номер провадження справи 35/27/15
07.04.2015 Справа № 908/1348/15-г
Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Коцар А.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Климов А.Р., дов. № 1/15 від 12.01.2015р.; Риженко Є.С., дов. б/н від 04.01.2015р.
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Дочірнього підприємства "Фесто", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь
про стягнення 1534287,81 грн.
02.03.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Дочірнє підприємство "Фесто" до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення 1746181,30 грн.
Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 11 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Дочірнім підприємством «ФЕСТО» укладено Договір № 47/14 УЦ-К/2351 надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачеві інформаційно-консультаційні послуги з навчання 560 працівників, а відповідач своєчасно оплатити ці послуги. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши в узгоджені сторонами строки інформаційно-консультаційні послуги з навчання 560 працівників відповідача, що підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг від 17.10.2014 року та від 21.11.2014р., підписаних уповноваженими представниками сторін на загальну суму 1777616,12 грн. Проте відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши 160000 грн. Несплачена сума заборгованості складає 1617616,12 грн., на які позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані 116292,20 грн. інфляційних витрат та 12272,98 грн. 3 % річних.
02.03.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.
Ухвалою від 04.03.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/1348/15-г та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/27/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 07.04.2015р. об 11 год. 30 хв.
07.04.2015р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшли уточнення ціни позову та позовних вимог, в яких останній зазначає, що до подачі позову до суду, відповідачем було сплачено 200000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 05.02.2015р. на суму 100000 грн. та від 20.02.2015р. на суму 100000 грн. Після порушення провадження у справі, 02.04.2015р. відповідачем погашено 100000 грн. Таким чином, основний борг за договором № 47/14 УЦ-К/2351 станом на день розгляду справи складає 1317616,12 грн. Разом з цим, позивачем зроблено перерахунок інфляції та 3 % річних. Просить стягнути 1317616,12 грн. основного боргу, 199178,70 грн. інфляційних витрат та 17492,99 грн. 3 % річних, а всього разом 1534287,81 грн.
Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова) ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Суд, розглянувши надану позивачем заяву, розцінює її як зменшення розміру позовних вимог.
Враховуючи, що вказана заява подана відповідно до вимог чинного законодавства, суд приймає її. Спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог, вказаних в заяві.
07.04.2015р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 01.04.2015р. до господарського суду Запорізької області надіслав клопотання, в якому зазначає, що з метою добровільного врегулювання спору, останнім запропоновано позивачеві укласти мирову угоду на розмір основного боргу, в підтвердження чого надав копію відповідного листа з доказами направлення. Крім цього, відповідач повідомляє, що в зв'язку з максимальною економією на підприємстві, останній не може відрядити представника для особистої участі у судових засіданнях. Просить відкласти розгляд справи, справу розглянути за відсутністю представника відповідача та відмовити у стягуванні інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням наданих зменшень, просить стягнути 1534287,81 грн., з яких: 1317616,12 грн. основного боргу, 199178,70 грн. інфляційних витрат та 17492,99 грн. 3 % річних. Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач не має наміру укладати мирову угоду з відповідачем та заперечив проти клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи, зазначивши, що вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні виходячи з наступного.
Суд, розглядаючи поважність причини неможливості з'явитись в судове засідання, як скрутний фінансово - економічний стан відповідача, вважає, що дана причини неможливості прибути в судове засідання є неповажною, оскільки відповідачем необґрунтовано в чому саме полягає скрутне фінансове становище останнього, а також не надано до суду жодного доказу в підтвердження викладеного.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено поважність причин ненаправлення в судове засідання свого представника, в зв'язку з чим, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та вона може бути розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами. Справа розглянута за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 07.04.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
11 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - замовник) і Дочірнім підприємством ФЕСТО» (далі - виконавець) укладено договір № 47/14 УЦ-К/2351 надання інформаційно-консультаційних послуг (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання інформаційно-консультаційної послуги з навчання 560 працівників замовника на семінарі та сертифікації за наступними темами:
- 280 працівників замовника за темою: «Сучасна промислова пневматика та
гідравліка. Базовий та основний рівні» Термін надання послуг - 15.09.2014-17.10.2014р.
Вартість послуг: 960 000 грн. 00 коп. з ПДВ (пункт 1.1.1 Договору);
- 280 працівників замовника за темою: «Сучасна промислова електротехніка та
промислові контролери» Термін надання послуг - 20.10.2014-21.11.2014 р. Вартість послуг:
817 616 грн. 12 коп. з ПДВ (пункт 1.1.2 Договору).
Згідно з п. 1.2 договору, у вартість послуг включена розробка навчально-методичних матеріалів та підбір навчального обладнання для надання послуг.
Пунктом 2.1 договору сторони обумовили, що ціна договору становить 1 777 616 грн. 12 коп. з ПДВ
Оплата замовником здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця двома частинами:
- 960 000 грн. 00 коп. з ПДВ впродовж 10 банківських днів з дати підписання
обома сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг, вказаних в п. 1.1.1 договору (п. 2.2.1 договору)
- 817 616 грн. 12 коп. з ПДВ впродовж 10 банківських днів з дати підписання
сторонами акту здачі-приймання наданих послуг згідно пункту 1.1.2 Договору (п. 2.2.2 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2014р. сторонами підписано акт прийому-здачі наданих послуг згідно договору № 47/14 УЦ-К/2351, в якому зазначено, що виконавець надав інформаційно-консультаційні послуги в рамках курсу «Сучасна промислова пневматика та гідравліка. Базовий та основний рівень» в повному обсязі. Вартість робіт складає 960 000 грн. з ПДВ. Замовник претензій та зауважень до наданих послуг не має.
Акт містить примітку, що він є документом, що підтверджує надання послуг і підставою для закриття послуг виконавцем.
17.10.2014р. позивачем був виставлений рахунок № 2570033994 на суму 960000 грн.
Відповідно до п. 2.2.1 договору, граничний строк оплати - до 03 листопада 2014 року.
03.11.2014р. відповідачем перераховано 160000 грн. (платіжне доручення № 61179), 05.02.2015р. - 100000 грн. (платіжне доручення № 3668); 20.02.2015р. - 100000 грн. (платіжне доручення № 5374) та 02.04.2015р. - 100000 грн. (платіжне доручення № 9252) по рахунку № 2570033994 від 17.10.2014р., а всього - 460000 грн. що підтверджується випискою з особового рахунку позивача та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, заборгованість, що залишилися несплаченою по акту від 17.10.2014р. становить 500000 грн.
21.11.2014 року уповноваженими представниками сторін підписано акт прийому - здачі наданих послуг згідно договору № 47/14 УЦ-К/2351, в якому зазначено, що виконавець надав інформаційно-консультаційні послуги в рамках курсу «Сучасна промислова електротехніка та промислові контролери» в повному обсязі. Вартість робіт складає 817 616,12 грн. з ПДВ. Замовник претензій та зауважень до наданих послуг не має.
Акт містить примітку, що він є документом, що підтверджує надання послуг і підставою для закриття послуг виконавцем.
Крім того, 21.11.2014 року сторонами укладено додаток № 1 до акту прийому - здачі наданих послуг від 21.11.2014 р. згідно договору № 47/14 УЦ-К/2351 від 11 вересня 2014 року, згідно з яким виконавець відповідно до п. 1.3 договору передав, а замовник прийняв 26 найменувань навчально-методичних матеріалів та обладнання, яке було використано під час надання послуг. Вказаний додаток підписаний представниками сторін без заперечень та зауважень.
21.11.2014р. позивачем був виставлений рахунок № 2570035013 на суму 817616,12 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 2.2.2 договору, граничний строк оплати наданих послуг за актом від 21.11.2014р. - до 05 грудня 2014 року.
Відповідач свої зобов'язання за договором стосовно оплати наданих послуг за актом від 21.11.2014р. не виконав в повному обсязі, заборгованість складає 817616,12 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості за актами від 17.10.2014р. та 21.11.2014р. складає 1317616,12 грн.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, з договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1)
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 251, 252 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Пунктами 2.2.1 та 2.2.2 договору сторони встановили, що оплата за надані послуги здійснюються замовником впродовж 10 банківських днів з дати підписання
обома сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг, вказаних в п. 1.1.1 та п. 1.1.2 договору
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності заборгованості в сумі 1317616,12 грн. ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" перед ДП "Фесто" підтверджений належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи, в тому числі актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2014р. по 16.03.2015р. та поясненнями представника позивача в судовому засіданні.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 1317616,12 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем нараховані 3 % річних:
за надані послуги по акту від 17.10.2014р.:
- з 03.11.2014р. по 04.02.2015р. - 94 дні - на суму 800000 грн. - 6180,82 грн.
- з 05.02.2015р. по 19.02.2015р. - 15 днів - на суму 700000 грн. - 863,01 грн.
- з 20.02.2015р. по 01.04.2015р. - 42 дні - на суму 600000 грн. - 2071,23 грн.
з 02.04.2015р. по 07.04.2015р. - 6 дні - на суму 500000 грн. - 246,57 грн., а всього разом 9361,63 грн.
За надані послуги по акту від 21.11.2014р. позивачем нараховано 8131,36 грн. 3 % річних.
Загальна сума 3 % річних, заявлених позивачем складає - 17492,99 грн.
Судом, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», перевірено нарахування 3 % річних та виявлено, що позивачем невірно здійснений розрахунок за період з 20.02.2015р. по 01.04.2015р. - 42 дні - на суму 600000 грн. - 2071,23 грн. Здійснивши перерахування судом встановлено, що за період з 20.02.2015р. по 01.04.2015р. - 41 день - на суму 600000 грн. розмір 3 % річних становить 2021,92 грн. Інші розрахунки 3 % річних зроблені вірно.
Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних частково, в сумі 9312,32 грн. В іншій частині стягнення 3 % річних суд відмовляє.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних витрат в загальному розмірі 199178,70 грн., зокрема за надані послуги по акту від 17.10.2014р. в розмірі 102700 грн. та за надані послуги по акту від 21.11.2014р. - в сумі 96478,70 грн.
Судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» перевірено нарахування інфляційних витрат та встановлено, що в межах заявлених вимог зазначений розрахунок зроблений вірно. Таким чином, інфляційні витрати в розмірі 199178,70 грн., заявлені позивачем, судом задовольняються в повному обсязі.
Клопотання відповідача про стягнення з нього інфляційних витрат та трьох відсотків річних судом відхиляється, як необґрунтоване.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті за надані послуги за договором № 47/14 УЦ-К/2351, своїм правом на захист своїх інтересів в судовому порядку не скористався, а також враховуючи не надання відповідачем доказів сплати боргу, то вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 1317616,12 грн., 3 процентів річних в сумі 9312,32 грн., індексу інфляції - 199178,70 грн., суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.
На підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню із Державного бюджету України судового збору в розмірі 2237,87 грн. внаслідок зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504 Донецька область м. Маріуполь, вул. Левченко, 1 код ЄДРПОУ 00191129) на користь Дочірнього підприємства "Фесто" 04070 м. Київ, вул. Борисоглібська, 11 код ЄДРПОУ 13683489) суму заборгованості за договором № 47/14 УЦ-К/2351 від 11.09.2014р. у розмірі 1317616 (один мільйон триста сімнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 12 коп., три відсотка річних у розмірі 9312 (дев'ять тисяч триста дванадцять) грн. 32 коп., індекс інфляції в сумі 199178 (сто дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 70 коп. та 32684 (тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 77 коп. судового збору. Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.
Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.04.2015р.
Суддя О.А. Топчій