Ухвала від 06.04.2015 по справі 676/9260/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

06 квітня 2015 року м. Київ К/800/15384/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці - Подільському та Кам'янець - Подільському районі Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці - Подільському та Кам'янець - Подільському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії державному службовцю, -

ВСТАНОВИВ:

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, скаржник подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці - Подільському та Кам'янець - Подільському районі Хмельницької області Хмельницької області в проведенні ОСОБА_1 перерахунку раніше призначеної пенсії як державному службовцю у розмірі 70 % від суми заробітної плати відповідно до постанови Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 11 червня 2014 року.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці - Подільському та Кам'янець - Подільському районі Хмельницької області провести з 6 травня 2014 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 85 % від суми заробітної плати з врахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до постанови Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 11 червня 2014 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди виходили з наступного.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", № 3723-XII (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

З 1 жовтня 2011 року вступив у силу Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI, яким внесено зміни до Закону України "Про державну службу" зокрема до статті 37, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внесено зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, положення частини третьої статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо призначення державним службовцям пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків посадового окладу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а з моменту вступу в законну силу Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" втратили чинність положення статті 37 Закону України "Про державну службу", щодо призначення пенсії державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески.

Підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям регулює стаття 37-1 Закону України "Про державну службу", положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не зазнали змін.

Згідно з приписами вказаної статті, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким, чином, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу", з застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції до внесення змін Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці - Подільському та Кам'янець - Подільському районі Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці - Подільському та Кам'янець - Подільському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії державному службовцю.

Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський

Попередній документ
43602256
Наступний документ
43602258
Інформація про рішення:
№ рішення: 43602257
№ справи: 676/9260/14-а
Дата рішення: 06.04.2015
Дата публікації: 16.04.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: