"07" квітня 2015 р. м. Київ К/800/20745/14,
№ К/800/22359/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Калініна О.С.
та представників сторін:
від позивача - Галака Н.М., Марцина І.В.,
від відповідача - Кравченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігломосс Едішенз"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014
у справі № 826/14012/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігломосс Едішенз"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
треті особи: Приватне підприємство "Пріма Едіторе", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Інтер Медіа Сервіс Україна"
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013 в задоволені позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013 та прийнято нову постанову, якою позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2013 №0005702220 та №0005712220 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013 №0005702220. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову, направивши в цій частині справу на новий розгляд, в іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 - залишити без змін.
Відповідач в касаційній скарзі, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Також, представником позивача були надані додаткові письмові пояснення та заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких він з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу ДПІ залишити без задоволення.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Іглмосс Едішенз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 05.04.2013 №922/2220/30383741, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: пп. 14.1.36. п.14.1 ст.14, пп. 138.10.5. п.138.10, п.44.1., п.44.2. ст.44, п.138.2., п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за 2012 рік на суму 10 915 615,00 грн. та заниження зобов'язання з податку на прибуток підприємств у 4-му кв. 2011 року на суму 866 511,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 25.04.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:
- № 0005702220, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств на 10 915 615,00 грн.;
- № 0005712220, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 866 511,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013 №0005712220, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носили реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013 №0005702220, суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати не призвели до отримання позивачем прибутку, а отже, не були пов'язані з веденням господарської діяльності, тому, відповідно, не можуть включатися до валових витрат.
Суд апеляційної інстанції не погодився з наведеним висновком суду першої інстанції в цій частині, зазначивши, що нормами права не встановлено обов'язку суб'єктів господарювання вести виключно прибуткову діяльність, а збиткова діяльність не свідчить про порушення платником податків вимог законодавства. Таким чином, оскільки податковим органом не виявлено будь-яких порушень позивачем у порядку формування доходів та витрат 2012 року, які і формують показник декларації в рядку « 07» «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності», висновки суду першої інстанції є безпідставними.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Матеріали справи свідчать, що підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 866511,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням №0005712220 від 25.04.2013 слугувало встановлення віднесення позивачем до валових витрат коштів, сплачених по взаємовідносинах з ПП «Пріма Едіторе» та ТОВ «Рекламна агенція «Інтер Медіа Сервіс Україна» за правочинами, укладеними без мети настання реальних наслідків та не підтверджених відповідними первинними документами.
Разом з тим, на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП «Пріма Едіторе» та ТОВ «Рекламна агенція «Інтер Медіа Сервіс Україна» щодо розміщення рекламних матеріалів, в матеріалах справи наявні, зокрема, копії договорів, податкових накладних, актів приймання передачі послуг, банківські виписки.
Крім того, як вбачається з пояснень позивача, основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігломосс Едішенз" є роздрібна та оптова торгівля книгами, газетами та журналами, видання книг, журналів та періодичних публікацій, інші види видавничої діяльності.
В межах своєї господарської діяльності, позивач укладав зі своїми контрагентами відповідні договори, на підставі яких і здійснювалися господарські операції, результати яких в подальшому відображалися в податковому та бухгалтерських обліках позивача.
Судами попередніх інстанцій не враховано наведені вище обставини та не досліджено питання щодо реальності здійснення господарських операцій та доказів, які б це підтверджували.
Колегією суддів слід зазначити, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, судам належить з'ясовувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Також, в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що позивач за результатами господарської діяльності у 2012 році задекларував збитковий фінансовий результат, а саме, в рядку « 07» «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік ТОВ «Іглмосс Едішенз» задекларовано показник « - 10 915 615,00 гривень».
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0005702220 від 25.04.2013 став висновок податкового органу про завищення ТОВ «Іглмосс Едішенз» за результатами господарської діяльності у 2012 році на зазначену суму 10 915 615,00 грн., задекларованих у рядку « 07» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» (129 120 869,00 грн. «рядок « 01» Податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03)» - 140 036 484,00 грн. «рядок « 04» Податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06)» = - 10 915 615,00 грн. «рядок « 07» Податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-)»).
Разом з тим, в акті перевірки відсутні зауваження до формування витрат позивача у 2012 році, зокрема, зауваження до змісту господарських операцій 2012 року, первинних документів, оформлених позивачем в ході здійснення у 2012 році таких господарських операцій тощо. Так, в акті зазначено, що підприємством завищено витрати за 2012 року на суму 10 915 615,00 грн., у зв'язку з тим, що вони не призвели до отримання доходу.
Крім того, як стверджує позивач, за результатами господарської діяльності у 2 кварталі 2011 року позивач задекларував в рядку "05.1 СВ" "Витрати операційної діяльності, в тому числі: "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року суму 49 858 521,00 грн.
Також, в рядку "06.5.25" "Перерахунок витрат у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг" Додатку "IB" позивачем задекларовано коригування собівартості товарів (робіт, послуг) в сумі - 13 073 869.00 грн.
На підтвердження формування цього показника (зумовленого тим фактом, що в 2 кварталі 2011 року також здійснювалось часткове повернення непроданої частини видань позивача), позивачем було подано до суду накладні на повернення товарів ("Повернення ТМЦ постачальнику"), підписані позивачем та Дочірнім підприємством з 100 % іноземною інвестицією "Бурда-Україна".
За наведених обставин, судам попередніх інстанцій слід врахувати наведені вище обставини та встановити факт проведення позивачем коригування валових витрат за перевіряємий період, факт віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року, а також, правильність заповнення рядків декларації, що відображають коригування валових витрат.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігломосс Едішенз" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль