"23" березня 2015 р.справа № 316/2465/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області
на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 листопада 2014 року
у справі № 316/2465/14-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату з 01 січня 2014 року державної пенсії, згідно статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі не менше 6 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі не менше 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 жовтня 2014 року частина позовних вимог з 01 січня 2014 року по 08 квітня 2014 року залишена без розгляду.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 квітня 2014 року, з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є інвалідом ІІІ групи, пов'язаної з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.6,7).
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 зазначеного Закону передбачено, що особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи« в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому, виплата пенсії позивачу здійснювалась згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, якою встановлено розмір мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, з 01 січня 2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким і визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.
Проте, положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено інших умов для реалізації положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ніж ті, які визначені останнім. Зміни, зокрема, до статей 50, 54 Закону в частині визначення розмірів державної та додаткової пенсії особам не вносилися, не делеговано права на встановлення розмірів таких виплат і Кабінету Міністрів України.
Водночас, Верховною Радою України 31 липня 2014 року (набрав чинності 03 серпня 2014 року) прийнято Закон України №1622-VIІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким доповнено «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 6-7 та встановлено, що норми і положення статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, на час прийняття судом першої інстанції постанови, на виконання наданого Законом України № 1622-VIІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» права, нормативні акти Кабінетом Міністрів України з приводу встановлення розмірів мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи не приймалися.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 при виплаті позивачу державної та додаткової пенсії є безпідставним.
Крім того, слід зазначити, що при визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Щодо доводів відповідача про зазначення судом першої інстанції в мотивувальний частині постанови прізвища іншої особи "ОСОБА_2.", суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції допущена описка, про те ця обставина не вплинула на законність та обґрунтованість прийнятого судового рішення.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим