08 квітня 2015 року
справа № 808/4629/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
Державної фінансової інспекції в Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі №808/4629/14
за позовом
Державної фінансової інспекції в Запорізькій області
до
про
Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану»
зобов'язання вчинити певні дії, -
Державна фінансова інспекція в Запорізькій області (далі по тексту - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» (далі по тексту - відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача в повному обсязі виконати п. 6 вимоги від 09.01.2014 року №001-14/0015.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/4629/14.
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що відповідачем в порушення ст. 75 Господарського кодексу України здійснено витрати, які не пов'язані з функціонуваннями установ та не передбачені фінансовим планом та колективним договором ДП «ДНДП Інститут титану» на 2012-2013 роки за період з 01.07.2012 по 31.10.2013 на загальну суму 51 988,05 грн., а саме: відповідно до договорів про відшкодування витрат на утримання поліклініки, укладених з ДП «ЗТМК», ДП «ДНДП Інститут титану» перераховано кошти на рахунок ДП «ЗТМК» згідно виставлених рахунків за відшкодування витрат на утримання поліклініки, яка рахується на балансі ДП «ЗТМК», що підтверджується проведено зустрічною звіркою в ДП «ЗТМК». Крім того, згідно фінансових планів ДП «ДНДП Інститут титану» за 2012, 2013 роки, благодійна допомога не передбачена.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі №808/4629/14 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. (суддя - Горобцова Я.В.)
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що форма звернення у вигляді зобов'язання вчинити певні дії передбачає, як підставу для задоволення позовних вимог, наявність з боку відповідача бездіяльності або неправомірне вчинення дій. Позивачем не наведені, а судом не встановлені такі факти з боку ДП «ДНДП Інститут титану» на момент звернення позивача до суду.
Позивач - Державна фінансової інспекції в Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі №808/4629/14 та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначив, що оскільки вимога від 09.01.2014 року №001-14/0015 станом на момент розгляду справи є чинною та у встановлений строк не виконана в добровільному порядку, позовні вимоги про зобов'язання відповідача щодо її виконання є правомірними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
06 квітня 2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№15867/15 надійшли заперечення відповідача на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що ним вживались заходи, спрямовані на усунення порушень згідно п. 6 вимоги від 09.01.2014 року №001-14/0015. Відповідач просить залишити без змін оскаржуване судове рішення.
Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі.
У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, на підставі п. 2.8. Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на IV квартал 2013 року Запорізькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» за період з 01.07.2012 року по 31.10.2013 року, за результатами проведення якої складено вимогу від 09.01.2014 року №001-14/0015.
Відповідно до пункту 6 вказаної вимоги в порушення ст. 75 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV здійснено витрати, які не пов'язані з функціонуваннями установи та не передбачені Колективним договором ДП «ДНДП Інститут титану» на 2012-2013 роки за період з 01.07.2012 по 31.10.2013 на суму 51 988,05 грн. а саме: відповідно до договорів про відшкодування витрат на утримання поліклініки, укладених з ДП «ЗТМК», ДП «ДНДП Інститут титану» перераховано кошти на рахунок ДП «ЗТМК» згідно виставлених рахунків за відшкодування витрат на утримання поліклініки, яка рахується на балансі ДП «ЗТМК», що підтверджено проведеною зустрічною звіркою в ДП «ЗТКМ», у зв'язку з чим необхідно розірвати договори про відшкодування витрат на утримання поліклініки, яка рахується на балансі ДП «ЗТМК»; відобразити дебіторську заборгованість за ДП «ЗТМК», щодо якого здійснено безпідставні витрати та стягнути з ДП «ЗТМК» кошти у сумі 51 988,05 грн. за утримання поліклініки. В іншому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у загальній сумі 51988,05 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України.
17 січня 2014 року відповідачем на адресу ДП «ЗТКМ» направлено Лист від 17.01.2014 №32, в якому, на обов'язкове виконання вимог щодо усунення порушень виявлених ревізією від 09.01.2014 №001-14-0015, ДП «ДНДП Інститут титану» просить повернути ДП «ЗТКМ» безпідставно перераховані кошти у сумі 51 988,05 грн. на його рахунок.
20 січня 2014 року відповідачем на адресу ДФІ в Запорізькій області направлено Лист щодо надання інформації від 20.01.2014 №35, в якому зазначено, що стосовно порушення щодо здійснення витрат, які не пов'язані з функціями установи та не передбачені Колективним договором ДП «ДНДП Інститут титану» у сумі 51 988,05 грн., було направлено до ДП «ЗТМК» звернення щодо погашення вищезазначеної суми у добровільному досудовому порядку.
30 січня 2014 року у відповідь на Лист від 17.01.2014 №32 ДП «ЗТКМ» надано відповідь, в якій зазначено, що витрати в сумі 51 988,05 грн. зроблені ДП «ДНДП Інститут титану» відповідно до укладених з ДП «ЗТМК» договорів та чинного законодавства України.
14 лютого 2014 ДП «ДНДП Інститут титану» на адресу ДФІ в Запорізькій області направлено відповідь від 14.02.2014 №151, в якій зазначено, що до ДП «ЗТМК» направлено звернення щодо погашення суми у розмірі 51 988,05 грн. у добровільному досудовому порядку. У зв'язку із відмовою ДП «ЗТМК», ДП «ДНДП Інститут титану» направлено документи до Господарського суду Запорізької області.
21 березня 2014 року ДП «ДНДП Інститут титану» на адресу ДФІ в Запорізькій області направлено відповідь від 21.03.2014 №258, в якій зазначено, що стягнення витрат, які не пов'язані з функціями установи та не передбачені Колективним договором ДП «ДНДП Інститут титану» у сумі 51 988,05 грн., проводиться в судовому порядку (лист вих. 151 від 14.02.2014).
30 квітня 2014 року ДП «ДНДП Інститут титану» на адресу ДФІ в Запорізькій області направлено відповідь від 30.04.2014 №343, в якій зазначено, що стягнення витрат, які не пов'язані з функціями установи та не передбачені Колективним договором ДП «ДНДП Інститут титану» у сумі 51 988,05 грн. проводиться в судовому порядку (лист вих. 151 від 14.02.2014).
11 червня 2014 року ДП «ДНДП Інститут титану» на адресу ДФІ в Запорізькій області направлено Лист щодо надання інформації від 11.06.2014 №423, яким надає інформацію та документальне підтвердження усунення порушень виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ДП «ДНДП Інститут титану» (ухвалу про порушення провадження у справі).
Відповідно до ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем неодноразово вживались заходи, спрямовані на усунення порушень п. 6 вимоги від 09.01.2014 №001-14/0015 та здійснено всі дії, щодо забезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень, які відображені в п. 6 вимоги від 09.01.2014 №001-14/0015.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на викладене, оскільки примусове відшкодування шкоди відбувається за відповідним позовом про її стягнення, спонукання підконтрольної установи в судовому порядку до виконання вимоги інспекції у тому числі про відшкодування шкоди, є необґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Вищенаведена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає практиці Верховного Суду України в цій категорії справ (постанови від 15 квітня 2014 року у справах №№21-40а14, 21-63а14).
За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 11 серпня 2014 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі №808/4629/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 14 квітня 2015 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна