Справа: № 380/150/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Косович Т.П. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
16 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Літвіної Н.М.
Суддів: Коротких А.Ю. Хрімлі О.Г.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 27 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання призначити пенсію,-
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 27 березня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання призначити пенсію - задоволено.
Визнано протиправним рішення Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області № 210 від 24 лютого 2014 року, яким ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначити та виплачувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку з часу його звернення до Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі з 24 лютого 2014 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС у 1986 році ( категорії 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 06 жовтня 2005 року.
14 січня 2015 року позивачу виповнилося 51 рік. Відповідно до копії трудової книжки позивача № 1713 його трудовий стаж розпочатий у 1977 році і тривав до 2000 року.
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі із заявою про призначення йому пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надав відповідачу трудову книжку на підтвердження стажу роботи, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке підтверджує участь в роботах по ліквідації наслідків аварії, рішення Тетіївського районного суду Київської області від 23 листопада 1992 року, яким встановлено період та місце перебування в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, та інші документи , які були витребувані.
Проте, рішенням Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області № 210 від 24 лютого 2014 року ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю первинних документів про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, передбачених абзацом 6 підпункту «г» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які б давали право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Між тим, колегія суддів з рішенням суб»єкта владних повноважень не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках, незалежно від кількості робочих днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, працівники державних, громадських, інших установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості.
Згідно до ч. 1 ст. 55 Закону - особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року - при зверненні за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного законом, особи, а саме, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І-ІІІ категорій, повинні надати, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати. При цьому, довідки про перебування особи в зонах відчуження, обов'язково повинні містити підставу видачі та посилання на первинні документи, якими підтверджується даний факт.
Для підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, можуть братися до уваги довідка архівної установи або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 23 листопада 1992 року встановлено факт перебування ОСОБА_2 в с. Залісся Чорнобильського району в зоні відчуження Чорнобильської АБС в період з 06 травня 1986 року по 08 травня 1986 року.
Крім того, відповідно до довідки № 889 від 28 грудня 1991 року, виданої правлінням колгоспу «Нове життя» с. Кошів Тетіївського району Київської області позивач дійсно був у відрядженні вантажним автомобілем ГАЗ-52 державний номер 02-32 КХН з 06 травня по 08 травня 1986 року в с. Залісся Чорнобильського району і приймав участь в евакуації худоби із с. Залісся в с. Дібрівка Тетіївського району Київської області.
Також, архівною довідкою виданою виконкомом Кошівської сільської ради Тетіївського району Київської області № 1 від 09 січня 2015 року підтверджено трудову діяльність позивача з 01 липня 1979 року по 28 липня 2000 року, в тому числі водієм у колгоспі «Нове життя» з 01 червня 1984 року по 28 січня 1994 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено виконання ним роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 06 травня 1986 року по 08 травня 1986 року, а тому адміністративний позов задоволено правомірно.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Тетіївського районного суду Київської області від 27 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.