ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
16 квітня 2015 року м. Київ № 826/6661/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)
про визнання незаконної та скасування постанови, а також визнання відсутності компетенції (повноважень),-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), в якому просить:
1) визнати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 583 від 03.03.2015р. «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» - незаконною;
2) скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 583 від 03.03.2015р. «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення»;
3) визнати відсутність компетенції (повноваження) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо прийняття рішень про встановлення (зміну) тарифів (цін) на природній газ, що використовується для потреб населення;
4) визнати відсутність компетенції (повноваження) ОСОБА_2 призначеного на підставі Указу Президента України № 969/2014 від 30.12.2014р. «Про тимчасове виконання обов'язків Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо підписання рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Згідно з інформацією, викладеної на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (адреса: http://court.gov.ua/sud2670/tax/), платiжнi реквізити для перерахування судового збору за розгляд справи Окружним адміністративним судом міста Києва такі: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 31218206784007, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача - 820019, Код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Між тим, відповідно до положень Постанови Пленуму ВАС України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір» від 23 січня 2015 року N 2 визначено, що з урахуванням вимог статті 6 Закону України «Про судовий збір» з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.
В даному випадку позивачем до позовної заяви не додано жодного документу про сплату судового збору у порядку та розмірах, передбачених ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», який в даному випадку підлягає сплаті, виходячи із ставок за спір немайнового характеру та відповідно до кількості заявлених позивачем вимог немайнового характеру.
Таким чином, позивачем не був сплачений судовий збір у встановленому законом розмірі, що є недоліком позовної заяви.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Як вбачається з позовних матеріалів позивачем, крім іншого, оскаржується Постанова НКРЕКП № 583 від 03.03.2015р. «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення».
Разом з тим, на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог та в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 106 КАС України, позивачем не надано до позовної заяви безпосередньо самої постанови НКРЕКП № 583 від 03.03.2015р. «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення», яка є базовою у взаємозв'язку з предметом доказування при вирішенні спірних відносин та відповідно до наведених вище вимог є складовою частиною позовної заяви.
До того ж, у позовній заяві позивач зазначає, що оскаржувана постанова порушує його права, як споживача житлово-комунальних послуг. Однак, на підтвердження своїх доводів позивач не надає до позовної заяви доказів застосування спірного акту (повністю або частково) конкретно до позивача (договорів, рахунків на ім'я позивача щодо сплати цін/тарифів, визначених спірним актом, тощо).
При цьому, позивач не зазначає про неможливість подання таких доказів.
Окрім того слід зазначити, що згідно частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
При цьому, відповідно до п. 6. ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.
Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.
Таким чином, вимоги щодо встановлення наявності або відсутності компетенції, можуть заявлятися у спорах між суб'єктами владних повноважень.
Частиною першою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).
У той же час, з огляду на приписи п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, буквальний виклад позивачем, який не є суб'єктом владних повноважень, частини позовних вимог щодо визнання відсутності повноважень (компетенції) у відповідача, створює перешкоди для вирішення питання про відкриття провадження у справі, в контексті положень п. 1. ч. 1 ст. 107 та п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України, з огляду на невідповідність вимогам п. 6 ч. 4 ст. 105 КАС України в кореспонденції з приписами п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України та відсутність достатніх відомостей, які б давали можливість визначитись з належністю спору до юрисдикції суду та наявністю у позивача адміністративної процесуальної дієздатності для звернення з таким позовом.
У зв'язку з цим, позивачу слід уточнити зміст позовних вимог з урахуванням наведеного.
Крім того, у вступній частині позову позивач визначає третіми особами по даному спору: Президента України та Міністерство юстиції України.
У той же час, відповідно до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.
Питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою, тобто саме суд вирішує питання про залучення третіх осіб. Проте, позов не містить клопотання про залучення третіх осіб до участі у справі, у позові не зазначається на якій стороні (позивача чи відповідача) слід залучити третіх осіб. Позов не містить також обґрунтування для цілей вирішення питання про залучення цих осіб - на які права, свободи, інтереси або обов'язки цих осіб може вплинути рішення по справі.
Наведене створює перешкоди для вирішення питання про відкриття провадження у справі в контексті положень п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України в кореспонденції з приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 53 КАС України, а також п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України.
Враховуючи наведене, позивачу слід усунути наведені вище недоліки шляхом надання обґрунтування щодо залучення третіх осіб з визначенням їхніх прав, свобод, інтересів або обов'язків, на які може вплинути рішення по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок «А») до 30 квітня 2015 року включно: 1) докази сплати судового збору у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» та відповідно до кількості заявлених позивачем вимог немайнового характеру; 2) постанови НКРЕКП № 583 від 03.03.2015р. «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення», а також доказів застосування спірного акту конкретно до позивача; 3) уточнення позовних вимог (в частині вимог про визнання відсутності компетенції) з урахуванням вищенаведеного; 4) обґрунтування щодо залучення третіх осіб з визначенням їхніх прав, свобод, інтересів або обов'язків, на які може вплинути рішення по справі.
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 30 квітня 2015 року включно.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін