Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "14" квітня 2015 р. Справа № 906/316/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Грошовенко О.І. довіреність від 07.01.2015
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (м. Вінниця) в особі Структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" (с. Сигнал Козятинського району Вінницької області)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Бердичів Житомирської області)
про стягнення 21226,80 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 21226,80 грн згідно договору про постачання електричної енергії № КО-703201 від 16.04.2014, а саме: 10722,50 грн боргу активну електроенергію, 8522,46 грн перевищення договірної величини електроспоживання, 887,39 грн пені, 954,31 грн інфляційних втрат, 140,14 грн річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвали господарського суду від 11.03.2015, від 24.03.2015 по справі №906/316/15, які направлялись відповідачу за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 67, 74).
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса відповідача відповідає адресі зазначеній у позовній заяві (а.с. 33)
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
16.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі директора "СО Козятинські електричні мережі" Волкотруби А.Г. та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір про постачання електричної енергії № КО-703201 з додатками (а.с.8-29).
Відповідно п.1 договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною дозволеною потужністю 5 кВт, що вказана для кожного об'єкту споживача у додатку "Відомості про об'єкти споживача", а споживач (відповідач) оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно п.2.3.3 договору, відповідач, як споживач, зобов'язався своєчасно оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії".
Додаток №3п до договору передбачає порядок розрахунків (а.с. 17-18), а саме:
1.Розрахунковим періодом для визначення обсягу електричної енергії, спожитої протягом календарного місяця, приймається період часу з 00 год. 00 хв. 1-го числа поточного календарного місяця до 00 год. 00 хв. такого ж числа наступного календарного місяця.
Постачальник визначає обсяг електричної енергії, що відпускається Споживачу протягом розрахункового періоду, здійснює нарахування коштів за відпущену Споживачу електроенергію із застосуванням тарифів, що діють на кінець розрахункового періоду.
Нарахування за електроенергію, фактично спожиту у розрахунковому періоді, Сторони відносять до поточного календарного місяця.
2. Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період у формі попередньої оплати - шляхом оплати 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії і відповідний розрахунковий період згідно з додатком "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та споживачам" в термін до кінця останнього робочого дня попереднього розрахункового періоду.
Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату рахунків за перетікання реактивної електричної енергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору на підставі самостійно отриманих у Постачальника рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.
При остаточному розрахунку за спожиту електроенергію Постачальник враховує здійснену Споживачем попередню оплату станом на кінець розрахункового періоду.
Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка від Постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Споживачем ПКЕЕ.
Додатком № 4 до договору визначений графік зняття показників засобів обліку електричної енергії (а.с. 19), відповідно якого зняття показників розрахункових засобів споживача здійснюється споживачем. Дані про зняті покази розрахункових засобів обліку оформлюються споживачем за встановленою формою (додаток "Форма "Акт про використану електричну енергію"), який надається споживачем постачальнику щомісячно протягом 24 годин з моменту зняття показів розрахункових засобів обліку енергії.
Відповідно п.4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з чинним законодавством. Сума пені, 3% річних та інфляційних нарахувань зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Згідно п.4.2.2. договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт /год. і більше.
На підставі рапорту відповідача про кількість спожитої електричної енергії за квітень 2014 року, 17.04.2014 був здійснений розрахунок № 9437 та складений акт № КО-703201/9437/1 прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії, згідно якого відповідач у квітні 2014 спожив 8655 кВт електричної енергії на суму 10722,50 грн (а.с. 40, 46, 48).
За спожиту електроенергію відповідачу були виставлені рахунки на оплату за активну електроенергію № КО-703201/9437/1 від 17.04.2014 на суму 2134,06 грн та на оплату планових платежів № КО-703201/9437/2 від 17.04.2014 на суму 495,55 грн.
Також, відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № КО-703201/11178/4 від 30.04.2014 за перевищення договірної величини електроспоживання у квітні 2014 року, згідно якого відповідачу нараховано до сплати 8522,46 грн (а.с. 47).
04.06.2014 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію-попередження № 1164 від 03.06.2014, яка вручена відповідачу 11.06.2014 (а.с. 57), позивач просив перерахувати суму боргу в розмірі 19244,96 грн (а.с. 58).
Однак, станом на день пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена та становила 19244,96 грн (10722,50 грн + 8522,46 грн).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 887,39 грн, інфляційні втрати в сумі 954,31 грн та 3% річних в сумі 140,14 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява в межах заявлених позовних вимог підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.4.2.2. договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт /год. і більше.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.97р. № 575/97-ВР, споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Судом встановлено, що сторонами були узгоджені обсяги постачання електричної енергії на 2014 (додаток № 1), згідно якого договірна величина споживання енергії на квітень 2014 становить 0,400 тис.кВт (а.с. 12).
Згідно рапорту відповідача про кількість спожитої електричної енергії (а.с. 44), відповідачем за квітень 2014 року спожито електроенергії 8589 кВт (без втрат кВт*г). З урахуванням втрат, згідно розрахунку, відповідачем спожито 8655 кВт (а.с. 48).
Отже, відповідачем допущено споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період (квітень) на 8255 кВт. Відповідно до тарифу, який діяв період, коли було виявлено порушення (1,0324 грн) позивач нарахував санкцію в сумі 8522,46 грн (8255 кВт/год.*1,0324 грн).
Відтак заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію в сумі 10722,50 грн та за перевищення договірної величини електроспоживання в сумі 8522,46 грн підтверджена доказами.
Крім того, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно п.4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з чинним законодавством.
Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд прийшов до висновку про їх задоволення в заявленій сумі.
Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 10722,50 грн боргу за активну електроенергію, 8522,46 грн за перевищення договірної величини електроспоживання за квітень 2014 року; 887,39 грн пені; 954,31 грн інфляційних нарахувань; 140,14 грн 3% річних.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (13300, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 2, код 00130694) в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" (22100, Вінницька область, Козятинський район, с. Сигнал, вул. Щорса, 172, код 25510239):
- на р/р 260343012854 ВАТ "Ощадбанк" м. Вінниця, МФО 302076, код 25510239 - 10722,50 грн боргу за активну електроенергію;
- на р/р 26002438935 ВОД АТ "Райффайзенбанк Аваль", МФО 380805 код 25510239 м. Вінниця - 8522,46 грн за перевищення договірної величини електроспоживання за квітень 2014 року; 887,39 грн пені; 954,31 грн інфляційних нарахувань; 140,14 грн 3% річних та 1827,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 17.04.15
Суддя Маріщенко Л.О.
Друк:
1 - у справу,
2,3 - сторонам (рек. з повід.)