07.04.2015р. м. Київ К/800/34060/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого судді Малиніна В.В.,
суддів Амєліна С.Є., Ситникова О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2013 року у справі за її позовом до Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції міста Донецька, державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції міста Донецька Цвєткової Наталії Олександрівни, третя особа: ОСОБА_6 про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, скасування арешту майна, -
ОСОБА_4 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої Будьонівського районного управління юстиції м. Донецька, державного виконавця Цвєткової Наталії Олександрівни, третя особа: ОСОБА_6 про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 06 грудня 2012 року ВП № 35649720, ВП № 35649740 та скасування арешту майна.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2013 року у задоволені позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити.
Інші учасники судового розгляду даної справи письмових заперечень до Вищого адміністративного суду України не надали.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 23 серпня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 28935585 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 сум боргу у розмірі 160120,00 грн., на підставі виконавчого листа Будьонівського районного суду міста Донецька № 2-8514, виданого 22.08.2011 року у цивільній справі № 2-8514/10 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики. Вказаною постановою боржнику було запропоновано добровільно сплатити борг до 30 серпня 2011 року та попереджено, що у разі невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк з боржника буде стягнуто виконавчий збір та суму витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
23 серпня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку винесено постанову ВП № 28935585 про арешт майна боржника та заборони його відчуження, якою накладено арешт на нерухоме майно боржника та автотранспортний засіб марки Ford у межах суми стягнення у розмірі 160120,00 гривень, визначеної виконавчим листом Будьонівського районного суду міста Донецька № 2-8514, оскільки між боржником та стягувачем було укладено договір застави зазначеного вище автомобілю.
Автотранспортний засіб позивача марки Ford 28 вересня 2011 року було зареєстровано відповідачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно постанови від 23 серпня 2011 року ВП № 28935585 про арешт майна боржника та заборони його відчуження, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Оскільки позивачем не виконано рішення Будьонівського районного суду міста Донецька у добровільному порядку в строк до 30 серпня 2011 року відповідачем 30 серпня 2011 року у виконавчому провадженні ВП № 28935585 було винесено дві постанови: про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23 грн. 22 коп. та про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 16012 грн. 00 коп. На підставі яких 06 грудня 2012 року відповідачем винесені дві постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 35649740 та 35649720.
Вважаючи протиправними вказані постанови державного виконавця від 06 грудня 202 року, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інтенцій, дійшли до висновку, з яким погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що спірні постанови прийняті державним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП № 28935585 є правомірними, у зв'язку з невиконанням боржником в добровільному порядку судового рішення. Постанова про накладення арешту на майно боржника є чинною, такою, що не оскаржена боржником, тому відсутні підстави для скасування арешту майна.
Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що державним виконавцем вчинялись дії по примусовому виконанню рішення суду по стягненню з позивача вказаного боргу, що надає відповідачу право приймати спірні постанови, а отже є правомірними.
Також є вірними висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовної вимоги, в частині скасування постанови відповідача про арешт майна, так як спірні постанови у даній справі не виконані боржником - ОСОБА_4
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: С.Є. Амєлін
О.Ф. Ситников