Ухвала від 09.04.2015 по справі 2а-3431/10/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

09 квітня 2015 року м. Київ В/800/1122/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Сіроша М.В.,

Борисенко І.В.,

Вербицької О.В.,

Ланченко Л.В.,

Рибченка А.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до заступника начальника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Невдах Наталії Миколаївни, Державної податкової інспекції у м. Херсоні,

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

27 листопада 2014 року постановою Вищого адміністративного суду України касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 задоволена.

Постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2012 року скасовані, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулася із заявою про допуск для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року і її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як на приклад неоднакового застосування цих норм Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2014 року у справі № 2а-8817/11/2670 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Атекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, від 18 лютого 2014 року у справі №2а/2370/2075/2011 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення.

Обговоривши викладені у поданій заяві доводи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з підстав звернення із заявою про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13 грудня 2010 року «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвал Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2014 року (К/9991/27569/12), від 18 лютого 2014 року (К/9991/14678/12), оскільки зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд дійшов різних правових висновків.

Таким чином, постанова Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року не підлягає перегляду Верховним Судом України, оскільки із доданих до заяви копій судових рішень не вбачається неоднакового застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи заяви, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Державній податковій інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області у допуску до провадження Верховного Суду України справи за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до заступника начальника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Невдах Наталії Миколаївни, Державної податкової інспекції у м. Херсоніпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Борисенко І.В.

Вербицька О.В.

Ланченко Л.В.

Рибченко А.О.

Попередній документ
43602271
Наступний документ
43602273
Інформація про рішення:
№ рішення: 43602272
№ справи: 2а-3431/10/2170
Дата рішення: 09.04.2015
Дата публікації: 17.04.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)