07.04.2015р. м. Київ К/800/24723/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого судді Малиніна В.В.,
суддів Амєліна С.Є., Ситникова О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та представника Філії 14 приватного підприємства «Нива - В.Ш.» - Пащука Артема Ігоровича на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Філії 14 приватного підприємства «Нива - В.Ш.», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_5 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Філії 14 ПП «Нива - В.Ш.», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання дій посадових осіб Франківського відділу ДВС Львівського МУЮ щодо проведення примусової реалізації арештованого майна - неправомірними, визнання прилюдних торгів недійсними, скасування протоколу про реалізацію предмету іпотеки, скасування акту державного виконавця про проведені прилюдні торги.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2012 року позов задоволено повністю. Визнано дії посадових осіб Франківського відділу ДВС Львівського МУЮ щодо примусової реалізації заставного майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 протиправними. Прилюдні торги від 09.07.2012 року щодо реалізації заставного майна боржника визнано нечинними. Визнано протиправним та скасовано протокол про проведення прилюдних торгів від 09.07.2012 року №1412136-2 та акт державного виконавця про проведені прилюдні торги від 25.07.2012 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині, що стосуються: позовних вимог відносно філії 14 Приватного підприємства «Нива»; визнання нечинними прилюдних торгів від 09.07.2012 року щодо реалізації заставного майна боржника; визнання протиправним і скасування протоколу про проведення прилюдних торгів від 09.07.2012 року №1412136-2, провадження у названій частині закрито. В решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2012року, що стосується визнання: протиправними дій посадових осіб Франківського відділу ДВС Львівського МУЮ щодо примусової реалізації заставного майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; визнання протиправним та скасування акту державного виконавця про проведені прилюдні торги від 25.07.2012 року. залишено без змін.
Вважаючи, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідачі звернулися до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами (до яких приєдналась ОСОБА_7.), в яких просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень до Вищого адміністративного суду України не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги заявників не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 25.03.2010 року державним виконавцем Жук О.М. Франківського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №18243872 на виконання виконавчого напису №639 від 22.12.2009 р. про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику - ОСОБА_5 на користь стягувача - ПАТ «ОТП Банк».
09.06.2011року державним виконавцем складено акт опису та арешту квартири боржника за адресою АДРЕСА_1
23.09.2011року відповідачем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для оцінки нерухомого майна - однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1.
28.11.2011року суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_8 на підставі замовлення відповідача проведено оцінку однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 46,5 кв. м. Строк дії даного названого висновку встановлено 6 місяців від дати оцінки, тобто до 29 травня 2012року.
04.04.2012року між відповідачем та філією 14 ПП «Нива -В.Ш.» укладено договір про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна належного боржнику
10.05.2012року філією 14 ПП «Нива -В.Ш.» повідомлено державного виконавця про те, що аукціон з реалізації 10.05.2012року належної боржнику квартири не відбувся у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.
06.06.2012року відповідачем складено акт про те, що стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» не відбулося, а зокрема аукціон з реалізації належної боржнику квартири не відбувся у зв'язку з відсутністю купівельного попиту у зв'язку з чим, державним виконавцем проведено уцінку квартири на 25% від первинної оцінки.
09.07.2012року філією 14 ПП «Нива -В.Ш.» повторно проведені публічні торги з реалізації належної позивачу квартири.
25.07.2012року на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів від 09.07.2012року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки (про проведення аукціону), затверджений начальником Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.
30.07.2012 року держаним виконавцем винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві - ПАТ «ОТП Банк», у зв'язку з тим, шо нерухоме майно, яке зазначене у виконавчому документі було реалізоване на прилюдних торгах.
Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій, де суд апеляційної інстанції закрив провадження в частині позовних вимог до підприємства, що здійснювало безпосередні дії по реалізації об'єкту іпотеки на прилюдних торгах, прийшли до висновку, з яким погоджується колегія судді Вищого адміністративного суду України, що державний виконавець Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції не забезпечив належного інформування боржника про відкриття виконавчого провадження та надання боржнику добровільного строку для погашення боргу чим допустив протиправну діяльність, яка призвела до позбавлення боржника права на добровільне погашення боргу та неправомірного здійснення примусових дій щодо реалізації належного позивачу нерухомого майна. Окрім названого, державний виконавець: не забезпечив належного інформування боржника (позивача у даній справі) про здійснений арешт та опис майна, порушив процедуру опису та арешту майна (а саме: провів його за відсутності боржника та осіб у присутності яких такий опис є можливим); не забезпечив належного інформування позивача про надходження звіту щодо оцінку належного йому майна (чим позбавив його права на оскарження); не забезпечив належного інформування позивача про заплановані публічні торги з реалізації належного йому майна»; здійснив уцінку майна позивача на підставі нечинного звіту про оцінку майна, за відсутності боржника та без попереднього його інформування про здійснення таких дій у зв'язку з чим допустив реалізацію майна позивача на публічних торгах на підставі нечинного звіту про оцінку названого майна.
Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» 21.04.1999 року № 606-XIV (у відповідній редакції) (далі - Закон) встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Положеннями статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.
За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Судами попередніх інстанції правомірно встановлені дані обставин, що свідчить на користь доводам позивача про протиправність дії відповідача в частині проведення виконавчих дій, які здійснюються саме з даного акту виконавця. Доводи відповідачів щодо не оскарження такої постанови у відповідні строки встановлені процесуальним законом не знаходять свого підтвердження в поєднанні з заявленими позовними вимогами, якими оскаржуються дії виконавця при здійсненні ним даного виконавчого провадження.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 58 Закону № 606-ХІV визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Оцінка майна здійснюється відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 (далі - Методика).
Пунктом 22 Методики встановлено, що акти оцінки майна, акти оцінки часток (паїв, акцій), складені для цілей приватизації (корпоратизації), для реєстрації статуту відкритих акціонерних товариств, підписання договору купівлі-продажу майна, крім пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, оголошення умов продажу майна, у тому числі повторного продажу, дійсні протягом шестимісячного строку від дати їх затвердження. Дію акта оцінки майна, у тому числі пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, може бути продовжено наказом відповідного органу, який його затвердив, на строк, що не перевищує одного року від дати затвердження.
Під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, a також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна обов'язковим для застосування є Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі-Стандарт).
Пунктом 58 Стандарту передбачено, що доопрацювання (актуалізація) оцінки майна може здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна, встановленого законодавством, або на вимогу замовника оцінки, коли істотних змін в умовах функціонування та фізичному стані об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки, на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не відбулося.
Доопрацювання (актуалізацію) оцінки майна та з цією метою складення у стислій формі звіту про оцінку майна здійснює оцінювач та суб'єкт оціночної діяльності, які складали у повній формі звіт про оцінку цього майна. У цьому разі попередній звіт про оцінку майна, складений у повній формі, розглядається як невід'ємна частина звіту про оцінку майна у стислій формі.
З метою доопрацювання (актуалізації) оцінки із замовником укладається новий договір на виконання робіт з доопрацювання (актуалізації) оцінки майна, якщо можливість її проведення не була передбачена у договорі на проведення оцінки майна.
Згідно пункту 61 Стандарту, звіт про оцінку майна, додатки до нього готуються не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в оцінювача, а інші видаються замовнику після реєстрації в книзі обліку видних документів.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача по повторному не проведенню оцінки грошової вартості майна у вказаному виконавчому провадженні.
Також відповідають дійсності встановлені судами попередніх інстанцій обставини не надсилання позивачу чистини документів, які засвідчували факт здійснення оцінки майна, проведення відповідних прилюдних торгів, що в сукупності вказує на порушення виконавцем процедури здійснення примусового виконання відповідного виконавчого напису нотаріуса по реалізації предмета застави (квартири позивача), при цьому адреса фактичного місце проживання позивача зазначена у постанові виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Не заслуговують уваги доводи касаційних скарг в частині обізнаності позивача про вказані факти оцінки його квартири та відповідні публічні торги, так як від такого обов'язку, як направлення відповідних постанов та актів відповідач Законом не позбавлений.
Надання переваги судами положень відповідної Інструкції про проведення виконавчих дій порівняно із положеннями вказаного Закону в розрізі не дотримання відповідачем процедури накладання арешту на майно боржника, про що зауважено в касаційній скарзі відповідача не відповідає правовій природі визначеності даних двох нормативно-правових актів, де Закон визначає права та обов'язки виконавця в цій частині, а інструкція - порядок та спосіб їх реалізації.
Відтак, суди встановивши на недотримання порядку здійснення опису та накладення арешту на майно (квартиру) позивача без його присутності та інших необхідних суб'єктів діяв в супереч дозволеного порядку та способу.
Також колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із діями суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі позовних вимог відносно філії 14 Приватного підприємства «Нива», оскільки дане підприємство не наділено владними управлінськими функціями.
Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би міг довести обізнаність позивача про наявне виконавче провадження, а тому припущення відповідачів та третьої особи про пропуск ним строку на оскарження відповідних дій відповідача не приймається колегією суддів Вищого адміністративного суду України до уваги. Міркування про те, що позивач свідомо затягує час для неповернення коштів отриманих ним кредитним договором, по-перше не надає право порушувати органу наділеному владними управлінськими функціями положень діючого законодавства, при цьому, що вирішується питання про позбавлення особи права на житла, яке охороняється не менше аніж право на життя та здоров'я громадянина України, а по-друге не позбавляє права виконавця провести відповідні дії у відповідності зазначених вимог законодавства.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Доводи, які містяться в касаційних скаргах, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та представника Філії 14 приватного підприємства «Нива - В.Ш.» - Пащука Артема Ігоровича залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: С.Є. Амєлін
О.Ф. Ситников