Головуючий у 1 інстанції - Міросєді А.І.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
16 квітня 2015 року справа №233/6134/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2015 року у справі № 233/6134/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - Відкрите акціонерне товариство Костянтинівський екстрактово-шкіряний комбінат «Шкіркон»,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними дій відповідача та визнання недійсним рішення останнього, щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання відповідача скасувати рішення від 17.10.2014 року, зобов'язати останнього зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01.12.1990 року по 31.03.1992 року на посаді зливальника-розливальника кислоти (кислотника) в ВАТ ЕШК «Шкіркон» та призначити йому пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24 вересня 2014 року, оскільки він має необхідний пільговий стаж роботи за Списком № 2.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2015 року позовні вимоги задоволені, визнано рішення відповідача від 17 жовтня 2014 року незаконним та скасовано його, зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу період роботи з 01.12.1990 року по 31 березня 1992 року на посаді кислотника ( зливальника-розливальника кислоти) у Костянтинівському ВАТ ЕШК «Шкіркон» та призначено позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку з 24 вересня 2014 року. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Згідно довідки третьої особи специфіка роботи зливальника-розливальника кислоти ідентична роботі кислотника. Також зазначив, що обов'язок проведення атестації робочих місць покладено на керівника підприємства.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування скарги зазначив, що посада зливальника-розливальника не передбачена Списком № 2 та атестація робочих місць на підприємстві з 03.03.1992 року не проводилась.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач в період з 1 грудня 1990 року по 1 квітня 1992 року працював на посаді зливальника-розливальника кислоти у Костянтинівському ВАТ ЕШК «Шкіркон», що підтверджується записами в трудовій книжці останнього \ а.с. 17\.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Позивач народився 23 вересня 1959 року і по досягненню 55 років звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії згідно п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідач у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах рішенням від 17.10.2014 року № 12235/04 відмовив, мотивуючи це тим, що стаж роботи за період з 1 грудня 1990 року по 31 березня 1992 року неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи, оскільки посада зливальника-розливальника не передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою КМУ СРСР від 26.01.1991 року № 10 \ а.с. 13-14\.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 ( далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
В трудовій книжці позивача зазначено, що він з 1 грудня 1990 року по 31 березня 1992 року працював на посаді зливальника-розливальника кислоти у ВАТ ЕШК «Шкіркон».
Згідно довідки третьої особи від 17 березня 2015 року № 17/03-15, у трудовій книжці позивача у запису № 10 від 1 грудня 1990 року допущено помилку працівником відділу кадрів. Зроблено запис зливальник-розливальник кислоти, в штаті числиться кислотник ( а.с. 59).
Відповідно довідки Костянтинівського ВАТ ЕШК «Шкіркон» специфіка роботи зливальника-розливальника кислоти ідентична роботі кислотника ( а.с. 22).
В матеріалах справи знаходиться довідка третьої особі від 11.06.2014 року про підтвердження наявного трудового стажу про призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ( а.с. 21), яка підтверджує, що позивач з 1 грудня 1990 року по 31.03.1992 року працював на Костянтинівському ВАТ ЕШК «Шкіркон» за посадою зливальник-розливальник кислоти.
Відповідно до Постанови КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення» професія «зливальник-розливальник» відсутня.
Таким чином, посада, на якій працював позивач з 1 грудня 1990 року по 31 березня 1992 року, не входить до переліку посад, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року та 25 листопада 2014 року (№ 21-183а13 та № 21-519а14 відповідно).
Як вбачається з матеріалів справи, посада, на якій працював позивач з 1 грудня 1990 року по 31 березня 1992 року, не входить до переліку посад, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, атестація робочих місць на Костянтинівському ВАТ ЕШК «Шкіркон» не проводилась з 03.03.1992 року, будь-які документи, що підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці відсутні. Таким чином, у позивача відсутнє право на зарахування відповідачем періоду роботи з 1 грудня 1990 року по 31 березня 1992 року до пільгового стажу.
При цьому суд не бере до уваги довідку третьої особи (а.с. 22) щодо ідентичності специфіки робіт за професіями кислотника та зливальника-розливальника кислоти, оскільки вказані обставини повинні підтверджуватись іншими вищезазначеними доказами, а не вказаною довідкою керівництва підприємства.
Не заслуговують на увагу і доводи позивача щодо помилковості внесених до трудової книжки даних відносно професії, за якою він працював, оскільки зміни до трудової книжки з цього приводу у встановленому законодавством порядку не вносились.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області задовольнити.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2015 року у справі № 233/6134/14-а скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - Відкрите акціонерне товариство Костянтинівський екстрактово-шкіряний комбінат «Шкіркон» відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: С.Ю.Чумак
Судді: Д.В.Ляшенко
Л.В. Ястребова