09 квітня 2015 рокусправа № 2а/0470/9938/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/9938/11
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості, -
"08" серпня 2011 р. Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в якому просило стягнути з відповідача суми витрат, що підлягають відшкодуванню за витратами по виплаті адресної допомоги з урахуванням витрат по виплаті та доставці за періоди з 01.03.2011 року по 31.02.2011 року на загальну суму 147 402,03 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/9938/11 в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості - відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що діючим законодавством не передбачено відшкодування державної адресної допомоги та витрат на її доставку Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Не погодившись з постановою суду, Управлінням Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/9938/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що державна адресна допомога є обов'язковою складовою витрат Пенсійного фонду України, що підлягають відшкодуванню Фондом.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Управлінням Пенсійного фонду України у Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області щомісячно надавались списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання для проведення розрахунків. Між позивачем та відповідачем на підставі списків укладалися акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до яких відповідач відмовився включати витрати понесені позивачем при виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги щодо пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року. Загальна сума по виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги, згідно документів, наданих позивачем складає 147 402,03 грн.
Наведене підтверджується Актом щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.03.2011 року по 31.02.2011 року, і списком осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.03.2011 року по 31.02.2011 року, а також Довідкою-розрахунком.
В добровільному порядку, відповідач відмовився від включення до акту звірки на відшкодування витрат понесених позивачем при виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги за період з 01.03.2011 року по 31.02.2011 року, внаслідок чого позивач звернувся з позовом, в якому просив суд зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі Дніпропетровської області включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги передбаченої Постановою КМУ № 265 від 26.03.08 за період з 01.03.2011 року по 31.02.2011 року в сумі 147 402,03 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що серед видів пенсійного забезпечення, які підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відсутній такий вид пенсійного забезпечення, як витрати понесені позивачем при виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Колегія суддів вважає можливим погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Так, відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач проводить виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійне захворювання.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Водночас, статтею 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає соціальні виплати непрацездатним громадянам, встановлено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. При цьому у разі якщо сукупність зазначених виплат разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Так, згідно Постанови КМУ «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№265 від 26.03.2008 р. у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
При цьому виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Судом першої інстанції встановлено, і з цим погоджується колегія суддів, що позивачем понесені витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги за період з 01.03.2011 року по 31.02.2011 року на загальну суму 147 402,03 грн., які відповідачем не прийнято до відшкодування.
Отже, виплата щомісячної державної адресної допомоги особам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, повинна здійснюватись відповідно до чинного законодавства за рахунок коштів, з яких виплачуються основний вид пенсії по інвалідності чи у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на страхування від нещасного випадку", Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 5-4/4 від 04.03.2003 р., що регулює спірні правовідносини, визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім осіб, зазначених у п.2 ст.8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку визначено, які витрати Пенсійного фонду підлягають відшкодуванню, і відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги даним пунктом передбачено, внаслідок чого витрати на виплати та доставку цього виду пенсій Фондом соціального страхування не відшкодовується.
Окрім того, механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначає Порядок відшкодування витрат, затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 № 4-04/4. Даний порядок встановлює механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування Пенсійному Фонду України відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, зокрема, шляхом зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі Дніпропетровської області включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги передбаченої Постановою КМУ № 265 від 26.03.08 за період з 01.03.2011 року по 31.02.2011 року в сумі 147 402,03 грн., не відповідає положенням чинного законодавства України.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки. Вимога позивача в даній справі про спонукання до вчинення дій, а саме: про зобов'язання відповідача прийняти до заліку виплачені суми пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включення до щомісячних актів звірок суму пенсії по інвалідності, не підлягає до задоволення, оскільки не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку. Встановлений порядок підписання актів звірки розрахунків розрахований на відсутність спору. Таким чином, позивачем обрано спосіб захисту, який, в даному випадку, не регулює спірних правовідносин.
Окрім того, колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне. Позивач та відповідач у даній справі є робочими органами відповідних фондів на місцевому рівні, внаслідок чого, склад сторін у справі є неналежним, а заміна неналежної сторони (місцевих органів відповідних фондів на їх центральні органи) призведене до зміни підсудності адміністративної справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/9938/11 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/9938/11 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко