Справа: № 362/588/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Подрєзова Г.О.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
16 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача управління Пенсійного фонду України у місті Василькові та Васильківському районі Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у місті Василькові та Васильківському районі Київської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у місті Василькові та Васильківському районі Київської області про визнання відмови управління Пенсійного фонду України у місті Василькові та Васильківському районі Київської області щодо перерахунку державної основної та додаткової пенсії протиправною, зобов'язання управління Пенсійного фонду України у місті Василькові та Васильківському районі Київської області здійснити позивачеві, починаючи з 01 січня 2014 року, перерахунок та виплату основної державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як інваліду 2-ї групи щодо захворювання зв'язок якого встановлений із Чорнобильською катастрофою, в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст..ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Василькові та Васильківському районі Київської області здійснити такий перерахунок, починаючи з 01 січня 2014 року, а також зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області здійснити позивачеві, починаючи з 01 січня 2014 року, перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як інваліду 2-ї групи щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст.50.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ. з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування", відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2015 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Позивач у січні 2015 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 січня 2014 року.
Листом від 22.01.2015 № 390/04 (а.с. 6) відповідач відмовив позивачу у вчиненні таких дій із вказівкою на те, що нарахування та виплати його пенсій здійснюються на підставі документів, що містяться в матеріалах пенсійної справи, та відповідно до чинного законодавства України, а саме: Законів України про Держбюджет на відповідні роки і постанов Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 р. "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" та № 1210 від 23.11.2011 р. "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому підстав для перерахунку та проведення доплат не вбачається.
Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги, не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Зі змісту ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам IІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин, позивач має право на призначення основної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі не нижчому 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
У 2011-2013роках статті 39,50, 51,52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України , виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011- 2013 роки.
Однак, починаючи з 01.01.2014 р., Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 р. не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема ст. 50, 54 вказаного Закону.
Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. № 1622-VII, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Однак, позивач звернувся до суду 02 лютого 2015 року, а відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у випадку з позивачкою - строк позовної давності закінчувався 02 серпня 2015 року, а тому колегія суддів вважає за необхідне зверти увагу, що вказана норма Закону №1622-VII діє з 03.08.2014 року, а тому з 03.08.2014 року розміри пенсій передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обмежується вимогами Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. № 1622-VII.
Відповідно до постанови КМ України від 06.07.2011р. № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" , вступила в силу з 23.07.2011р., передбачені розміри доплат до пенсії та інших виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" . Постановою КМ України від 23.11.2011р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», діє з 01.01.2012р. зі змінами згідно з постановою КМ України від 25.03.2014р. № 112 - затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали від аварії на ЧАЕС .
Аналогічно спірні правовідносини були врегульовані Законами України "Про Державний бюджет України" на 2012р., 2013р. В рішенні КС України від 26.12.2011р. № 20-рп/2011 надано висновок, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України, а КМ України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
Також, згідно з рішенням КС України від 25.01.2012р. рішенням № 3-рп/2012 зазначено в п.3 резолютивної частини, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності, який передбачає застосування судами законів України, а також нормативно - правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно - правових актів КМ України , виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
А тому, необґрунтованими є твердження позивача щодо не застосування постанови КМ України від 23.11.2011р. № 1210 у період з 01.01.2014р. до спірних правовідносин та відсутність в Законі України "Про Державний бюджет України на 2014рік" обмежень щодо соціальних виплат потерпілим від аварії на ЧАЕС, оскільки вищезазначеними рішеннями КС України підтверджено право та повноваження КМ України щодо регулювання порядку і розмірів соціальних виплат і допомог, які фінансуються за рахунок державного бюджету, як це передбачено ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також, позивачем не дотримано вимог ч.2 ст. 99 КАС України щодо строку звернення до адміністративного суду.
Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова ухвалена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Василькові та Васильківському районі Київської області на Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2015 року - задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2015 року - скасувати.
Постановити по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у місті Василькові та Васильківському районі Київської області - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.