г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/592/15-к
Номер провадження 1-кп/213/131/15
Іменем України
07 квітня 2015 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру матеріалів досудового розслідування за № 12015040740000138, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Джамбул Казахстану, без громадянства, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимий:
28.02.2000р. Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 140 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна
19.10.2007р. Широківським районним судом за ст. 309 ч.2, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки
24.10.2007р. Саксаганським районним судом за ст. 309 ч.1,75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік
20.05.2009р. Інгулецьким районним судом за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років 6 міс. позбавлення волі. На 71 КК України частково приєднане покарання за вироком Саксаганського районного суду від 24.10.2007р., та остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
12.12.2012р. Інгулецьким районним судом за ст. 185 ч.2, 71, 72 КК України до 2 років 4 місяців обмеження волі.
12.08.2014р. Інгулецьким районним судом за ст. 390 ч.1, 71, 72 КК України, до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений від покарання за ст. 1 ЗУ "про амністію у 2014році"
місце мешкання АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
Обвинувачений ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово засудженим, останній раз 12.08.2014 року Інгулецьким PC м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 390 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. Відповідно до ст. 71, 72 КК України остаточно до відбування 3 роки 2 місяці позбавлення волі. Відповідно по ст. 1 Закону України “Про амністію у 2014 році” від відбування покарання звільнений. Належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно скоїв умисний злочин.
Так, 07.02.2015 року приблизно о 22:20 годині ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптово виниклої словесної сварки з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень останній, умисно наніс ОСОБА_5 не менше двох ударів правою рукою зжатою в кулак в область правого ока та щелепи з права, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя та крововиливу у слизову оболонку верхньої губи, які згідно висновку експерта за № 21 від 08.02.2015 року за своїм характером відносять до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, вказав, що в обвинувальному акті все вказано вірно, від надання пояснень за ст. 63 Конституції відмовився. У скоєному розкаявся. Просив розглянути провадження на підставі ч.3 ст 349 КПК України без виклику свідків, без дослідження письмових доказів та речових доказів, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред'явленого звинувачення за ст. 125 ч.1 КК України, а також те, що він не брав під сумнів фактичні обставини провадження, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, у зв'язку з чим відповідно до ст. 349 КПК України, - суд вважає за можливе розглядати дане кримінальне провадження без виклику в судове засідання свідків, без дослідження письмових доказів і речових доказів, обмежившись допитом потерпілої, та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого.
Потерпіла в судовому засіданні пдтвердила викладені вище обставини, дату, місце та час скоєння злочину. Вказала, що обвинувачений наніс їй 2 удари рукою зажатою в кулак в праву частину обличчя, а саме в область правого ока та щелепи.
Досліджені в сукупності всі здобуті у провадженні докази дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 125 ч.1 КК України за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.
Обговорюючи питання про міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що він скоїв злочин невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем останнього відбуття покарання, посередньо характеризується за місцем мешкання, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Обвинувачений не працює, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину. Освіта професійно-технічна. Раніше судимий. Має місце проживання.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів; у відповідності зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання суд вважає щире каяття.
Суд вважає відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України.
Суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді громадських робіт. Обмеження встановлені ч. 3 ст. 56 КК України відсутні.
Запобіжний захід залишити особисте зобов,язання. Витрати на залучення експерта відсутні, цивільні позови не заявлялись.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349 ч.3, 373-377 КПК України суд, -
Визнати виним ОСОБА_4 в скоєнні злочину за ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.
Запобіжний захід залишити особисте зобов,язання, залишивши обов,язок повідомляти про зміну місця проживання та з,являтись на виклики суду.
Вирок може бути оскаржений в Дніпропетровський апеляційний суд через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 діб з дня його проголошення.
Копія вироку негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Роз,яснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1