Справа: № 757/5922/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Цокол Л.І. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
16 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Хрімлі О.Г.,
суддів Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 7 від 05 лютого 2015 року.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року адміністративний позов залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, та з урахуванням можливості вирішення справи на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції залишив адміністративний позов без розгляду, враховуючи той факт, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, та суд першої інстанції на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи засади пріоритетності застосування спеціального законодавства над загальним, до спірних правовідносин необхідно застосовувати саме положення Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярного звернення до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. При цьому, відсутність цієї умови призводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах та можливості зловживання правом.
Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк у десять днів, у даній категорії справ, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, початок перебігу строку звернення позивача до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно обчислювати, починаючи з дня винесення такої постанови - 05 лютого 2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення 20 лютого 2015 року, про що свідчить дата на штемпелі суду на першому аркуші позовної заяви, тобто поза межами десятиденного строку на звернення до суду, визначеного ст. 289 КУпАП.
За змістом ст. 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Колегія суддів зазначає, що при застосуванні наслідків, передбачених наведеною нормою, визначенню підлягає початок перебігу строку звернення до суду, тобто день, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, і відповідно, з якого слід обчислювати строк звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення № 7 від 05 лютого 2015 року позивачем отримано поштою 16 лютого 2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Наведені причини об'єктивно є поважними, оскільки позивач не знав про наявність постанови відносно нього, дізнався про її наявність лише після закінчення строку на звернення до суду, а тому не міг вчасно подати адміністративний позов.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, оскільки за будь-яких обставин не міг реалізувати свого права на судовий захист і звернутися до суду в межах встановленого строку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивач не знав про наявність постанови відносно нього, дізнався про її наявність лише після закінчення строку на звернення до суду, що фактично є об'єктивною та поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки висновки суду першої інстанції є помилковими та порушують право особи на судовий захист.
Відповідно до ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року - скасувати та постановити нову.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.