Рішення від 15.04.2015 по справі 909/147/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 р. Справа № 909/147/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

вул. Лєскова, 9, м. Київ,01011

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шатрука Василя Івановича

с. Зелене, Верховинський район, Івано-Франківська область,78730

про стягнення заборгованості в розмірі 28 915 грн. 87 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Засідко Л.М. - представник, (довіреність №479/14 від 03.10.14);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до Фізичної особи-підприємця Шатрука Василя Івановича про стягнення заборгованості в сумі 28 915 грн. 87 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 24.02.2015 року. Ухвалою суду від 24.02.2015 року відкладено розгляд справи на 10.03.2015 року. Ухвалою суду від 10.03.2015 року відкладено розгляд справи на 24.03.2015 року. Ухвалою суду від 24.03.2015 року відкладено розгляд справи на 02.04.2015 року. Ухвалою суду від 02.04.2015 року відкладено розгляд справи на 09.04.2015 року. Ухвалою суду від 09.04.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 25.04.2015 року і відкладено розгляд справи на 15.04.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини такої неявки суду не повідомив. З приводу цього варто вказати таке.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив таке.

16.07.2012 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі за текстом - позивач/кредитор) та фізичною особою-підприємцем Шатрук Василем Івановичем (надалі за текстом - відповідач/позичальник) укладено Договір №011/0011/83551 про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.

Відповідно до умов Договору кредитор відкрив на ім'я позичальника картковий рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціального платіжного засобу (платіжної картки) №260525935/0800071600 у національній валюті (надалі за текстом - КР/Рахунок), випустив та надав позичальнику платіжні картки (надалі за текстом - ПК/Картка), а також зобов'язався здійснювати обслуговування рахунку відповідно до вимог чинного законодавства України, правил платіжних систем та тарифів банку забезпечив розрахунки за операціями з картками.

19.07.2012 року між кредитором та позичальником укладено Додатковий договір (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/0011/83551 від 19.07.2012 р. Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредитор надав позичальнику можливість використання кредитної лінії з рахунку у розмірі 24 000 грн. Відповідно до п.1.2. кредитного договору строк дії кредиту з дня підписання договору страхування (19.07.2012 року) по 19.07.2014 року включно.

Пунктом 2.1. кредитного договору встановлено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірі 30 % річних. Відповідно до п.4.1. договору №011/0011/83551 про відкриття та ведення поточного рахунку у разі списання з рахунку коштів у сумі, що перевищує доступну суму на рахунку позичальника виникає недозволений овердрафт. Заборгованість позичальника перед банком по недозволеному овердрафту повинна бути погашена після його виникнення. За словами позивача, позичальник зобов'язався сплачувати банку проценти за користування недозволеним овердрафтом згідно з діючими тарифами банку.

Відповідно до п.5.1. кредитного договору позичальник зобов'язався протягом дії кредитного договору здійснювати погашення заборгованості шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до п.5.2. кредитного договору та здійснити повне погашення заборгованості не пізніше 19.07.2014 року. Згідно п.5.2. договору у разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати позичальником за кредитним договором в термін виконання зобов'язань, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань.

Позивач також вказав на те, що відповідно до п.11.2 кредитного договору позичальник за кожний випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором сплачує штраф у розмірі 100 гривень.

За словами позивача, станом на 12.08.2014 року заборгованість позичальника по кредитному договору складає 28 915 грн. 87 коп., з яких: 24 000 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 3 563 грн. 76 коп. - заборгованість за недозволеним овердрафтом; 1 152 грн. 11 коп. - заборгованість за відсотками; 200 грн. - заборгованість по штрафу.

Відповідач відзиву на позов та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду не подав, в судове засідання не з'являвся.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір №011/0011/83551 про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки від 16.07.2012 року та додатковий договір №1 від 19.07.2012 року до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки від 16.07.2012 року.

Відповідно до п.1.1. договору №011/0011/83551 про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки від 16.07.2012 року банк на підставі заяви на відкриття рахунку та випуск корпоративних платіжних карток та цього договору відкриває на ім'я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціального платіжного засобу (платіжної картки) у національній валюті, також здійснює обслуговування рахунку відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 1.1. додаткового договору №1 від 19.07.2012 року встановлено, що відповідно до умов цього договору кредитор встановлює позичальнику кредитну лінію до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, відкритому відповідно до договору банківського рахунку в розмірі 24 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.1. додаткового договору №1 від 19.07.2012 року передбачено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30 % річних. Відповідно до п.5.2. вказаного договору позичальник зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора. У разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати позичальником кредитору за цим договором в термін виконання зобов'язань позичальника за цим договором, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 4.1. договору №011/0011/83551 про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки від 16.07.2012 року передбачено, що в разі списання з рахунку коштів у сумі, що перевищує доступну суму (сума кредиту) на рахунку клієнта виникає недозволений овердрафт.

Згідно п.5.3. додаткового договору №1 від 19.07.2012 року у разі наявності простроченої заборгованості позичальника перед кредитором, позичальник зобов'язується зарахувати на рахунок щомісячний обов'язків платіж, розрахований у поточному періоді, сума якого збільшена на суму невнесених позичальником щомісячних обов'язкових платежів попередніх періодів та на суму непогашеного недозволеного овердрафту поточного періоду.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 5.4. додаткового договору №1 від 19.07.2012 року позичальник зобов'язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування ним не пізніше кінцевого терміну строку дії кредиту, зазначеного в п.1.2. цього договору. Відповідно до п.1.2. вказаного договору строк дії кредиту - по 19 липня 2014 року включно. Крім того, відповідно до 4.1. договору №011/0011/83551 про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки від 16.07.2012 року заборгованість клієнта перед банком по недозволеному овердрафту повинна бути погашена відразу після його виникнення.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав. В той же час, в суду відсутні належні докази про виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань. Це у свою чергу дає право суду на висновок про порушення стороною умов додаткового договору №1 від 19.07.2012 року, а саме неповернення відповідачем кредитних коштів в сумі 24 000 грн. та недозволеного овердрафту в розмірі 3 563 грн. 76 коп. Вказане підтверджується випискою по рахунку про рух коштів по рахунку відповідача №0800071600 станом на 01.04.2015 року, згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем становить 27 563 грн. 76 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 27 563 грн. 76 коп. (з яких: 24000 - кредитний ліміт/дозволений овердрафт, 3 563 грн. 76 коп. - недозволений овердрафт).

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 152 грн. 11 коп. відсотків та 200 грн. штрафу, то слід вказати таке.

Пунктом 2.1. додаткового договору №1 від 19.07.2012 року встановлено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30 % річних.

Відповідно до п. 11.2. вказаного договору за кожний випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник сплачує кредитору неустойку у фіксованому розмірі 100 грн.

На підставі п.2.1. та п.11.2 додаткового договору №1 від 19.07.2012 року позивачем нараховано 1 152 грн. 11 коп. відсотків та 200 грн. штрафу. Проте, в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок вказаних сум. Ухвалою суду від 24.03.2015 року позивача зобов'язано подати розрахунок по нарахуванню відсотків. Позивачем такого розрахунку суду не подано.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. В спірному випадку, позивачем не доведено перед судом суму відсотків в розмірі 1 152 грн. 11 коп. та штраф в розмірі 200 грн., оскільки не було подано відповідного розрахунку вказаних сум, а також доказів на підставі яких такий розрахунок здійснено. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 152 грн. 11 коп. відсотків та 200 грн. штрафу слід залишити без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст.81 ГПК України.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про те, що вимоги позивач слід задоволити частково.

Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця Шатрука Василя Івановича / 78730, Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Зелене, індивідуальний податковий номер 2546716615 / на користь позивача публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції / 76000, вул. Незалежності, 19, м. Івано-Франківськ, р/р 29094965, МФО 336462, код ЄДРПОУ 20551707 / заборгованість за додатковим договором №1 від 19.07.2012 року до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки від 16.07.2012 року в розмірі 27 563 грн. 76 коп. (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят три гривні сімдесят шість копійок) та судовий збір в сумі 1741 грн. 56 коп. (одна тисяча сімсот сорок одна гривня п'ятдесят шість копійок).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 152 грн. 11 коп. заборгованості за відсотками та 200 грн. штрафу - залишити без розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.04.15

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________________ Гавінська Л.Д. 17.04.15

Попередній документ
43641844
Наступний документ
43641846
Інформація про рішення:
№ рішення: 43641845
№ справи: 909/147/15
Дата рішення: 15.04.2015
Дата публікації: 23.04.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування