Рішення від 09.04.2015 по справі 908/786/15-г

номер провадження справи 35/21/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 Справа № 908/786/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

Від позивача - Вишнепольська О.І., дов. б/н від 02.01.2015р.

Від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія", м. Запоріжжя

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Оріхів Запорізької області

про стягнення суми боргу у розмірі 81004,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

09.02.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 81004,93 грн. вартості неповернутого майна. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами було укладено договори суборенди майна ¹ 18935 О-0013 від 12.04.2012р. та № 18935 О-00771 від 28.06.2014р. на підставі яких позивач передав відповідачу у строкове платне користування торгово - рекламне обладнання. В ході перевірки предмету суборенди представниками позивача та власника майна були виявлені суттєві порушення умов договору - відсутність виборки продукції «Оболонь», відсутність орендованого майна, про що представниками позивача і власника майна були складені відповідні акти. Згідно з пунктом 7.5 договорів, у разі порушення умов цього договору, позивач має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, попередивши про це відповідача за 10 календарних днів до запланованого припинення, чим позивач й скористався, надіславши 31.10.2014р. відповідне повідомлення. Умовами договорів передбачено, що у випадку втрати (повного знищення) відповідачем майна або неповернення майна відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість майна, яка складає 76004,93 грн. Крім того, 26.12.2012р. між сторонами укладено договір оренди майна № 43 на підставі якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування, а відповідач прийняв обладнання, про що свідчить акт приймання - передачі майна. В ході перевірки, проведеною позивачем, була виявлена відсутність орендованого майна, в зв'язку з чим позивачем було надіслано повідомлення вих. №291 від 30.10.2014 р. з вимогою повернути передане в оренду майно. Оскільки відповідач залишив повідомлення без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 5000 грн. вартості неповернутого майна. Таким чином, загальна вимога позивача про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 вартості неповернутого майна складає 81004,93 грн.

09.02.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 10.02.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/786/15-г та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/21/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 12.03.2015 о/об 11год.00хв.

10.03.2015р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшли пояснення та документи в обґрунтування позовних вимог на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2015р.

У судовому засіданні 12.03.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.02.2015р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неможливості з'явитись в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою від 12.03.2015р. розгляд справи відкладено на 09.04.2015р.

В судовому засіданні 09.04.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд стягнути вартість неповернутого майна в сумі 81004,93 грн. та 1827 грн. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 10.02.2015р. та 12.03.2015р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, про причини неможливості з'явитися в судове засідання суд не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На адресу відповідача, якою, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру, є АДРЕСА_1, направлялися ухвала суду від 10.02.2015р. про порушення провадження у справі та ухвала від 12.03.2015р. про відкладення розгляду справи, які повернуті на адресу суду з приміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає»

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час розгляду справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України та за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 09.04.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (далі - орендар) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - суборендар), за погодженням власника майна ДП ПАТ «Оболонь - Пивоварня Зіберта» (далі - власник) укладено договір суборенди майна ¹ 18935 О-0013.

28.06.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (далі - орендар) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - суборендар), за погодженням власника майна ДП ПАТ «Оболонь - Пивоварня Зіберта» (далі - власник) укладено договір суборенди майна № 18935 О-00771.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаних договорів орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар приймає торгово - рекламне обладнання та зобов'язується сплачувати орендну плату.

Пунктом 1.2 договорів передбачено, що за необхідності перелік, модель, заводський номер, рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна можуть зазначатися в специфікації, що оформлюється сторонами та погоджується власником у вигляді додатку до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.4 договорів майно надається суборендарю в користування з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується власником та корпоративними підприємствами власника. Під корпоративними підприємствами власника слід вважати ПАТ «Оболонь», ДП ПАТ «Оболонь» Красилівське, ПАТ «Охтирський пивоварний завод», ПрАТ «Бернадський комбінат» та ПАТ «Севастопольський завод напоїв».

Згідно п. 2.2 договорів факт передачі майна в суборенду підтверджується актом прийому - передачі.

Актом прийому - передачі від 12.04.2012р., відповідно до договору суборенди майна ¹ 18935 О-0013, орендарем суборендарю передано в суборенду Холодильник ISSL Оболонь заводський номер 12021790075616 загальною вартістю 9843,29 грн. Предмет оренди переданий без зауважень, про що зазначено в акті. Акт підписаний повноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Актом прийому - передачі від 28.06.2014р., відповідно до договору суборенди майна № 18935 О-00771 та оформленої належним чином специфікації від 28.06.2014р., орендарем суборендарю передано в суборенду майно, згідно з переліком, загальною вартістю 53494,15 грн.

Предмет оренди переданий без зауважень, про що зазначено в акті. Акт підписаний повноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Сторони узгодили, що місцезнаходження майна слід вважати: АДРЕСА_2 (п. 1.2 договору ¹ 18935 О-0013 від 12.04.2012р.

Пунктом 7.2 договорів ¹ 18935 О-0013 від 12.04.2012р. та № 18935 О-00771 від 28.06.2014р. передбачено, що представники орендаря та власника мають право здійснювати необмежений контроль за використання суборендарем майна як шляхом безпосередньої перевірки порядку експлуатації суборендарем майна і проведення інвентаризації, так і шляхом направлення суборендарю відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів, підтверджуючих поточний стан майна та порядок його використання.

27.10.2014р. представником власника Прийомовою І.В. та представником орендаря ОСОБА_5, згідно з п. 2.7 договорів суборенди майна ¹ 18935 О-0013 від 12.04.2012р. та № 18935 О-00771 від 28.06.2014р. було здійснено перевірку за адресою АДРЕСА_2, на предмет використання суборендарем переданого в суборенду майна.

Під час здійснення перевірки було виявлено відсутність виборки продукції ПАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, відсутність за вказаною адресу переданого в суборенду майна, про що складено акти контрольної перевірки наявності переданого в оренду майна від 27.10.2014р.

Акти підписані представниками ПАТ «Оболонь» та ТОВ «Запорізька пивна компанія».

ФОП ОСОБА_2 від підпису відмовився, про що в актах зроблена відповідна відмітка.

Пунктом 7.5. Договорів ¹ 18935 О-0013, № 18935 О-00771, передбачено, що у разі порушення умов цього Договору, орендар або власник мають право достроково розірвати договір шляхом письмового повідомлення суборендаря за 10 календарних днів до дати розірвання.

Відповідно до п. 2.3 вищевказаних договорів майно повинно бути повернуто суборендарем та прийнято орендарем/власником протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі дострокового). Суборендар несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна до моменту його фактичного повернення орендарю або власнику.

Відповідно до пункту 6.2. договорів у випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна або неповерненні майна у відповідності до пункту 2.3. даного договору, суборендар зобов'язаний відшкодувати власнику вартість майна, вказану в пункті 1.2. договору (або специфікації) із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не була додатково узгоджена між сторонами та власником майна.

31.10.2014р. ТОВ «Запорізька пивна компанія» на адресу ФОП ОСОБА_2 було надіслано повідомлення вих. №291 від 30.10.2014 року, в якому зазначено, що в зв'язку з порушенням останнім умов договору, ТОВ «Запорізька пивна компанія» просить договори суборенди № 18935 О-00771 від 28.06.2014р. та 18935 О-0013 від 12.04.2012р. вважати розірваними, починаючи з одинадцятого календарного дня з моменту отримання вказаного повідомлення. Крім того, останній просить протягом 10 робочих днів з моменту розірвання договору повернути орендодавцю майно, отримане за актом прийому передачі, а в разі його неповернення в зазначений термін - відшкодувати вартість вказаного майна з урахуванням ПДВ в загальному розмірі 76004,93 грн.

Оскільки орендоване майно позивачу не повернуто, його вартість в загальному розмірі 76004,93 грн. не відшкодована, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Крім того, 26.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендар), укладено договір № 43.

Предметом договору є оренда обладнання, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору орендодавець зобов'язується надати робоче обладнання в приміщення орендаря. Факт передачі обладнання підтверджується актом прийому передачі майна.

Актом прийому - передачі від 26.12.2012р., відповідно до договору оренди майна № 45, орендодавцем передано в оренду орендарю рідкокристалевий телевізор, вартістю 5000 грн.

Предмет оренди переданий без зауважень, про що зазначено в акті. Акт підписаний повноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Згідно з п. 2.2 договору орендодавець має право контролювати стан переданого в орендну обладнання.

27.10.2014р. представниками орендодавця, відповідно до п. 2.2 договору № 43 було здійснено перевірку за адресою АДРЕСА_2, на предмет використання орендарем переданого в оренду майна.

В ході перевірки була виявлена відсутність орендованого майна, про що було складено відповідний акт.

Акт підписаний представниками ТОВ «Запорізька пивна компанія».

ФОП ОСОБА_2 від підпису відмовився, про що в акті зроблена відповідна відмітка.

Пунктом 3.6 договору № 43 сторони обумовили, що в разі отримання письмової вимоги орендодавця, орендар зобов'язаний в одноденний термін повернути орендоване обладнання, після чого договір вважається розірваним. У випадку неповернення у вказаний термін, орендар протягом 15 днів зобов'язаний сплатити орендодавцю вартість обладнання, зазначеного в п. 1.1 договору.

Повідомленням вих. №291 від 30.10.2014 року, яке 31.10.2014р. було надіслано ТОВ «Запорізька пивна компанія» на адресу ФОП ОСОБА_2, позивач просив повернути в оренду майно протягом одного дня з моменту отримання листа та повідомляв, що в випадку неповернення майна у вказані строки, відповідач повинен протягом 15 календарних днів відшкодувати вартість майна в розмірі 5000 грн.

Оскільки відповідач зазначене в п. 1.1 договору № 43 обладнання не повернув, вартість неповернутого майна не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 5000 грн. вартості неповернутого майна.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Згідно ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утримуватися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами договорів суборенди ¹ 18935 О-0013 від 12.04.2012р. та № 18935 О-00771 від 28.06.2014р. та договору оренди № 43 від 26.12.2012р. передбачений обов'язок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 утримувати майно у належному технічному стані та дотримуватися належного режиму використання та зберігання майна.

Відповідач свої зобов'язання за умовами договору не виконав, внаслідок чого договори суборенди ¹ 18935 О-0013 від 12.04.2012р. та № 18935 О-00771 від 28.06.2014р. та договір оренди № 43 від 26.12.2012р. були розірвані.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачені обов'язки наймача у разі припинення договору найму, згідно до якої наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України)

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження повернення отриманого за актами приймання передачі майна від 12.04.2012р., від 28.06.2014р. та актом від 26.12.2012р. обладнання, а також доказів відшкодування вартості вказаного майна на загальну суму 81004,93 грн.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивача суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у відповідно до ст. 49 ГПК України стягуються з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія", 69002 м. Запоріжжя вул. Героїв Сталінграду/ вул. Грязнова, 40/7 прим. 37 код ЄДРПОУ 37407653 вартість неповернутого майна у розмірі 81004 (вісімдесят одна тисяча чотири) грн. 93 коп., а також судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.04.2015 р.

Суддя О.А. Топчій

Попередній документ
43641754
Наступний документ
43641757
Інформація про рішення:
№ рішення: 43641755
№ справи: 908/786/15-г
Дата рішення: 09.04.2015
Дата публікації: 23.04.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини