 (дата виплати 08.10.2013р) працівником поштового відділення №18 дирекції 09.10.2013р. проведено виплату пенсії в сумі 1314,13грн, вказано номер паспорта одержувача. Тобто це говорить про те, що кошти використані за призначенням - на виплату пенсії.
Той факт, що пенсію отримала не особисто пенсіонерка Волощук Надія Іванівна за станом здоров'я, а її дочка Волощук Т.К , яка поставила свій підпис і внесла інформацію про паспорт, місце проживання та отримання пенсії, відповідно до п.5.4 Інструкції «Про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку не є порушенням.
Представник позивача в дане судове засідання не з'явився, заяв та клопотань на адресу суду не надходило. Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.
Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві.
У судовому засіданні 08.04.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
14.02.2014 р. між Управлінням пенсійного фонду України в м. Луцьку (замовник) та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (виконавець) було укладено Договір про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні гроші №144 від 14.02.2014 р. (надалі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1. Договору виконавець зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з виплати та доставки пенсії, допомоги на поховання у м. Луцьку, а замовник - прийняти і оплатити послуги.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що виконавець на підставі виплатних документів (відомостей, разових доручень), наданих Замовником, за відповідну плату проводить виплату та доставку пенсій, виплату допомоги на поховання протягом виплатних періодів, зазначених у пункті 5.1. Договору.
Розділом ІІ Договору встановлено, що виконавець надає замовнику послуги, якість яких відповідає вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про виплату та доставку пенсій, грошових допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року №464/156, постановою правління Пенсійного фонду України від 28.04.2009 року №14-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2009 року №592/16608 (надалі - Інструкція), а також Правил.
Відповідно до п. 6.3, 6.3.1 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору.
Згідно із п. 6.3.3 Договору виконавець зобов'язаний забезпечувати схоронність пенсійних коштів на всіх етапах технологічного процесу виплати пенсій, допомоги на поховання, вживати заходів щодо запобігання випадків втріат, нести відповідальність за незабезпечення збереження пенсійних коштів.
Виконавець має право кошти отримані від замовника для виплати пенсій та допомоги на поховання використовуються лише за їх цільовим призначенням, а також для відшкодування власних касових надходжень, використаних для виплати пенсій та допомоги. Відшкодування використаної готівки проводиться на підставі довідки шляхом перерахування коштів виконавцем з пенсійного рахунку 260493022727 на інший рахунок виконавця (п. 6.4.4 Договору).
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Відповідно до п. 7.3 Договору у разі виплати пенсій одержувачам за відомостями з порушенням строків, зазначених у п. 5.1 цього договору (після закінчення виплатного періоду) з вини виконавця, останній сплачує замовнику штраф у розмірі несвоєчасно виплачених пенсій.
У разі невиконання п. 6.3.3 цього договору виконавець відшкодовує замовнику кошти у сумі, що дорівнює втраченим.
У разі використання коштів на цілі, відмінні від цілей виплати пенсій та допомоги на поховання, на виплату поштових переказів, виплату коштів неналежній особі та/або в неналежному розмірі, а також використання коштів з рахунка №2604 на покриття залучених на пенсійні виплати власних коштів Виконавця у необґрунтованих розмірах, останній відшкодовує замовнику кошти у сумі, використаних не за призначенням, а також сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми коштів, використаних не за призначенням, за кожний день такого використання, але не більше 10 відсотків від суми коштів, використаних не за призначенням (п. 7.4 Договору).
За період з 01.11.2013 р. по 28.02.2014 р. УПФУ в м. Луцьку на переказний рахунок Волинської обласної дирекції УДППЗ "Укрпошта" було перераховано 161,8 тис. грн. для виплати відрахувань з пенсій, а фактично виплачено 161,5 тис. грн.
27.03.2014 позивачем проведена перевірка цільового використання коштів УПФУ в м. Луцьку відповідачем, за результатами якої складено акт, в тому числі про порушення відповідачем пункту 5.3 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, а саме вказано, що 09.10.2013 працівником поштового відділення №18 через відомість №49 було проведено виплату пенсії Волощук Надії Іванівні (номер паспорта одержувача АС 928041) в сумі 1314,13 грн. померлої 22.09.2013.
На підставі акта перевірки від 27.03.2014 позивачем було винесено рішення №26 від 31.03.2014 про застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України.
Фінансові санкції до відповідача були застосовані на підставі пункту 7.4 розділу 7 договору №144 про закупівлю послуг з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні кошти від 14.02.2014 та частини 1 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в розмірі 1324,51 грн. за порушення вимог передбачених частиною 1 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - порушення встановленого порядку використання коштів Пенсійного фонду України та пеню в розмірі 132,45 грн.
З огляду на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти передбачені для виплати відрахувань з пенсій використано не за цільовим призначення у розмірі 1 324,51 грн. та пеню у розмірі 132,45грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 4-2 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до вимог п. 5.4 Інструкції "Про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку" затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2009 №464/156 у разі коли одержувач за станом здоров'я не може власноручно розписатися, він доручає іншій особі, визначеній ним, крім працівників лікувально-профілактичних установ, органів Пенсійного фонду, органів праці та соціального захисту населення, працівників зв'язку, розписатися замість нього в його присутності за одержання пенсій, соціальних допомог. У цьому випадку у графі "Підпис одержувача" зазначається: "За одержувача розписався..." та вписуються прізвище, ініціали, місце проживання (реєстрації), серія та номер паспорта або документа, що посвідчує особу, особи, яка розписалася у відомості за формою В1-М, і проставляється дата виплати.
Як вбачається з відомості на виплату пенсій, соціальних допомог за жовтень 2013 р. листоношею у вказаній відомості було зазначено, що "за одержувача розписалась" і внесено інформацію про паспорт та місце проживання Волощук Т.К., що підтверджує відсутність використання пенсійних коштів не за призначенням.
Матеріалами справи підтверджується, що платіжними дорученнями №277192 від 23.01.2014 р. та №547305 від 25.04.2014 р. на пенсійний-рахунок Управління пенсійного фонду у м. Луцьку було повернуто кошти в сумі 1 314,13 грн. та кошти нараховані за доставку пенсії у розмірі 10,38 грн.
У зв'язку із поверненням вказаних коштів на пенсійний-рахунок управління Пенсійного фонду у м. Луцьку, УДППЗ "Укрпошта" оскаржила рішення Управління пенсійного фонду у м. Луцьку №26 від 31.03.2014 р. до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області.
Рішенням Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області про результати розгляду скарги від 28.04.2014 р. - скаргу Волинської дирекції УДППЗ "Укрпошта" було задоволено, а Рішення управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку №26 від 31.03.2014 р. скасовано.
З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 1324,51 грн. використаних не за цільовим призначенням.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 132,45 грн. відповідно до п. 7.4. договору № 14 про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні кошти, відповідно до якого, виконавець відшкодовує замовнику кошти у сумі, використаних не за призначенням, а також сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми коштів, використаних не за призначенням, за кожний день такого використання, але не більше 10 відсотків від суми коштів, використаних не за призначенням, тобто позов пред'явлено про застосування відповідальності, передбаченої договором.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлений факт порушення відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.
Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 132,45 грн.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку (43005, Волинська область, м. Луцьк, просп.. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 20125593) 132 (сто тридцять дві) грн.. 45 коп. та 166 (сто шістдесят шість) грн. 07 коп. витрат зі сплати судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10.04.2015р.
Суддя Т. Ю. Трофименко