19.03.2015р. м. Київ К/9991/55992/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Карась О.В. - головуючий, судді Олендер І.Я., Рибченко А.О.,
при секретарі судового засіданні Гончар Н.О.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - Інспекція)
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011
зі справи № 2а-3959/11/2070за позовом Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» (далі - Товариство)
до Інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011, позов задоволено; скасовано наказ Інспекції від 18.03.2011 № 221 «Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства»; скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 № 0000230840, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4 503 173 грн. із застосуванням 30983 грн. штрафних санкцій.
У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з недотримання податковим органом законодавчо визначених підстав проведення спірної податкової перевірки. Також, дослідивши порядок виконання та оформлення господарських операцій позивача зі спірними контрагентами (за якими Інспекція не визнала право платника на податковий кредит) суди дійшли висновку про виконання Товариством умов, з якими чинне податкове законодавство пов'язує обґрунтованість податкової вигоди платника.
Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам даної справи, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що реалізації права платника на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ обов'язково передує факт надмірного надходження відповідної суми податку до бюджету.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення документальної виїзної перевірки Товариства з питання правильності формування податкового кредиту по правовим відносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехснаб» за травень, червень, вересень 2008 року, приватним підприємством «Імір-строй» за листопад, грудень 2008 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за серпень 2008 року, приватним підприємством «Віклан» (нова назва - приватне підприємство «Інкомтех») за липень, вересень 2008 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Фьючер 2007» (нова назва - товариство з обмеженою відповідальністю «Грандис») за липень 2008 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по деклараціям за червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2008 року, січень 2009 року, грудень 2010 року. Результати цієї перевірки викладені в акті від 28.03.2011 № 850/40-028/05762269, в якому зазначено про неможливість підтвердити факт надмірного надходження ПДВ до бюджету за операціями з придбання товарів, робіт, послуг у рамках господарських правовідносин з цими контрагентами, у зв'язку з відсутністю останніх за місцезнаходженням, порушенням ними порядку звітування до контролюючих органів, наявності ознак вигодоформуючих суб'єктів господарювання у діяльності цих підприємств.
Також судами під час розгляду даної справи встановлено, що зазначену перевірку проведено Інспекцією за наказом керівника податкового органу від 18.03.2011 № 221 «Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства», в якому міститься посилання на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) як на підставу призначення цієї перевірки.
Як зазначено у пункті 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.
Тому надсилання платникові запиту у порядку, визначеному пунктом 42.2 статті 42 ПК, є обов'язковою передумовою призначення податкової перевірки в порядку підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК.
Втім, з установлених судами обставин справи вбачається, що запит в порядку наведеної норми ПК платникові в установленому порядку не надсилався.
До того ж, згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК (у редакції, що діяла на час проведення спірної податкової перевірки) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій викладено правову позицію, згідно з якою лише дотримання контролюючим органом умов та порядку прийняття рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Керуючись наведеною позицію Верховного Суду України, з огляду на установлені судами обставини справи щодо недотримання Інспекцією підстав, з якими підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК пов'язує можливість призначення податкової перевірки, та порядку повідомлення платника про проведення такої перевірки, передбаченого пунктом 79.2 статті 79 ПК, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з необхідністю невизнання розглядуваної перевірки як юридичного факту, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на винесення податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки.
З урахуванням цього для вирішення даного спору дослідження обставин щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та надання правової оцінки цим обставинам не вимагається.
А відтак Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне погодитися з висновком судів про правомірність розглядуваних позовних вимог, у зв'язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 зі справи № 2а-3959/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.В. Карась
судді:І.Я. Олендер
А.О. Рибченко