19 березня 2015 рокусправа № 2а/0470/13582/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ТАКО» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13582/12 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ТАКО» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство «ТАКО» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012р. №0000870152 Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником є ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) (далі відповідач), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у загальній сумі 32307,00грн..
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржене рішення відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні. Прохав залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 31.10.2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000870152, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на суму 32307,00 грн. за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2010 року.
Зазначене рішення прийнято на підставі акту від 30.07.2012 року № 1648/15-2/13417240 "Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість".
У акті перевірки вказано, що згідно показників податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням уточнюючого розрахунку за листопад 2010 року підприємством задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке частково перенесено до зменшення податкового боргу у сумі 32307,00 грн., який виник лише 10.01.2011 року. Таким чином, при від'ємному значенні така сума податку повинна зараховуватися до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в рядок 22.2 декларації з ПДВ.
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням відповідача та звернувся до суду з позовом про його скасування.
Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, та, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вказав, що станом на листопад 2010 року позивач не мав податковий боргу з ПДВ, а тому, при подачі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2010 року, декларуючи від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (заповнено рядок 18.2) у розмірі 101719,00 грн., не міг частково суму 32307,00 грн. переносити до зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду у зменшення суми податкового боргу.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне скасувати рішення з прийняттям нового у справі - про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача за період з 01.07.2008р. по 30.06.2010р., за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення №0005602302/0/32943 від 13.12.2010р. на суму донарахування зобов'язань 63009,00грн..
Позивач вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржив ні в адміністративному, ні в судовому порядку, і суму, зазначену у рішенні протягом 10 днів не сплатив, а тому, відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181), зобов'язання є узгодженим, а сума такого зобов'язання визнається податковим боргом. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
У процесі здійснення господарської діяльності позивач від продавця ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» 29.12.2010р. отримав податкові накладні №5011 від 10.11.2010р на суму 394800,01грн., № 5111 від 17.11.2010р. на суму 394800,01грн. із запізненням.
Оскільки законодавством, що діяло на час отримання таких накладних, заборонено включення до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, сум, що не підтверджені податковими накладними, позивач, отримавши вказані накладні, скористався своїм правом на подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток5) до декларації з податку на додану вартість за листопад 2010р., в якому в рядку 3.3 відобразив суму податкового кредиту в розмірі 131843,00грн., що відповідає сумі, зазначеній у податкових накладних, отриманих із запізненням.
До подання уточнюючого розрахунку по рядку 20 декларації відображено позитивне значення у розмірі 30124,00грн., яке після подання розрахунку прийняло від'ємне значення у сумі 101719,00, також частково зараховано від'ємне значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у сумі 32307,00грн. (рядок 22.1), решту від'ємного значення включено до рядка 22.2 - до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду - 69412,00грн. (101719,00=32307,00+69412,00).
Згідно пп.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судом першої інстанції не враховано обставину, відповідно до якої відповідач не відобразив у карті особового рахунку суму податкового боргу, виникнення якого передує поданню відповідного уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за листопад 2010р..
В даному випадку під час перевірки не встановлено протиправності формування позивачем кредиту на вказану суму. Право подавати уточнюючий розрахунок, визначено діючим на час його подання податковим законодавством, і на момент його подачі, у позивача існував податковий борг.
Твердження відповідача про відсутність суми податкового боргу у розмірі 63009,00грн. на дату подання уточнюючого розрахунку - 10.01.2011р. спростовується матеріалами справи. В даному випадку податковий борг у позивача виник за податковим повідомленням-рішенням №0005602302/0/32943 від 13.12.2010р. на суму 63009,00грн., тобто є податковим боргом попереднього періоду.
Оскільки факт порушень позивачем приписів податкового законодавства не знайшов свого підтвердження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ТАКО» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13582/12 - скасувати.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ТАКО» - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012р. №0000870152 Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 17.04.2015р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак