ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 квітня 2015 року 12:55 № 826/3972/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1
доГоловного управління Держземагенства у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України
визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держземагенства у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України (далі - Управління) про визнання протиправними дій щодо ненадання повної інформації на інформаційний запит від 05.12.2014 року та зобов'язання повторно розглянути інформаційний запит від 05.12.2014 року і надати запитувану інформацію.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що на адресу відповідача ним було направлено запит на отримання публічної інформації, де позивач просив надати відомості та графічні матеріали відповідно до містобудівної документації про сформовані земельні ділянки орієнтовною площею 0,3-0,7 га із земель житлової та громадської забудови та видом використання - будівництво багатоповерхового житлового будинку, що не надані у власність чи користування та не знаходяться на стадії розробки оформлення прав (можуть перебувати в запасі).
У той же час позивач зазначає, що відповідачем було направлено позивачу відповідь про те, що управління не здійснює облік земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, що можуть використовуватись для ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва. Також, у відповіді було повідомлено позивача про те, що інформація про земельні ділянки міститься на кадастровій карті України, розміщеній у мережі Інтернет, доступ до якої відкритий.
Відтак, як зазначає позивач, відповідачем по суті було неправомірно відмовлено йому у наданні публічної інформації, у зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов.
Згідно наданих до суду заперечень, ГУ Держземагенства у м. Києві з посиланням на Положення про Головне управління Держземагентства у м. Києві від 21.09.12 р. № 452 та ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» стверджує, що Управління є неналежним розпорядником запитуваної позивачем інформації, оскільки містобудівна документація (в т.ч. генеральний план та містобудівний кадастр) може знаходитися лише у органів, які його створюють та здійснюють його ведення. При цьому відповідач зазначає, що не є таким органом.
Таким чином, відповідач вважає, що відсутні будь-які порушення прав позивача з боку відповідача, у зв'язку з чим відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позову.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд зазначає про наступне.
05.12.2014 року ОСОБА_1 направив до Управління запит на отримання публічної інформації.
Зокрема, у запиті позивач просив надати таку інформацію:
- …«відомості та графічні матеріали (в масштабі не менше 1:2 000 з зазначенням розміру) відповідно до містобудівної документації про сформовані земельні ділянки орієнтовною площею 0,3-0,7 га із земель житлової та громадської забудови та видом використання - будівництво багатоповерхового житлового будинку, що не надані у власність чи користування та не знаходяться на стадії розробки оформлення прав (можуть перебувати в запасі);
- у випадку відсутності сформованих земельних ділянок відповідного цільового призначення, виду використання та розміру, повідомити про земельні ділянки з заявленими характеристиками, надання яких можливо за проектом землеустрою щодо їх відведення або згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки або поділу чи об'єднання земельних ділянок;
- для вибору найбільш оптимального варіанту розміщення будинку кооперативу запитувану інформацію надати стосовно 2-3 земельних ділянок окремо по Голосіївському, Деснянському, Дніпровському, Оболонському, Святошинському районах м. Києва.».
При цьому позивач зазначив про зобов'язання відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Листом від 16.12.2014 року № 31-26-0.22-7305/2-14 Управління, розглянувши запит, повідомила позивача, що відповідно до завдань та функцій, визначених Положенням про Головне управління Держземагентства у м. Києві, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.12 р. № 452, Головне управління не здійснює облік земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, що можуть використовуватись для ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва.
Водночас, у відповіді Управління зазначено, що згідно ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Також проінформовано, що інформація про всі зареєстровані земельні ділянки міститься на кадастровій карті України відповідно до ст. 35 Закону України „Про державний земельний кадастр (http://map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta), доступ до якої є вільним.
Позивач не погоджується із наданою відповіддю та вважає, що Управління фактично протиправно відмовило йому у праві на отримання публічної інформації.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Так, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.
Згідно із ст. 1 вказаного Закону публічна інформація, це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема: обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з вимогами статті 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з приписами статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до п. 1 Положення "Про Державне агентство земельних ресурсів України" затв. Указом Президента від 08.04.2011 № 445/2011, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Згідно п. 4 Положення Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: п/п 12) здійснює землеустрій відповідно до Закону України "Про землеустрій", у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель; 15) здійснює ведення і адміністрування державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок; 17-1) веде поземельні книги та надає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; 20) створює інформаційну базу даних з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, оціночної діяльності і земельних торгів.
Згідно п. 7 Положення Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
У той же час, відповідно до п. 3 Положення «Про Головні управління Держземагентства у м. Києві та м. Севастополі», затв. наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держземагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до п/п. 5.5 Положення № 258 Головне управління з метою організації своєї діяльності забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні.
Враховуючи наведені вище положення законодавства, вбачається, що запитувана позивачем у запиті інформація (відомості про сформовані земельні ділянки у м. Києві, що не надані у власність чи користування та не знаходяться на стадії розробки оформлення прав) є публічною інформацією, оскільки отримується та створюється в процесі здійснення ГУ Держземагенства у м. Києві своїх владних повноважень, передбачених чинним законодавством, зокрема шляхом ведення та адміністрування державного земельного кадастру, а відтак відповідач є особою, яка компетентна у реалізації запиту позивача. Наведене спростовує доводи відповідача, викладені у запереченнях.
Відтак, враховуючи наведене та зміст наданої позивачу відповіді на запит, суд зазначає, що відповідачем у наданій позивачу відповіді фактично повністю відмовлено у наданні запитуваної публічної інформації без надання обґрунтування, чому запитувана інформація повністю або частково не може бути надана.
При цьому суд зазначає, що посилання відповідача на те, що запитувана позивачем інформація міститься на кадастровій карті України, розміщеній у мережі інтернет, доступ до якої відкритий, враховуючи положення ч. 2 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», є неправомірною відмовою в наданні інформації.
Посилання ж у запереченнях відповідача на абз. 2 ч. 5 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є безпідставними, оскільки вказане положення Закону не звільняє відповідача від обов'язку надавати на запити ту публічну інформацію, яка є у його розпорядженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність їх задоволення.
На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Держземагенства у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України щодо ненадання повної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 05.12.2014 року.
3. Зобов'язати Головне управління Держземагенства у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 05.12.2014 року та надати позивачу запитувану у запиті інформацію відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
4. На відшкодування судового збору присудити на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) з Державного бюджету України 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.), сплачених згідно квитанції № 108 від 05.03.2015 року.
5. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кармазін