Ухвала від 07.04.2015 по справі 552/6264/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. м. Київ К/800/66025/14

К/800/3728/15 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

При секретарі: Гуловій О.І.

За участю представника ПАТ «Завод Лтава» - Масло Олега Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави та ПАТ «Завод Лтава» на постанову Київського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави, третя особа ПАТ «Завод «Лтава», про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

02.10.2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, третя особа ПАТ «Завод Лтава», про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що її спеціальний трудовий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", складає 10 років 8 місяців.

Проте, 05.08.2014 року відповідач відмовив їй у призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважає, що така відмова не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує її право на пенсійне забезпечення.

Просила скасувати рішення УПФ України Київського району в м. Полтаві від 05.08.2014 року про відмову в призначенні пенсії та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію на пільгових умовах з дня досягнення 50-річного віку, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 27.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2014 року, позов задоволено: скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в місті Полтаві від 05.08.2014 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Київського району місті Полтаві призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня досягнення 50-річного віку, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з доводами якого погодився апеляційний суд, прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки посилання відповідача на відсутність належного підтвердження пільгового стажу роботи спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

У касаційній скарзі УПФ України Київського району в м. Полтаві вважаючи, що рішення судами попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 Касаційна скарга обгрунтована відсутністю у ОСОБА_2 необхідного для призначення пільгової пенсії стажу, оскільки відповідно до наданих позивачкою документів та згідно записів трудової книжки, загальний стаж ОСОБА_2 на посаді контролера з металопокриття, зайнятого післяопераційним контролем безпосередньо біля гальванічних ванн становить 9 років 7 місяців 20 днів, що не є достатнім для призначення даного виду пенсії.

У своїй касаційній скарзі ПАТ «Завод Лтава» просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційних скарг, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, ОСОБА_2 в період з 01.02.1986 року по 01.10.1996 року працювала контролером з металопокриття на ВАТ "Лтава".

Проте, відповідно до наданих представником ПАТ "Завод Лтава" в судовому засіданні пояснень, ОСОБА_2 ніколи не знаходилась в трудових відносинах з ВАТ «Лтава», оскільки у спірний період такого підприємства як ВАТ "Лтава" взагалі не існувало. На той час ВАТ "Лтава" мало назву ДП "Полтавський електромаеханічний завод".

Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_2 в спірний період працювала на заводі «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава».

ПАТ "Завод Лтава" відповідно до статуту товариства, є правонаступником всіх прав та обов"язків ВАТ "Лтава", яке було засновано шляхом перетворення ДП "Полтавський електромаеханічний завод" у ВАТ "Лтава" та перейменовано у ПАТ "Завод Лтава" на виконання вимог Закону "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року № 514-VI.

ПАТ "Завод Лтава" не є правонаступником Завода "Комплект" виробничого обєднання "Лтава", а тому не може підтвердити або спростувати будь-які обставини трудової діяльності ОСОБА_2

Вищенаведені обставини в процесі розгляду справи не досліджувались.

В силу статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний суд не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, отже розгляд цього питання не може бути предметом розгляду Вищим адміністративним судом України.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки адміністративними судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави задовольнити частково.

Касаційну скаргу ПАТ «Завод «Лтава» задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Попередній документ
43602200
Наступний документ
43602203
Інформація про рішення:
№ рішення: 43602202
№ справи: 552/6264/14-а
Дата рішення: 07.04.2015
Дата публікації: 16.04.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: